Анастасія Іщенко
оглядач Нещодавно в Україні зчинився скандал навколо сурогатного материнства – в одному з київських готелів виявилися 46 дітей, народжених для іноземних пар, які не можуть їх забрати через карантин. У владі навіть запропонували заборонити сурогатне материнство в країні і назвали це торгівлею людьми. Правозахисники і юристи наполягають на необхідності додатково врегулювати цю сферу, а саме сурогатне материнство розглядають як метод лікування безпліддя. Сайт "Сьогодні" з'ясовував, яка ситуація з сурогатним материнством в Україні.
Реакція влади
На початку травня стало відомо, що в столичному готелі "Венеція" перебувають 46 дітей, народжених методом сурогатного материнства від іноземних громадян. Батьки не могли забрати малюків у зв'язку з карантином і закриттям кордонів. Все це викликало резонанс з боку не тільки громадськості, а й чиновників.
Уповноважена з прав людини в Україні Людмила Денісова на своїй сторінці в Facebook написала, що ситуація з наданням послуг сурогатного материнства є масовою і системною в країні, а технології сурогатного материнства рекламують і представляють як "товар високої якості".
"Це свідчить про те, що державою не вживаються всі необхідні заходи щодо захисту прав дітей та гідного ставлення до них, а Україна стає країною-донором народження для іноземців дітей, долю яких вона не може проконтролювати. Підкреслюю, сурогатне материнство в Україні – проблема, що вимагає комплексного і негайного реагування. Надання таких послуг іноземним громадянам може привести насамперед до порушення прав дітей і до ситуації, в якій Україна не здатна захистити своїх громадян", – додала Денісова.
Уповноважений президента України з прав дитини Микола Кулеба назвав все це експлуатацією і рабством жінок, які вирішують стати сурогатною матір'ю, а також "зароблянням грошей на торгівлі дітьми".
"Реклама сурогатного материнства, яка сьогодні всюди, "кричить" нам про радісних батьків і щасливі сім'ї. Але вона не говорить нам про те, хто насправді ховається за красивим рекламним буклетом. Є випадки, коли сім'ї – фіктивні, коли "подружжям" можуть виявитися і насильники", – пише Кулеба на своїй сторінці в Facebook.
"Кожен день ми годину-півтори спілкуємося з дружиною по відеозв'язку, щоб вона могла побачити дитину"
Ситуація швидко отримала міжнародний резонанс, і про неї написали десятки світових ЗМІ. Генетичні батьки повинні були приїхати за своїми дітьми з 35 країн – Китаю, Франції, Іспанії, Італії, Великої Британії, США, Болгарії, Аргентини та ін. Але завадив карантин і скасування авіасполучення.
У кінці травня в Україну вдалося приїхати 11 парам з Аргентини, яким МЗС надало дозвіл на в'їзд. 46-річні маркетолог і дизайнер Андреа і Фернандо Монтеро з Буенос-Айреса мріяли про дитину понад 20 років, зробили кілька операцій і невдалих спроб штучного запліднення, пройшли підготовку для усиновлення дитини, але через повільне просування черги в Аргентині зважилися на сурогатне материнство в Україні. До всього, щоб оплатити послуги клініки, вони взяли кредит, який гаситимуть ще 5 років, розповідає Радіо Свобода.
"Ми їдемо назустріч мрії всього нашого життя. Це дуже важко, ми дуже втомлені, але шалено щасливі, що нарешті тут. Ми вдячні українському уряду, посольству Аргентини і тій неймовірній жінці, яка подарувала нам сина. Він копія свого батька", – каже мати Андреа Монтеро.
Сина вони зможуть побачити тільки через два тижні, адже всі прибулі в країну повинні пройти обов'язкову двотижневу обсервацію. Після цього пара буде оформляти дитячий паспорт і шукати можливості повернутися додому.
"Ми дуже стурбовані, адже Аргентина закрила кордон до вересня, і якщо нам не дозволять в'їзд до цього часу, ми собі навіть не уявляємо, як будемо жити в чужій країні з немовлям протягом чотирьох місяців", – додала Монтеро.
Рафа Айрес з Іспанії встиг потрапити в Україну ще в березні, до того, як закрили кордони. Але зараз він разом зі своєю новонародженою дочкою не може покинути країну і повернутися додому. Його дружина Марія не змогла приїхати до Києва через роботу і тепер хвилюється про те, коли ж зможе побачити чоловіка і дочку, передає Reuters.
"Кожен день ми годину-півтори спілкуємося з дружиною по відеозв'язку, щоб вона могла побачити дитину. Це дуже важко", – каже Рафа Айрес.
Він додав, що медсестри і весь персонал в готелі дуже йому допомагають і полегшують життя.
Джулія і Пітер – 30-річні батьки з Німеччини (імена змінені на прохання героїв, бо в Німеччині заборонене сурогатне материнство) – теж змогли приїхати в Україну до закриття кордонів, повідомляє DW.
"Ми відразу ж купили квитки і вилетіли. А потім ми чекали два місяці нашу дочку в цьому готелі", – каже Джулія.
Але більшість інших пар, які не встигли приїхати, бачать своїх дітей тільки на фото або відео, які їм надсилає персонал клініки.
Метод лікування безпліддя
Правозахисники пояснюють, що сурогатне материнство – це не послуга, а один з методів лікування безпліддя.
Оксана Покальчук, директор Amnesty International Ukraine, пояснює, що сурогатне материнство – це одна з форм допоміжних репродуктивних технологій. Міфи про те, що репродуктивні технології в країні не врегульовані, не відповідають дійсності.
"Питання про репродуктивні технології у нас закріплений в Цивільному і Сімейному кодексах, а також є наказ Міністерства охорони здоров'я, який передбачає, в яких випадках може застосовуватися така форма лікування безпліддя, як сурогатне материнство. Там є конкретні вимоги: по-перше, чоловік із жінкою зобов'язані перебувати у шлюбі, по-друге, є багато вимог до жінки, у неї має бути відсутня матка або ж вона повинна бути недорозвиненою, також має бути мінімум чотири невдалі процедури еко. І вийти за межі цього списку неможливо. Цей міф, що у людини є багато грошей і вона вирішує собі замовити дитину, не відповідає дійсності", – каже Покальчук.
Дійсно, в наказі МОЗ прописані необхідні умови для проведення сурогатного материнства:
- відсутність матки у жінки (вроджена або набута);
- деформація шийки матки, важкі соматичні захворювання, при яких виношування дитини загрожує здоров'ю матері;
- невдалі спроби допоміжних репродуктивних технологій;
Крім цього, пара зобов'язана бути одруженою, і хоча б один з майбутніх батьків повинен мати генетичний зв'язок з дитиною. А ось сурогатна мати за українським регулюванням не може мати зв'язок з дитиною. Для біологічної матері, всупереч уявленням про "замовлення дитини", процедури також досить складні.
"Щоб дістати з тіла жінки яйцеклітини, потрібно пройти досить складну процедуру гормональної стимуляції. Уявлення про те, що у жінки просто немає часу виношувати дитину і вона його просто замовить, це міфи", – пояснює Оксана Покальчук.
Для повноцінного регулювання сурогатного материнства потрібен закон
Адвокат, фахівець в галузі репродуктивного права Олена Бабич на пресконференції заявила, що з погляду українського законодавства сурогатне материнство – методика лікування безпліддя. Ця методика можлива за ряду умов, тож не можна називати сурогатне материнство торгівлею людьми.
"Проблема в тому, що більшість моментів слід врегулювати на рівні закону, а не підзаконного акту, слід врегулювати і впроваджувати адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення у цій сфері. Також назріло питання ліцензування посередників при сурогатному материнстві. Потрібно встановити вимоги, щоб це були зареєстровані юрособи, щоб вони дотримувалися вимог та чинного законодавства, що унеможливить діяльність всіх недобросовісних посередників", – розповіла Бабич.
Оксана Покальчук додала, що система функціонує: є клініки, батьки, сурогатні матері, а між ними – агентства. Із цими посередниками часто виникають проблеми через те, що чинного законодавства недостатньо для забезпечення базових прав усіх сторін.
"Виходить, що всі питання вирішують в договірному порядку. Сторони укладають договір і там прописують умови. Але цього не достатньо. Ми не можемо такі відповідальні правовідносини покласти тільки на договірну форму реалізації. Бо де гарантія, що сурогатна мати має достатньо знань, щоб вичитати цей договір або що їй його правильно вичитають? Теоретично все це покладається на агентства, але потім дуже важко притягти їх до якоїсь відповідальності. Ми намагаємося донести, що потрібен закон, закріпити на належному рівні права всіх сторін. Якщо всі права будуть закріплені, ми будемо впевнені, що сторони захищені", – каже Покальчук.
Вона додала, що торгівля людьми – це утримання людини, яке пов'язане з експлуатацією, а ембріон генетично належить батькам. Тому застосовувати меседжі про торгівлю дітьми некоректно.
Вірусолог, експерт з біотехнології Юрій Леонов також наголошує на необхідності регулювання сфери сурогатного материнства, щоб захистити права всіх сторін.
"В Україні склалася сприятлива ситуація з ряду факторів: це і прийнятні ціни, і лояльне законодавство, і, головне, чудовий результат процедури (позитивні результати в 95%). Крім того, висококваліфіковані фахівці, чудові умови пологових будинків, які залучені в цій сфері, і мінімальна (порівняно з іншими країнами) кількість негативних пологів", – пояснює Леонов.
Про те, в яких умовах живуть новонароджені діти в очікуванні своїх біологічних батьків, дивіться в сюжеті "Сьогодні":
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми