Варто готуватися до гіршого: чи можуть австралійські пожежі повторитися в Україні

11 січня 2020 7:24

Віталій Андронік Віталій Андронік

За сто років середньорічна температура в Україні зросла на 2 ° C

/ Фото: Reuters

У 2019 світ потрясли масштабні пожежі в Сибіруі лісах Амазонії. З осені минулого року вогонь продовжує бушувати в Австралії. Пожежі поширюються і зараз – їх площа вже втричі перевищує розміри Київської області. Загинули 27 осіб, тисячі стали безхатченками. Кількість загиблих в пожежах тварин і птахів деякі екологи оцінюють в кілька сот мільйонів особин.

Реклама

Чи варто Україні побоюватися масштабних пожеж, розбирався сайт "Сьогодні".

В майбутньому є загрози масштабних пожеж в Україні

За сто років середньорічна температура в Україні зросла на 2 °C . Через зміни клімату природні зони зсуваються: збільшується площа степу, а ліси і лісостепу зменшуються. Підвищення температури по всій планеті призводить до різких змін погоди і екстремальних явищ. За день може випасти місячна норма опадів, а в інші дні місяця їх може не бути зовсім.

Через це природні системи стають уразливими. Найбільше пожежонебезпечні – хвойні молодняки і середньовікові насадження на Поліссі, на півдні та сході України. Їх загальна площа становить понад 4 млн га, відзначають в Держлісагентстві.

Реклама

/ Фото: Pixabay

За даними Держслужби з надзвичайних ситуацій, за 11 місяців 2019 року в екосистемах виникло 1472 пожежі. Для порівняння, в 2018-м – 1048. Втричі частіше почали горіти поля, торфовища на – 50%.

"У 2019 кількість пожеж в екосистемах України зросла на 40%. Найбільш уразливі до пожеж – осушені торфовища, в товщі яких торф може горіти місяцями: таку пожежу неможливо загасити. В Україні торфовища зосереджені на півночі. Через тривалі посухи пожежі виникають частіше і швидше поширюються", – говорить Ілля Єременко, керівник Української кліматичної мережі.

Україна знаходиться в середині континенту і в помірному кліматичному поясі. Тому ми повільніше відчуватимемо наслідки зміни клімату. У найближчі роки навряд чи варто побоюватися таких масштабних пожеж, як у Австралії, зауважує Ілля Єременко.

"Але в майбутньому ці загрози цілком реальні. Щоб підготуватися до них, українські вчені повинні провести детальні дослідження того, як вплинуть зміни клімату на природу і погоду в Україні, і оцінити можливі загрози. На основі цих даних повинні бути розроблені національні і місцеві плани реагування та адаптації до змін", – додає Ілля Єременко.

Поки що основною причиною пожеж стають люди. У Держлісагентстві відзначають, що 85% загорянь сталося через випалювання сухої трави, порушення правил пожежної безпеки в лісах. А підпали трави і сухостою, характерні для всієї України, в майбутньому можуть стати дедалі більшою загрозою для людських поселень і сільського господарства.

Реклама

Читайте також: Українцям загрожують повені і катастрофічне потепління: прогноз погоди на весь 2020 рік

Україні загрожує не тільки вогонь

Пожежі – не найімовірніший результат зміни клімату для України, каже Наталія Гозак, виконавчий директор організації "Екодія". За її словами, ми повинні готуватися до засух, зниження рівня води в річках, підняття рівня моря.

"Вчені з Колумбійського університету в Нью-Йорку підрахували, що в майбутньому тривалі теплові хвилі можуть охоплювати всі найбільші продовольчі регіони одночасно. Україна серед найбільш уразливих країн. Ризик зростання кількості аномально спекотних днів вже в 20 разів більше. Це вплине на врожайність і взагалі загрожує продовольчій безпеці не тільки України, а й світу в цілому", – говорить Наталя Гозак.


Території України, які можуть піти під воду до кінця сторіччя. Джерело: ecoaction.org.ua

Через затоплення можуть постраждати південь Херсонської та Одеської областей, а також Крим. Згідно з дослідженням "Вода близько", проведеного експертами спільно з громадською організацією "Екодія", до кінця століття може піти під воду близько мільйона гектарів земель. Сюди входить 200 тис. гектарів с/г земель, 590 населених пунктів: деякі з них повністю підуть під воду. Йдеться, наприклад, про Вилкове, Затоку, Лазурне. Під водою опиниться 30% Бердянська, 20% Одеси, 11% Євпаторії, 9% Миколаєва. Тільки через підтоплення в Україні можуть з'явитися десятки тисяч кліматичних біженців.

"Затопить також екологічно небезпечні об'єкти, наприклад, 13 звалищ і 85 військових полігонів, що призведе до подальшого забруднення ґрунтів і вод світового океану. Якщо ми не змінимо свою політику і не почнемо скорочувати викиди, то треба готуватися до таких змін і розуміти, чим це загрожує", – зауважує Наталія Гозак.

Що може зробити кожен

Глобальне зміни клімату провокують парникові викиди. Тому варто звертати увагу на "вуглецевий слід" – це кількість викидів, які викликають наші дії. Наталя Гозак радить:

  • Реклама

    менше користуватися особистим авто. Автомобілі – найбільше джерело викидів в містах. Краще віддавати перевагу електричному громадському транспорту, велосипеду або ходити пішки;

  • вибирати місцеві або сезонні продукти в магазинах. Перевіз товарів на великі відстані супроводжується значними викидами.

"Кращий варіант – купувати вирощене на маленьких фермерських господарствах або у перевірених людей, що продають "прямо з городу". Адже масштабне промислове сільське господарство так само шкідливе і для навколишнього середовища, і для клімату. У раціоні краще віддавати перевагу рослинній їжі і обмежувати споживання м'яса", – говорить Наталя Гозак.

/ Фото: Pixabay

  • Економити електроенергію. Варто вибирати енергоефективну техніку, утеплювати житло – якщо це багатоквартирний будинок – то всім будинком.

"У світовій практиці існує чимало прикладів будинкових об'єднань, які не тільки зробили свої будинки більш енергоефективними, а й спільно встановили вітряки або сонячні станції, і стали повністю незалежними виробниками енергії", – зазначає Гозак.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти