Суд проти українського правопису: чи залишаться "проєкт", "фавна" й "Атени"

Найкращі вчені-мовознавці з усієї України не один рік розробляли зміни в правописі. Однак семикласниця з Херсона Юлія Піргас просто звернулася до суду – і він скасував усі нововведення.

Тепер в уряду є менш ніж місяць, щоб подати апеляцію і довести, що зміни в правописі прийняті законно. Чи захистить влада "проєкт", "фавну" й "Атени", з'ясовував сайт "Сьогодні".

Які зміни у правописі хоче скасувати школярка?

Щоб розуміти, що нині відбувається навколо правопису, варто згадати трохи історії.

Це тепер слова "ирод", "проєкт", "фавна" і "Атени" викликають суперечки. Колись їх використовували, і ці слова є в "Найголовніших правилах українського правопису", який затвердила Академія наук України в 1919 році.

Цей правопис і став основою, яку пізніше змінювали, вносили в неї поправки.

Більш повний і уточнений правопис затвердили у 1928 році на Всеукраїнській правописній конференції у Харкові. Його ще називають "харківським правописом", або "скрипниківкою", – від імені Миколи Скрипника, який був тоді народним комісаром освіти.

Але в 1933 році цей правопис заборонять і оголосять націоналістичним. Літеру "Ґ" взагалі вилучили з абетки.

Відтоді у словнику підміняються слова на більш наближені до російських. Більшість норм, до яких ми вже звикли, впроваджені у 1933-му.

Що зробив Кабмін у 2019-му? Уряд схвалив колективну роботу Комісії з питань правопису, яка повернула незначну частину норм правопису, що діяли до 1933 року.

Однак більшість з них варіативні: хочеш – говори "Афіни", а хочеш – "Атени", або "Гуллівер" – "Ґуллівер", "фавна" – "фауна", "ирій" – "ірій", "любови" – "любові".

Але правильно – тільки "проєкт". Це слово через "є" довгий час вибивалося з правил. Українській мові не властиві дві голосні поспіль, а в іншомовних словах відбувається йотованість (пом'якшувальний приголосний звук j (йот, й) перед голосними буквами): "феєрверк", "флаєр", "мозаїка", "лояльний", "рояль" тощо. Тож "проєкт" – це просто повернення логіки мові.

І ще: "пів" стало окремим словом, яким і було до 1933 року.

З нового це фемінітиви – іменники жіночого роду, що позначають професії, рід занять, соціальне становище. Такі слова були і раніше: "вчителька", "журналістка", "депутатка" тощо, але тепер їхній перелік майже невичерпний: "водійка", "підприємниця", "фахівчиня"... Також не потрібен дефіс у словах іноземного походження : "мінісукня", "ексміністр", "вебсайт"та ін.

До речі, слова "индик", "инший", "лямпа" не повертали до правопису. Цікаво, що в 1999 році мовознавці хотіли це зробити і підготувати правопис, який "узаконював" ці слова та повертав значно більшу кількість норм з "харківського правопису", ніж нинішній. Утім, тодішній уряд його не затвердив.

Читайте також: "Проєкт, Атени, павза": як тепер вивчатимуть українську мову в школах

Що відбулося? Суд скасував правопис?

Над усіма змінами до мовних норм працювала Національна комісія з питань правопису. До її складу увійшли науковці-мовознавці з усієї України. Максим Стріха був тоді заступником міністра освіти і науки, а також співголовою Комісії.

Стріха переконаний: суд не може скасувати правопис, оскільки його ухвалювали Комісія і НАН України.

Що відбулося? Найкращі науковці, які є в країні – кращих немає – після довгої дискусії ухвалили одноголосно нову редакцію українського правопису. До речі, змінено було невелику кількість норм – менше 3%. Після цього суд за позовом офіційно семикласниці скасовує роботу науковців, підтверджену рішенням президії Національної академії наук і колегією Міністерства освіти і науки. При цьому рішення президії і колегії не оскаржувалися, себто вони досі чинні. Ті, хто радіє, що правопис скасовано, – я би застеріг, що радіють вони поки що рано.

Ні до кого із членів Комісії суд не звертався, а отже, і не може скасувати колегіальну думку науковців. До того ж сама Комісія була створена Кабінетом Міністрів. У 2019 році вона завершила свою функцію.

"Відтоді набув чинності закон "Про державну мову" і був створений інший орган – Національна комісія зі стандартів української мови, яка тепер на постійній основі займається правописними питаннями. Учора я був учасником засідання президії Академії наук вищої освіти, де було звернення із закликом до нового органу підтвердити своїм рішенням чинність правопису, який ухвалено у 2018 році президією НАН України і колегією Міносвіти", – зазначає Стріха.

У Національній комісії зі стандартів державної мови нічого не кажуть, чи буде вона підтверджувати правопис своїм рішенням. Однак зазначили, що поки правопис залишається чинним:

"До моменту, коли рішення суду набуде чинності, постанова Кабінету Міністрів України "Питання українського правопису" від 22 травня 2019 року № 437 є чинною та обов’язковою для виконання на всій території України".

Читайте також: Чому "орфографія" пишеться через "ф", а "ортопед" – через "т"? – інтерв'ю з експертом про новий правопис

Чи зможе Кабмін захистити правопис?

Суд скасував правопис через те, що уряд буцімто не мав права його змінювати.

Адвокат, який представляє семикласницю Юлию Піргас, повідомив у Facebook, що питання правопису не є компетенцією Кабміну.

Та наразі рішення суду немає у публічному доступі.

Чи вдасться оскаржити рішення суду щодо правопису? На момент, коли Кабмін затверджував постанову, він опинився в ситуації, через яку тимчасово не мав таких повноважень, каже Олександр Кудрявцев, адвокат і керівник АБ "Олександра Кудрявцева".

"28.02.2018 КСУ визнав неконституційним Закон України "Про засади державної мовної політики". Водночас Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" на момент прийняття Кабміном спірної постанови ще не набув чинності. Крім цього, Законом України "Про Кабінет Міністрів України" повноважень ухвалювати правопис також не надано. Отже, Кабмін тимчасово опинився в ситуації, коли не міг ухвалювати рішення щодо зміни правопису, але, незважаючи на це, рішення ухвалив", – каже Кудрявцев.

Уряду варто було почекати, поки Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" набуде чинності (тобто до 16.07.2019), і діяти у відповідності до цього закону.

"Якщо суд встановив порушення процедури прийняття постанови Кабміном і таке порушення простежується, то, на мою думку, шанси в уряду невисокі, щоб захистити правопис", – додає Кудрявцев.

Через те, що досі немає тексту рішення суду, однозначно відповісти, чи зможе Кабмін оборонити правопис, не можна.

Бо, з іншого боку, Кабмін мав право затверджувати новий правопис, упевнена Лілія Кравцова, юристка юридичної компанії OMI LAW GROUP холдингу OMI GROUP.

"Повноваження КМУ визначені у ст. 116 Конституції України та Законом України "Про Кабінет Міністрів України". Окрім інших напрямків, він забезпечує дотримання умов міжнаціонального та поліетнічного розвитку, держполітики в галузях культури, збереження культурно-історичних пам’яток, всебічної підтримки державної мови по всій України. Отже, КМУ уповноважений на реалізацію повноважень шляхом покладення обов'язків та надання доручень міністерствам та іншим органам виконавчої влади", – каже юристка.

Оскільки текст рішення не оприлюднений, то поки незрозуміло, які докази були надані суду, на підставі яких фактичних обставин було ухвалене рішення.

"Якщо не було процедурних порушень та виходу за межі повноважень під час прийняття КМУ рішення щодо правопису, за умови надання належних і допустимих доказів КМУ шанси виграти правопис є", – переконана Лілія Кравцова.

Варто зазначити, що в Міністерстві юстиції вже повідомили, що вважають ухвалене рішення незаконним і будуть оскаржувати його в апеляційній інстанції.

Навіть якщо правопис скасують, то нічого не заважає затвердити його повторно. Для цього вже є Національна комісія зі стандартів державної мови.

---

У 2019 12-річна жителька Херсона Юлія Піргас подала позов щодо скасування правопису. Аналогічний позов направила і ГО "Правова держава".

Мати дівчинки стверджувала, що "уряд, ухвалюючи зміни до правопису, діяв за межами своїх повноважень і не врахував реального стану розвитку української мови, що ускладнить її вивчення і грамотне використання".

Докладніше про те, що змінилося в українському правописі, читайте в матеріалі "Сьогодні".