Тонули коні і руйнувалися будинки: ТОП-3 потопи у Києві за останні 200 років

21 червня 2019, 10:09

Василий Михальчук

Ми згадали стихійні лиха, коли Київ йшов під воду

В цьому році виповнюється 180 років з дня грандіозного стихійного лиха, яке переросло у повінь, яку пережили жителі Києва у червні 1839 року. Тоді в місті проживало близько 40 тисяч жителів, вулиць було на менше, і вони були без зливовиків.

Реклама

Київський потоп 1839 року тривав два дні. 6 червня протягом всього дня йшов сильний дощ з громом і блискавками, а на наступний день злива посилилася ще й ураганним вітром. Бурхливі води підмили грунт і через це обрушилася частина Андріївського пагорба, розчавивши будинок, що стояв під нею, в якому загинула жінка, що там проживала. Андріївська церква дивом залишилася цілою.

Сильно постраждав Поділ – там було затоплено понад сотню будинків, а вулиці перетворилися у величезні ями. На Поштовій площі потонули четверо коней. На Печерську, біля будівлі військового госпіталю, потоки води перекинули 12 дерев'яних будинків, правда, обійшлося без жертв. За спогадами Миколи Закревського, дослідника історії Києва і очевидця тих подій, влада міста спрацювала погано. Військові рятували будинки і людей тільки у Палацовій ділянці – територія навколо теперішнього Маріїнського парку, де проживала еліта міста.

1907: поділ під водою і бунт студентів

Причиною потопу в 1907 році стало різке потепління на початку квітня. Через це сніг в притоках Дніпра почав стрімко танути і величезні потоки води затопили Поділ і Труханів острів з Передмостовою слобідкою. Повінь була настільки масштабною, що затопило не лише Київ, а й міста нижче за течією Дніпра: Кременчук, Катеринослав (Дніпро), Херсон. Тодішні газети писали: "Розлив в Київському районі грандіозний. Майже весь Труханів острів затоплений. Жителі спішно перевезені в місто і, тимчасово розміщені в Контрактовому домі".

Велика вода підтопила багато будівель у Києві, була навіть загроза обвалення мостів. Але влада вирішила не закривати залізничне сполучення по мосту, оскільки побоювалися, що місто залишиться без провізії. Уже через кілька днів з'явився указ губернатора щодо допомоги рідкою їжею тим, "хто в результаті потопу голодував". Примітно, що саме цей весняний розлив Дніпра був відображений в першій київській кінохроніці одного з батьків українського кінематографа Миколи Козловського. А ось Верхнє місто не затопило. На вулиці Володимирській бушувала інша стихія – революція. Студенти університету влаштували мітинг із закликами до повалення царської влади.

Реклама

1931: люди рибалили з дахів своїх будинків

У 1931 році потоп у Києві стався через дуже сніжну зиму і постійні зливи. Спочатку синоптики спрогнозували, що паводок буде в межах середньостатистичних значень. Але різке підвищення температури до +14 °С, яке почалося 19 березня, спровокувало рясне танення снігу біля витоків Дніпра і повінь в околицях Києва. З невідомих причин метеорологи не встигли отримати дані про рівень води Дніпра в районі Росії і Білорусії, через що не могли передати точну інформацію про насування на Київ біди. У 20-х числах квітня величезні потоки води рушили в сторону міста, де йшли проливні дощі. Але влада постійно запевняла, що все буде в порядку, і лише 26 квітня (!) були створені перші комісії з боротьби з можливим паводком. А вода тим часом вже затопила Рибальський півострів, де знаходилася районна електростанція, що подає струм на Поділ і центр міста. Вже через кілька днів розлив Дніпра досяг дванадцяти кілометрів завширшки, покривши водою всі лівобережні села і селище на Трухановому острові. Всього із зони лиха було евакуйовано близько шести тисяч осіб.

На Подолі за допомогою міліції і армії будували барикади з мішків з піском, але всі спроби утримати потоки води були марними – вона прибувала щохвилини. Рівень затоплення на Подолі був настільки сильним, що люди пересувалися на човнах або вплав, а найсміливіші ловили руками рибу з дахів своїх будинків! Солдати намагалися врятувати земляні дамби на найнебезпечніших ділянках Дніпра. Наприклад, десант військових кілька днів намагався зміцнити дамбу під Русанівським мостом (на його місці з 1965 року побудований міст Метро), але течія була настільки сильною (25-30 км/год), що військові змушені були годинами сидіти на гілках дерев і чекати, коли вона заспокоїться.

Реклама

З початку травня вода стала поступово спадати, але ліквідувати наслідки повені вдалося лише до літа. Та й офіційне визнання НП сталося лише 5 травня. Рада народних комісарів УРСР, незважаючи на численні скарги від людей про бездіяльність київської влади, випустила постанову, в якій вважала, що всі дії щодо ліквідації наслідків катастрофи були зроблені вчасно і без порушень!

Офіційних даних про загиблих в результаті катастрофи тоді не назвали, зате матеріальні збитки підрахували. Для ліквідації наслідків катастрофи було виділено 10 мільйонів рублів, що становить півмільярда гривень в сучасному перерахунку.

2018: зливовики зі сміттям

Найпотужніші за останні роки зливи накрили столицю влітку минулого року: 25 липня і 16 серпня. Липневий потоп був викликаний затяжною зливою з градом, супроводжуваний ураганними поривами вітру. Громадський транспорт зник з міських вулиць. Деякі зупинки були залиті водою, а таксисти просили за поїздку в чотири рази більше звичайного! Правда, їх послуги мало кого цікавили, адже місто скували 10-бальні затори і проїхати було неможливо. Через непрацюючі зливовики затопило підземні переходи. Перехожі йшли по них по пояс у воді, лаючи влади за нечищені зливовики і торговців, які ніколи не прибирають за собою сміття. Люди годинами чекали, коли спаде вода, щоб потрапити додому.

Реклама

Кияни тільки встигли забути про липневі зливи із затопленими дорогами, як 16 серпня на місто знову обрушилася негода. Цього разу постраждав центр столиці. Після короткочасної нічної зливи затопило Хрещатик і низку інших центральних вулиць. Потужні потоки води затопили підземний торговий центр "Метроград". В результаті чого багато магазинів зазнали великих збитків. Тоді влада пообіцяла чистити забиті сміттям зливовики. Втім, через залпових злив місто і далі продовжує підтоплювати.

Як місто готується до НП

"Щорічно ми проводимо навчання, де прораховуємо можливі наслідки повеней, але на моїй пам'яті, з 2004 року у Києві ніяких підтоплень через підвищення рівня води у Дніпрі не було", – запевняє Роман Ткачук, начальник управління з питань надзвичайних ситуацій КМДА.

Він також розповів, що в місті є резерв з тисячі рятувальників, які в разі надзвичайної ситуації зможуть ліквідувати наслідки стихії. Їх роботу ми спостерігали в минулому році, коли затопило автотунель біля метро "Дорогожичі" та рятувальники відкачували з нього воду. Фахівці щодня отримують інформацію про рівень води з двох метеорологічних станцій Гідрометцентру на Трухановому острові та в Гідропарку.

"Загроза підтоплень у столиці існує навесні, коли починається танення снігу в полях Білорусі і Росії, але шлюзи Київської ГЕС регулюють потоки води", – додають в управлінні.

Єдиною причиною виникнення потопу в сучасному Києві може бути серйозна аварія на Київській ГЕС, але таку можливість в ДСНС заперечують. Там нагадують, що в разі потопу киянам необхідно постійно стежити за новинами, зібрати у водонепроникні пакети всі важливі документи. Також необхідно перекрити газ, відключити електрику, щільно закрити вікна і двері житла і випустити домашніх тварин. А потім очікувати рятувальників і допомагати людям похилого віку, інвалідам та потерпілим.

Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" писали про те, що у Києві зафіксували ще два нових погодних рекорди. Температура в столиці б'є столітні показники.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти