"Тиха українська ніч": ТОП найдоленосніших подій в Україні, які відбулися після заходу сонця

6 жовтня 2018, 07:08

Ілля Требор , Станіслав Платонов

Часто найдраматичніші події Україна й українці переживали в нічний час доби – незалежність країни, ухвалення Конституції і криваве "Вогнехреще" Євромайдану

Великий Гоголь писав: "Чи знаєте ви українську ніч? О, ви не знаєте української ночі! Вдивіться в неї". І дійсно, якщо вдивитися в українську ніч, стає ясно: в історії України ночі займають найважливіше місце, оскільки саме під покровом темряви в різні епохи кувалися доленосні рішення, які зумовлювали подальший хід подій.

Реклама

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Акт і день народження

Україна проголосила свою незалежність 27 років тому, пізно ввечері 24 серпня, але сам акт проголошення суверенітету почав народжуватися за добу до цього. Як згадував один з авторів документу Левко Лук'яненко, дізнавшись про події у Москві (путч проти президента СРСР Михайла Горбачова з метою зберегти СРСР 18-21 серпня 1991 року), серед нардепів Ради УРСР вирували пристрасті та емоції. Було зрозуміло, що потрібно якось реагувати на серпневий путч, ухвалювати законопроекти. І тоді Лук'яненко запропонував "проголосити Україну незалежною і творити законодавство, необхідне незалежній країні". Ідея несподівано отримала підтримку, а Дмитро Павличко, за словами Лук'яненка, запропонував, щоб саме Левко Григорович, як юрист, і написав акт.

"Я запропонував написати найкоротший текст, щоб не було дискусії, і через півтори години він був готовий", – згадував нардеп.

Вже 24 серпня Рада зібралася під куполом, і в зал внесли акт з деякими поправками. В результаті 364 депутати проголосували за – конституційну більшість! Лук'яненко, який, до речі, святкував свій день народження саме 24 серпня, згадував:

"Тоді подумалося: якби моє життя на цьому закінчилася, то я б уже не дарма пожив на світі! Потім ми пішли в народ, на Майдані виступали. А пізно вночі був на Софійській площі величезний мітинг. Увімкнули всі радіостанції України, і я зачитав народу Акт. Глибоко опівночі повернувся додому, а там – накритий святковий стіл. Питаю дружину: "Надя, а що це?". а вона: "Твій же день народження сьогодні!". Настільки був зайнятий, що забув. І ми святкували разом два дні народження – України та мій".

14046006_1305385936161201_8357766077502237635_n

Реклама

Суверенітет. 24 серпня в Раду внесли величезний синьо-жовтий прапор. Фото: facebook.com/efrem.lukatsky

Добові дебати

Проголосивши незалежність, Україна проте ще п'ять років жила без основоположного закону – Конституції країни. А ухвалити її було життєво необхідно – документ часів УРСР, нехай і злегка перероблений, і з призупиненими статтями, не вирішував поставлених перед країною завдань. Провісником нового закону став договір, підписаний між Верховною Радою і президентом Леонідом Кучмою. Він складався з 61 статті, які регламентували взаємодію гілок влади в Україні і головне – зобов'язували ухвалити нову Конституцію в строк не пізніше року з дня його підписання. Конституційна комісія сіла за роботу, і 17 квітня 1996 року нардепам представили текст нового закону, і почався виснажливий процес узгодження. Учасники подій згадують, що час від часу ледь не билися, обговорюючи ту чи іншу статтю, і працювали без вихідних – час підтискав. 27 червня 1996 року народні депутати зібралися в залі ВР – ухвалити Основний закон. Статей було так багато, що Рада засідала весь день і продовжила вночі. Тодішній спікер ВР Олександр Мороз згадував згодом, що багато нардепів почали розходитися близько другої години ночі. Виручив регламент: Мороз оголосив перерву на 10 хвилин і на всю Раду оголосив, що наступним питанням на голосування поставить позбавлення мандатів усіх народних депутатів, які не беруть участі в засіданні. Подіяло. Голосування за останню статтю відбулося о 9:20 28 червня з бурхливими оплесками залу. Свідки згадують, що глава Тимчасової погоджувальної комісії нардеп Михайло Сирота не приховував сліз радості.

25617

Конституція. Хоч і добряче виснажені, але щасливі. Нардепи качають Михайла Сироту. Фото: Укрінформ

"Тарасова ніч"

Серед переможних ночей нашої держави можна згадати про битву під Переяславом, яка відбулася в межах визвольної війни. В українську історію вона увійшла під назвою "Тарасова ніч". Так, 15 травня 1630-го невеликий загін запорозьких козаків під проводом отамана Тараса Трясила повністю знищив "золоту роту" польського коронного війська, що складалася зі знатних шляхтичів. Це дозволило обійти добре озброєне польське військо з декількох сторін і розгромити його, незважаючи на технічну перевагу. Головним підсумком цієї ночі став висновок Переяславської угоди між польським гетьманом Станіславом Концепольским і козацьким керівництвом. Одним з головних його пунктів стала можливість козаків самиостійно обирати собі гетьмана. Крім того, про цю перемогу козацького війська Тарас Шевченко 1838-го написав поему "Тарасова ніч".

Реклама

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Темрява Євромайдану: кінець осені і "Вогнехреще"

Були в новітній історії України і трагічні ночі. Серед них – ніч з п'ятниці на суботу, 30 листопада 2013 року, коли близько двох тисяч бійців "Беркута" жорстоко розігнали присутніх в центрі Києва прихильників євроінтеграції. Після того як президент-втікач Віктор Янукович відмовився підписувати Угоду про асоціацію з ЄС, активісти та опозиціонери на Майдані ухвалили резолюцію з вимогою його відставки. У п'ятницю ввечері з'явилася інформація про можливий розгін мітингу – студентам, наприклад, через університетські організації порадили залишити площу до 19:00. Зачистка почалася о 4:00, коли на головній площі країни залишалося близько 500 чоловік. В 4:27 на Майдані не залишилося нікого – під приводом підготовки до Нового року силовики били людей гумовими палицями, стягували їх з постаменту Монументу Незалежності і били ногами. Одночасно з цим з'явилися машини комунальників, які почали встановлювати ялинку. Всього, за даними Генеральної прокуратури, постраждало 79 осіб, а фотографії з закривавленими обличчями жертв побоїща облетіли увесь світ.

"Нічого такого не трапилося, чого не можна було б повернути і з чим не можна було б розібратися", – цинічно заявив наступного дня Сергій Арбузов, який обіймав тоді пост першого віце-прем'єра.

Подія вразила країну, і наступного дня, 1 грудня, люди повернулися на Майдан – до полудня їх було близько 100 тис. Через кілька днів кількість тих, що співчували, зросла до декількох сотень тисяч, і євромайдан зі скромного мітингу переріс у революцію. Через півтора місяці, 16 січня, Верховна Рада ухвалила пакет диктаторських законів (штраф за невиконання вимог силовиків, кримінальна відповідальність за наклеп і покарання за маски під час акцій протесту), які на наступний день підписав Янукович. Це стало останньою краплею, і вже 19 січня учасники Євромайдану зважилися на відкриту конфронтацію з владою. Тисячі людей вирушили до будівлі парламенту, але біля стадіону "Динамо" їх зустрів "Беркут", зміцнившись за автобусами і вантажівками. Розпочалося запекле протистояння між активістами і силовиками, яке в народі охрестили "Кривавим хрещенням", або "Вогнехрещем", а навколо стадіону виросли перші барикади. Всю ніч не припинялася канонада – беркутівці постійно обстрілювали протестувальників снарядами зі сльозогінним газом, світлошумовими гранатами і обливали їх з водометів. Сутички, які почалися 19 січня, тривали декілька днів, а перші загиблі з'явилися 22-го числа – від вогнепальних поранень померли Сергій Нігоян і Михайло Жизневский.

1092206

Реклама

"Груша". У морозні ночі січня 2014 року на вулиці Грушевського почалася боротьба з силовиками. Фото: В. Лазебник

Ніч декларацій: нічні фінти НАЗК

В новітній історії України варто виділити ніч, яка закрила першу хвилю електронних декларацій, – усі українські депутати і чиновники зобов'язані були відзвітувати про майно, яке вони нажили 2015-го, до опівночі 30 жовтня 2016- го. Система запрацювала за два місяці до цього, 1 вересня. Проте перші тижні виносити на публічне обговорення свій стан ніхто не поспішав. Наприклад, за увесь вересень було подано всього 2190 декларацій. Жовтень додав цьому процесу динаміки – за весь місяць чиновники й депутати подали майже 120 тис. декларацій. Правда, варто відзначити, що в передостанній день відзвітувало більше 50 тис. осіб, а в останню ніч – майже 10 тис. Таке затягування, звичайно ж, відбилося на системі – через наплив бажаючих вона останні кілька діб працювала з перебоями, про що відразу ж заговорило керівництво країни.

