Суд присяжних в Україні перетворився на фарс – юрист

20 січня 2020, 05:30

Віталій Рябошапка Віталій Рябошапка

Присяжні відчувають постійний тиск, і не можуть навіть нормально піти у відпустку

Ілюстрація

Ілюстрація / Фото: Сьогодні

Українці не довіряють судовій системі, і це ні для кого не секрет. Змінити це збиралися за допомогою добре знайомої нам з телевізора американської моделі – суду присяжних. Такий суд існує в нашій країні з 2013 року, але вирішенням проблеми так і не став. А про його існування знають навіть далеко не всі громадяни нашої країни.

Реклама

За існуючим законодавством, стати присяжним може практично кожен громадянин віком від 30 до 65 років. Є категорії, яким закон забороняє бути присяжними – військовим, правоохоронцям, народним депутатам і т.д. Також присяжний не може мати непогашеної судимості, психічного захворювання.

Список присяжних формують місцеві ради "на замовлення" Державної судової адміністрації: вона подає запит на потрібну кількість присяжних для кожного суду. Рада затверджує цей список на два роки, може поповнити його або продовжити. Заявивши про бажання стати присяжним, людина повинна бути готовою до того, що наступні два роки її життя можуть пройти в судах. Присяжні захищені законодавством так само, як і судді, їх не можуть звільнити з основного місця роботи. При цьому робота в судах оплачується: зараз присяжні отримують приблизно 250 гривень на годину за участь в засіданнях.

Кримінальні справи розглядають двоє суддів і троє присяжних (ще двоє "запасних" повинні постійно бути присутніми на засіданнях). Цивільні справи – суддя і двоє присяжних.

Описана картина, можливо, виглядає ідилічною. Але насправді все погано. Інститут присяжних в нинішньому вигляді є головним болем і для суддів, і для підозрюваних, і для самих присяжних. А головне – не виконує свою основну функцію: забезпечувати за допомогою представників громадськості "суд факту".

"Україна не просто дозріла, а й перезріла для того, щоб мати повноцінний суд присяжних, тобто "Велике журі". Інше питання – з цього не потрібно робити фарс. Дві-три людини присяжних, як зараз, не грають тієї ролі колективного запобіжника , громадської думки у кримінальних справах, яку суд присяжних повинен грати", – зазначив у коментарі сайту "Сьогодні" ексгенпрокурор, глава Союзу юристів України Святослав Піскун.

Реклама

Як розповів, в свою чергу, глава Асоціації присяжних України Сергій Саханенко, інститут присяжних має цілу низку проблем, які суттєво ускладнюють його роботу.

Наприклад, присяжні повинні ухвалювати рішення і голосувати по досить складних професійних питаннях, передбачених статтею 368 Кримінального процесуального кодексу.

"Люди (присяжні. – Авт.) мало підготовлені, як правило. І двоє суддів фактично можуть нав'язати їм свою точку зору різними способами. Сказати: ну, ви неписьменні, я тут все підготував, підпишіть, і все. Тобто зараз присяжні часто залежні від професійних суддів. а це вимиває сенс інституту присяжних. Адже в чому цей сенс? Професійні судді судять за законом, а присяжні – по справедливості. І буває, що за законом потрібно людину покарати, а по справедливості – відпустити. Але коли превалює професійна точка зору судді, це неможливо ", – говорить Сергій Саханенко.

Є у присяжних і багато інших проблем. Невелику плату за участь в процесах доводиться "вибивати", а праця присяжних, по суті, не регламентована. Українське законодавство передбачає безперервність судового процесу, проте на практиці це не реалізоване: часто перерви між засіданнями складають місяці. Фактично кілька років присяжний повинен сидіти вдома, чекаючи повістки в суд. Сумлінні присяжні навіть не можуть піти у відпустку, попросивши заміну, – це не передбачено.

Є складнощі і з підготовкою пакету документів для бажаючих стати присяжними – безліч довідок кандидат повинен зібрати самостійно. Крім того, ради часто затягують з затвердженням списків присяжних. У підсумку в судах хронічний недобір присяжних.

"Бажаючих, за великим рахунком, немає. Судова адміністрація буквально вмовляє місцеві ради знайти таких людей. І якщо в невеликих населених пунктах це зробити простіше, то в великих містах є великі труднощі. Люди перш за все цікавляться: а що я буду з цього мати? А нічого. Крім головного болю і невеликої винагороди!" – каже Сергій Саханенко.

Реклама

У суддів, крім дефіциту присяжних, є й інші проблеми: неявка присяжних на засідання.

"Бувало, судді буквально благають: прийдіть на засідання! Адже суддів також карають за тривалий розгляд справ", – говорить Сергій Саханенко.

Більше про те, з якими труднощами стикаються присяжні в нашій країні, читайте в нашому матеріалі "Заробляти в суді може кожен: коли в Україні буде суд присяжних, як в США".

Нагадаємо: вперше в історії України суд за участю присяжних відбувся у Личаківському районному суді Львова: там розглядали справу за обвинуваченням громадянина Королівства Марокко Шакиба Отмана в умисному вбивстві відомого львівського хірурга Леона Фрайфельда.

Учасниця того процесу, львів'янка Ольга Калитовська пізніше згадувала, що бути присяжною виявилося дуже важко, а одного разу її навіть відвезли із суду на "швидкій":

"Найбільша складність в тому, що відчуваєш постійний тиск. Не йдеться про якісь загрози. Просто на присяжних тиснуть морально – як захист, так і обвинувачення – з вимогою ухвалити потрібне їм рішення. Одного разу з судового засідання мене привезли на "швидкій" до лікарні – здали нерви", – зізнавалася вона.

Як відомо, не так давно в Україні депутати зайнялися реформуванням судової системи:

Реклама

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...
Хочеш бути в курсі останніх подій?
Підпишись на повідомлення. Показуємо тільки термінові і важливі новини.
Хочу бути в курсі
Я ще подумаю
Будь ласка, зніміть блокування повідомлень в браузері!

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти