Три роки анексії: кримчани лають ціни, бояться лайкати новини і чекають розвалу Росії

Минуло три роки з того дня, як український Крим "офіційно" окупувала Росія. Нагадаємо, 16 березня 2014 року на півострові пройшов невизнаний в світі "референдум" про приєднання до Росії, а вже 18-го Путін ввів його до складу РФ. Зараз в Криму скаржаться на високі ціни і терор за проукраїнські настрої. "Сегодня" поспілкувалася з переселенцями і тими, хто залишився жити на півострові.

Всього за три минулих роки, за найскромнішими підрахунками, півострів покинули мінімум 60 тис. осіб. Активісти і волонтери кажуть, що і зараз цей процес триває, нехай і в менших масштабах. "Про масову міграцію зараз не доводиться говорити, але люди продовжують виїжджати. Наприклад, ті, хто не виїхав 2014-го, але все одно готувався до переїзду. Адже багато хто працював на держслужбі і не готові працювати на окупантів. Виїжджає дрібний і середній бізнес, виїжджають і через репресії, спрямовані проти проукраїнських жителів", – говорить координатор організації "Крим SOS" Таміла Ташева.

Кримчанин, а нині столичний підприємець Ерфан Кудусов приїхав до Києва ще 1 березня 2014-го. "Бігли в нікуди. Житла не було, роботи теж. Близько року був в пошуках, лише потім вийшло відкрити арт-салон кримськотатарської культури, – згадує Ерфан. – На перших порах допомагали звичайні люди і волонтери. А нещодавно і держава, на щастя, почала виділяти гроші переселенцям, але поки цих грошей не вистачає". Кримчанин каже, що боротьба за повернення Криму Україні ще триває. "Ми все для цього робитимемо. Яким чином? Мітинги, демонстрації, звернення до міжнародних організацій. Повернення Криму можливе лише після деокупації".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Поспілкувалися ми і з тими, хто залишився жити на півострові. Більшість кримчан намагаються не вникати в політичні наслідки анексії. Зате на побутовому рівні люди скаржаться на високі ціни і відсутність заробітків в курортний сезон. "Я не хочу вникати в політику, але скажу, що за цей час довелося багато чого пережити. Найважче – це ціни на продукти і тарифи на "комуналку". Все подорожчало. А туристи їхати не хочуть, – розповіла нам мешканка Севастополя Марина Куштан (прізвище змінене. – Авт.). – Якщо раніше мої знайомі в курортний сезон стояли на вокзалі і просто закликали відпочиваючих, то зараз заздалегідь обдзвонюють своїх колишніх постояльців, пропонуючи раннє бронювання житла. На нашестя туристів вже ніхто не чекає – цього року їх буде ще менше". Сама ж Марина каже, що не поїхала з Криму тільки тому, що побоюється втратити назавжди своє житло на півострові.

Опитані нами кримчани, які підтримують зв'язок з рідними на окупованій території, розповіли, які ще "вигоди" принесла їм "кримська весна". "Мої родичі жартують з гіркотою, що стали "новими росіянами", але часто сидять без світла. У багатьох регіонах Криму світло і вода – за графіком, кілька годин на день. Наприклад, в селах в околицях Ялти. Найбільше з водою проблем на півночі Криму", – говорить колишній житель Сімферополя, а нині киянин Юрій Безлюдько (прізвище змінене. – Авт.). Ерфан Кудусов каже, що складності є не тільки зі світлом і водою, але і з охороною здоров'я. "Є гігантські проблеми з медициною. У Криму гострий дефіцит кваліфікованих лікарів.

Наприклад, на УЗД люди записуються за місяць, а то й за два, щоб отримати цю послугу". Інший переселенець, уродженець Сімферополя Іван Гроздєв каже, що спецслужби РФ активно полюють за проукраїнськи налаштованими кримчанами, і в цьому їм охоче допомагають багато місцевих жителів. "Мої родичі в Криму бояться поставити зайвий лайк в соцмережах під проукраїнською новиною. Тому що першими можуть прийти навіть не спецслужби, а "ватяні" сусіди, які тебе можуть здати кому треба. Ось вам і весь побут". На жаль, але кількість людей, які, незважаючи на економічні труднощі, продовжують святкувати анексію Криму, ще велика. "Адже ми додому всього як три роки повернулися – потрібно просто трохи потерпіти", – заявила нам мешканка Євпаторії Ірина П.

Політологи: проблема на десятиліття

Прогнози політологів поки що не надто оптимістичні. "Я вважаю, що ця проблема на десятиліття, – каже політолог Тарас Березовець. – І проблема не в Путіні, а в російській політичній системі. Будь-хто, хто прийде йому на зміну, буде змушений продовжувати так званий "кримський консенсус". Тобто "ви гірше житимете, але ми розширюємо території". А передумов такого консенсусу немає". Проте, за словами Березовця, варіанти повернення Криму існують. "Наприклад, поява громадянського конфлікту в Російській Федерації. У такому випадку Росії буде не до Криму, і Україна зможе спробувати його повернути. Другий варіант: якщо Росії через важку ситуацію доведеться просити скасування санкцій, то під егідою ООН може бути прийнято рішення про виведення російських військ. І третій: Крим – це територія спільного управління. Наприклад, як польське місто Гданськ (після Першої світової війни ним управляла Ліга Націй)". Його колега, Вадим Карасьов, не виключає і того, що повернення Криму може статися в разі падіння режиму Путіна в Росії.