"Це просто жах. Перевіряю е-декларацію перед відправкою. І ось зник розділ "доходи". Це просто знущання. Перевантажую сайт, щоб ще раз внести зарплати та інші доходи: ефект той же, сайт пропонує йти на наступну сторінку", – писала тоді віце-спікер ВР Ірина Геращенко.

Нардеп від "Народного фронту" Дмитро Тимчук скаржився, що найскладніше не заповнили декларацію, а надіслати її.

"Третій день моїх спроб надіслати декларацію в НАЗК. Надсилав позавчора, надсилавв учора, а декларація так і не з'явилася. Техпідтримка сайту не працює, за телефонами додзвонитися нереально", – зазначив він.

Повторилася ця ситуація і під час дедлайну другої хвилі – декларації потрібно було подати до кінця березня 2017-го.

"Ніч, 4:38. Або вже ранок. Реєстр працює повільно. Точніше не працює, тому що не пускає вже котру годину поспіль в систему, видаючи "помилку 404". Я згоден заповнити е-декларацію. Я навіть хочу це зробити. Дуже хочу! Інакше як пояснити ці нічні фінти на сайті НАЗК? " – писав радник радник глави МВС Володимир Мартиненко.

Але врешті-решт всі впоралися з завданням, і вранці наступного дня українці кинулися вивчати засіки сильних світу цього.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Мінськ: перекури Лаврова і мемуари Олланда

Конфлікт на Донбасі тісно пов'язаний з двома мінських ночами. Вперше члени тристоронньої контактної групи (Росія, Україна і ОБСЄ) зібралися в столиці Білорусі 19 вересня, щоб затвердити Мінський протокол, який був складений двома тижнями раніше, 5 вересня. Група працювала усю ніч і затвердила дев'ять пунктів перемир'я на сході України: припинення вогню, відведення тяжкого озброєння, заборона авіації та 30-кілометрова "сіра зона", в якій заборонялося вести бойові дії.

Друга ніч ознаменувалася Мінською Угодою. Зібравшись у Мінську, "нормандська четвірка" обговорювала ситуацію на Донбасі 16 годин, ухваливши в результаті дорожню карту Мінських угод. За весь цей час учасники переговорів лише кілька разів виходили назовні. Наприклад, у канцлера Німеччини Ангели Меркель розрядився телефон, і вона віднесла його своїм помічникам, а глава російського МЗС Сергій Лавров виходив покурити.

"Як не згадати ту довгу ніч з 11 на 12 лютого! Наміри Путіна були цілком очевидними – він хотів зберегти свій вплив на російськомовні регіони і максимально послабити проєвропейську владу в Києві. Ми ж сподівалися припинити стрілянину і знайти компроміс. Але конференція тривала нескінченно і була безрезультатною: це відповідало цілям російської сторони", – згадує ті дні президент Франції Франсуа Олланд у своїх мемуарах.

Звичай: бюджет під ранок

Говорячи про знаменні українські ночі, не можна обійти стороною традицію Верховної Ради ухвалювати бюджет країни пізно вночі (чи рано вранці), незадовго до Нового року. Відзначимо, що держкошторис на цей рік парламент ухвалив вчасно. А ось, наприклад, бюджет на 2017-й затвердили тільки о 4:52 21 грудня – парламентарії сперечалися через двократне підвищення мінімальної зарплати, звинувачували один одного в маніпуляціях, сиротливо засинали на своїх місцях, але все ж з третіми півнями нарешті проголосували за документ. Кошторис на 2016 рік також затвердили ближче до четвертої ранку. Аналогічна ситуація склалася і роком раніше – остаточне голосування за кошторис на 2015-й відбулося о 4:23! Перед цим нардепи працювали над документом майже дві доби, а дебати навколо окремих положень другого читання почалися рівно опівночі, 29 грудня. Самі парламентарі вже давно називають таку роботу "всенічною службою".1196911

На світанку. Прийняти бюджет в 4 або 5 годині ранку? Легко! Фото: О. Іващенко 

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти