ТОП-8 оцінки світових експертів щодо вирішення кризи на Донбасі

Друге – виведення з території Донецької та Луганської областей так званих заблукалих відпускників. Але для цього необхідно буде створити умови для їх виходу звідти. Щоб їх в Росії прийняли, а не розстріляли на кордоні.
Третій момент – створення режиму правової та політичної адаптації, тобто амністія для так званих ополченців після ліквідації "ЛНР" і "ДНР".
Ще важливий фактор – обмін полоненими у форматі всіх на всіх, а також звільнення заручників: Олега Сєнцова, Надії Савченко та інших.
Необхідно буде також розглянути політичні та правові умови щодо повернення Криму до складу України, а також умови скасування міжнародних санкцій проти Росії і російської економіки. Доведеться вирішити питання про відновлення статусу кво між Москвою і західними країнами та міжнародними організаціями, такими як ПАРЄ, наприклад.
Все це б діяло в інших умовах, але сьогодні тільки посилюється політичне протистояння. Тому має бути жорстке політичний тиск на тих, хто цю агресію почав. У тому числі за допомогою економічних санкцій. А для отримання ефекту від них потрібен час." decoding="async" loading="lazy" />

Андрій Окара, російський політолог
Потрібно створити умови, які перешкоджатимуть цій кризі. Перше – це відновлення з української сторони повного контролю на всій протяжності російсько-українського кордону. Зараз цього немає, тому й існує "ЛНР" і "ДНР". А це можливо або за згодою Кремля, або за участю міжнародних миротворців. На першому у мене надії немає, тому я думаю, що це можливо при введенні "блакитних касок" ООН.
Друге – виведення з території Донецької та Луганської областей так званих заблукалих відпускників. Але для цього необхідно буде створити умови для їх виходу звідти. Щоб їх в Росії прийняли, а не розстріляли на кордоні.
Третій момент – створення режиму правової та політичної адаптації, тобто амністія для так званих ополченців після ліквідації "ЛНР" і "ДНР".
Ще важливий фактор – обмін полоненими у форматі всіх на всіх, а також звільнення заручників: Олега Сєнцова, Надії Савченко та інших.
Необхідно буде також розглянути політичні та правові умови щодо повернення Криму до складу України, а також умови скасування міжнародних санкцій проти Росії і російської економіки. Доведеться вирішити питання про відновлення статусу кво між Москвою і західними країнами та міжнародними організаціями, такими як ПАРЄ, наприклад.
Все це б діяло в інших умовах, але сьогодні тільки посилюється політичне протистояння. Тому має бути жорстке політичний тиск на тих, хто цю агресію почав. У тому числі за допомогою економічних санкцій. А для отримання ефекту від них потрібен час.

Омар Арфуш, французький видавець, близький до Єлисейського палацу
У Франції вважають, що зупинити війну можна, лише надавши Донецькій та Луганській областях статус автономії у складі України. Нещодавно Франсуа Олланд навіть відправив свого спецспредставника в Кремль, щоб обговорити українську кризу. Президент РФ, втім, цього спецпредставника проігнорував, а переговори провів... прес-секретар президента Пєсков.
Росії не потрібний Донбас. Але вони хочуть, щоб Київ дотримувався мінських домовленостей, а області отримали автономний статус у складі України. У Парижі і Берліні вважають, що треба виконати умови Путіна – в Європі хочуть, щоб будь-яким способом війна закінчилася швидше. Якщо до Нового року темою №1 в ЄС була війна в Україні, то зараз – боротьба з тероризмом. У Європі стурбовані, що Київ не виконує мінських домовленостей, європейці втрачають довіру до Києва. Вони не розуміють, чому Київ не хоче дати федеральний статус конфліктним областям, і чому не хоче платити їм соціальні виплати – пенсії, наприклад. У Європі не розуміють позиції Порошенко. Він приїжджає і твердить: "Путін – crazy!" Це працює одні раз, два. Але далі повинні бути конструктивні пропозиції. На зустрічі з Пєсковим було порушено і питання Криму. Відповідь була такою: "Якщо спробуєте військовим шляхом відбити Крим, ми готові воювати з усією Європою". Тому Крим не обговорюється на переговорах з РФ. Варто розуміти, що не останнє слово в питанні кризи в Україні належить Вашингтону. І якщо Вашингтон побажає ввести нові санкції проти РФ і буде підбурювати сторони до продовження війни, ЄС доведеться змиритися. А у США одна мета – прибрати Путіна.

Рішення конфлікту має базуватися на визнанні РФ територіальної цілісності України, а також того, що так звані "сепаратисти" не повинні підтримуватися російською стороною. Причому ця позиція збігається з відношенням РФ до своїх сепаратистів: за заклики до сепаратизму у нас можна отримати 5 років в'язниці. І в РФ людей, які хотіли відокремитися, називали терористами, і для боротьби застосовували танки, артилерію й авіацію. Далі, РФ повинна перекрити кордон для поставок зброї та людей. Між іншим, переміщення "Градів" і "Ураганів" для участі в бойових діях сусідньої держави в складі незаконних формувань, як і перекидання військової техніки, за законодавством РФ – кримінальний злочин. Ну і, звичайно, повинні припинитися спроби набирати в РФ цих добровольців. А це відбувається відкрито. Третє: потрібно припинити розпалювання ненависті. Потрібно, щоб телеканали РФ перестали розповідати казки про українських "фашистів" і "бандерівців". Мені здається, без матеріальної та інформаційної підтримки РФ ніякі сепаратисти в Донбасі та Луганську не протримаються і тиждень. Я ніколи не чув про сепаратизм ні в Донецьку, ні в Луганську. І вже точно ніхто там не гнобили людей за те, що вони говорили російською мовою. Останнє. Війна між Україною і РФ – найстрашніше, що може бути. Будь-яка війна закінчується миром. Але чим більше жертв на шляху до цього світу, тим складніше про нього домовитися. Я за те, щоб вирішувати цей конфлікт мирним шляхом, у тому числі – з використанням дипломатичного та економічного тиску на владу РФ. Але це мають бути санкції не проти Росії, а проти конкретних винуватців неоголошеної війни." decoding="async" loading="lazy" />

Борис Вишневський, депутат Законодавчих зборів Санкт-Петербурга (фракція "Яблуко")
Рішення конфлікту має базуватися на визнанні РФ територіальної цілісності України, а також того, що так звані "сепаратисти" не повинні підтримуватися російською стороною. Причому ця позиція збігається з відношенням РФ до своїх сепаратистів: за заклики до сепаратизму у нас можна отримати 5 років в'язниці. І в РФ людей, які хотіли відокремитися, називали терористами, і для боротьби застосовували танки, артилерію й авіацію. Далі, РФ повинна перекрити кордон для поставок зброї та людей. Між іншим, переміщення "Градів" і "Ураганів" для участі в бойових діях сусідньої держави в складі незаконних формувань, як і перекидання військової техніки, за законодавством РФ – кримінальний злочин. Ну і, звичайно, повинні припинитися спроби набирати в РФ цих добровольців. А це відбувається відкрито. Третє: потрібно припинити розпалювання ненависті. Потрібно, щоб телеканали РФ перестали розповідати казки про українських "фашистів" і "бандерівців". Мені здається, без матеріальної та інформаційної підтримки РФ ніякі сепаратисти в Донбасі та Луганську не протримаються і тиждень. Я ніколи не чув про сепаратизм ні в Донецьку, ні в Луганську. І вже точно ніхто там не гнобили людей за те, що вони говорили російською мовою. Останнє. Війна між Україною і РФ – найстрашніше, що може бути. Будь-яка війна закінчується миром. Але чим більше жертв на шляху до цього світу, тим складніше про нього домовитися. Я за те, щоб вирішувати цей конфлікт мирним шляхом, у тому числі – з використанням дипломатичного та економічного тиску на владу РФ. Але це мають бути санкції не проти Росії, а проти конкретних винуватців неоголошеної війни.

Гюстав Грессель, експерт Європейської Ради у закордонних справах
РФ шукає рішення, яке б могло підірвати суверенітет України. Вони хочуть або федералізації Донбасу на російських умовах, або довести конфлікт до того, що Україна повернеться в орбіту впливу РФ. Не варто розраховувати на швидке вирішення конфлікту. Єдине, що може змусити РФ передумати, – пряме військове втручання Заходу. Або ж втрати на фронті будуть настільки серйозними, що це призведе до внутрішніх проблем для самого Володимира Путіна. Але обидва варіанти, на жаль, нереалістичні.
Кремль говорить мовою військової сили, не піклуючись про свою економіку, економічні технократи втрачають вплив на рішення Путіна. Тому санкції не здатні ні на що вплинути.
Зараз є два шляхи, в напрямку яких Україна може діяти. По-перше Україна має продовжувати курс на реформи. Друге – визнати, що криза затягнеться на якийсь час, і потрібно вибудувати більш надійну лінію оборони, радикально реформувати свої Збройні сили. Ми бачимо проблеми з логістикою. І РФ цим користується. А якщо українська армія буде діяти ефективно, вартість подальшої ескалації для РФ виросте, і вона почне замислюватися, чи варто відправляти своїх "волонтерів" в Україну, якщо багато з них повернуться мертвими. Путіну доведеться порозумітися перед своїм народом. Так, ми розуміємо, що це авторитарний режим, і він буде намагатися закрити рот населенню шляхом пропаганди, але це не може тривати вічно. Україна зможе повернути втрачені території, в тому числі і Крим, і залежить це від зміни влади в РФ. Пройде якийсь час, поки Путін піде. І коли ця авторитарна система завалиться, виникне шанс все повернути.

Майкл Кофман, експерт з питань безпеки Інституту Кеннана
Україні потрібно підписати угоду про припинення вогню (на додаток до мінському протоколу, про який заявляли сторони. – Авт.). РФ також шукає шлях припинення конфлікту – санкції тиснуть. Але зараз, на думку Кремля, єдиний вихід – посилити конфлікт, побити України і укласти угоду. Якщо РФ отримає таку угоду, вона думає, що це призведе до стабілізації, і санкції будуть ослаблені. Тоді, ймовірно, бойовики відступлять від деяких зайнятих територій в обмін на щедрі компроміси з боку України – політвизнання і припинення вогню. Правда в тому, що мінські домовленості – невдала операція саме для РФ.
Я думаю, що секретний Мінський протокол (про нього часто говорили, але офіційно боку спростовували його існування. – Авт.) припускав, що лінія контролю буде розташовуватися подалі від захоплених бойовиками міст (у глиб української території. – Авт.). Мають місце також секретні переговори, тому для комунікації дуже важливо участь нейтральних країн. Очевидно, що в листопаді-грудні були прямі переговори між Києвом і Москвою. Ймовірно, що так може бути досягнутий компроміс, і як тільки він буде досягнутий, третя сторона, як то Білорусь чи Казахстан, прийме зустріч (глав "нормандської четвірки". – Авт.), де будуть офіційно підписані домовленості, досягнуті секретно. Це досить поширена практика, і в довгостроковій перспективі буде працювати контактна група з п'яти-шести країн, щоб досягти постійної стабільності в регіоні. У питанні Придністров'я також був момент, коли Тирасполь і Молдавія були близькі до підписання угоди. Так що українці повинні бути оптимістичні.

Йорг Форбріг, експерт по Східній Європі Фонду Маршалла (Німеччина)
Я не бачу навіть середньострокового рішення, яке б влаштувало Україну. Бойовики не виконують мінські домовленості і почали наступ, щоб збільшити займану територію. РФ не робить нічого для деескалації, забезпечуючи постійний потік зброї і людей. По-перше, найкращим рішенням могла б стати заморозка конфлікту. Оскільки два інших сценарії, які я бачу, – збільшення території, контрольованої бойовиками, або війна, включаючи ще більш масовану участь армії РФ. Ситуація вимагає втручання Заходу. Санкції вже впливають на РФ. Але необхідні додаткові санкції, щоб збільшити ціну військового авантюризму Кремля. По-друге, Україні необхідна додаткова фіндопомога, щоб уникнути економічного колапсу. І по-третє, питання військової підтримки: все більше експертів і політиків закликають надати Україні військову допомогу. Ми бачимо, що РФ намагається впливати на людей, які приймають рішення в окремих столицях ЄС, шляхом задобрювання урядів, пропонуючи їм вигідні енергетичні угоди, підтримуючи екстремістські партії та маніпулюючи громадською думкою через свої медіа. Ці дії робляться, щоб підірвати єдність ЄС, а воно необхідне для будь-якого рішення на підтримку України. Але поки ці зусилля марні і ЄС залишається об'єднаним. Безумовно, Кремль намагатиметься активізувати свої зусилля, протидіяти продовженню санкцій в середині березня. Але у нього все менше ресурсів на переконання окремих урядів ЄС, які відмовилися від "Південного потоку", і менше засобів для підтримки пропагандистської машини, враховуючи стрімке падіння рубля. І в багатьох країнах ЄС зрозуміли, що РФ – рушійна сила конфлікту в Україні.

Юрій Тандем, керівник групи переговірників СБУ щодо звільнення полонених
Варто починати з себе. Кожному українцеві треба визначитися: чого ми хочемо і що ми можемо. Потрібно також допомогти нашим сусідам, або, як вони себе називають, старшим братам, визначитися. Як допомогти? Чим сильніше буде Україна, тим менше у них буде спокуси піти на нас. Усередині нашої країни ми повинні об'єднатися, створити ефект утягнутості. Фіни в 1940-му за кілька тижнів організували оборону по "лінії Маннергейма" і вберегли Фінляндію від радянської окупації. Україна, маючи 45 млн населення, повинна встояти. Якщо мільйон українців вийдуть захищати незалежність на той рубіж? Наші чоловіки повинні взяти відповідальність. Не ходити вечорами по закладах, а хоча б на один день виїхати на Схід. Коли виходиш звідти, починаєш дивитися на життя по-іншому: хочеш зателефонувати мамі і попросити вибачення, інакше ставишся до дружини і дітей. У нас є закони, які потрібно виконувати. Є територія, Конституція, президент – і не потрібно це обговорювати. Ви спробуйте в РФ, а я там буваю, крикнути "Президент – козел!". Ви не зможете цього зробити. А в Україні стільки внутрішніх ворогів, які через своїх амбіцій дискредитують владу. Мінські домовленості ми виконували, в тому числі і пункт про звільнення заручників "всіх на всіх". І при останньому звільнення 26 грудня ми передали набагато більше хлопців, ніж деенерівці наших заручників. Вони (бойовики. – Авт.) теж намагаються виконувати домовленості. Але є якась третя сила, якій вигідний зрив переговорів. Вони і починають провокувати сторони. Ось цю третю силу потрібно ліквідувати.

Паул Іван, Експерт брюссельського Центру європейської політики
Україна в складній ситуації. Мова йде не тільки про військове, але і про економічну кризу. Конфлікт на Сході повинен бути заморожений і стабілізований. Для цього необхідно посилити тиск на РФ. Звучать заклики надати Україні летальну зброю. Очевидна необхідність поліпшити і фінансове становище країни, і необхідність проводити реформи – чого від України чекають у ЄС. Без боротьби з корупцією неможливо економічний розвиток. Ці два положення – одні з найважливіших елементів досягнення стабільності. РФ кілька разів сідала за стіл переговорів, але згодом порушувала домовленості. Коли у неї не буде сенсу продовжувати агресію, вона піде на компроміси. Цього можна досягти двома способами. По-перше, збільшуючи економічну ціну бойових дій. Один з ефективних способів – санкції. По-друге, українська армія повинна показувати все більшу і більшу здатність до опору. Тобто вона повинна бути більш підготовленою, більш оснащеної. Дуже важлива її здатність відбивати атаки бойовиків і армії РФ. Це також буде стримуючим фактором. І третє: РФ однозначно намагається розділити ЄС у його позиції. Але це не тільки російське лобі. Україна також повинна поліпшити свою комунікацію з Заходом: пояснювати, що відбувається в країні і чому європейці повинні переживати. В світі відбуваються і інші кризи. Ми бачимо Близький Схід... Тому Україні важливо утримати увагу з боку ЄС. Адже крім України, у ЄС є економічні проблеми, ми бачимо ситуацію з Грецією, в деяких країнах настають вибори, є небезпека, що до влади прийдуть радикальні партії, і це зіграє не на руку Україні.

1/8

Ця війна забрала в нашої країни вже не Небесну сотню, а небесні тисячі. Тисячі сміливих чоловіків, які могли б годувати сім'ї, виховувати дітей і радувати своїх батьків до самої старості. Скільки ще ми хочемо укласти в труни кращих з нас, щоб, нарешті, все одно сісти за стіл переговорів?!

Так як за останні тижні ми стали свідками катастрофічного загострення ситуації, розширення зони конфлікту, втрати символу опору – донецького аеропорту, активного розкручування військових настроїв в суспільстві, "Сегодня" вирішила сама вивести на віртуальну світову трибуну тих експертів, які готові виписати нам рецепт одужання.

Поки кінця-краю взаємних звинувачень і ультиматумів не видно. Приміром, сьогодні бойовики намагаються відхопити побільше українських земель, зсунувши на свою користь демаркаційну лінію розмежування конфлікту. А прикриваються вони тим, що нібито не підписували додаток до Мінського протоколу 19 вересня, в якому чітко окреслені райони і межі лінії. Зрозуміло, що в такій обстановці важко шукати компроміс, однак все наполягають на тому, що це робити все одно доведеться.

Експерти бачать вихід у переговорах за участю Штатів в женевському форматі. У звіті "Збереження незалежності України та опір російській агресії", авторства представника США в НАТО Іво Даалдера, екс-послів США в Україні Джона Хербста і Стівена Пайфера, екс-заступника глави Пентагону Яна ЛОДА та інших, американським властям і НАТО пропонується надати Україні летальну зброю та фінансову допомогу, щоб схилити РФ до поступок. У той же час там немає ні слова про те, як зупинити війну. У коментарі "Сегодня" Стівен Пайфер сказав, що їх доповідь – лише рекомендації: "Ми сподіваємося, що американський уряд їх виконає. Але він не зобов'язаний так робити". Однак оприлюднення звіту викликало резонанс у західних і російських ЗМІ. Офіційної реакції Кремля ще немає. Але експерти не виключають, що риторика Вашингтона може підштовхнути Росію до ще більшої ескалації конфлікту. Разом з відомими європейськими, американськими та українськими експертами "Сегодня" з'ясувала, що насправді стоїть за риторикою Заходу і Кремля і що ж робити в Україні для досягнення миру на Донбасі.