З 2020 року українські дитбудинки не прийматимуть дітей, замість цього будуть створені умови, щоб діти могли повноцінно рости з батьками і тільки у виняткових випадку – в патронатній або прийомній сім'ї. Про це заявила в. о. голови МОЗ Уляна Супрун, підкресливши, що лише 8% дітей у дитбудинках діти-сироти. У решти батьки є. Це частина Нацстратегії реформування інституційних установ, яку Кабмін затвердив два роки тому.
Згідно зі стратегією, вже через сім років в країні повинні зникнути всі інтернати, а замість них – з'явитися дитячі будинки сімейного типу та паліативно-реабілітаційні центри. Зараз же в країні діє 731 держзаклад такого типу, а в них живуть майже 107 тис. дітей, у більшості з яких є батьки. За даними міжнародної організації Hope and Homes for Children, основна причина відмов від дітей – бідність сімей і складні життєві обставини, іноді – стан здоров'я дитини або погане навчання.
Щоб повернути з дитбудинків відмовників, чиновники збираються наставити на шлях істинний їх батьків – допомогти вирішити їм психологічні, соціальні, фінансові проблеми і створити умови для спільного життя з дитиною. За словами Супрун, в цьому році дитбудинки ще будуть працювати як зазвичай, але вже в наступному в них перестануть приймати дітей. В цей же час влада організує підтримку батькам, щоб ті забрали додому своїх дітей. Згідно з Нацстратегією, в окремих випадках дітей-відмовників або сиріт віддадуть під опіку прийомній сім'ї або ж залишать у будинках сімейного типу, де проживатиме максимум 15 дітей.
"Рішення про введення послуг щодо патронату над дитиною прийматимуть місцеві держадміністрації або виконавчі органи місцевих рад. Вони ж здійснять підбір і навчання кандидатів", – пояснює Супрун. Паралельно дітям шукатимуть прийомних батьків.
До 2023 року на місці інтернатів повинні відкрити і особливі центри.
"Там можна буде отримати послуги з реабілітації або паліативну допомогу. Центр також може надавати послуги щодо респісу – тимчасового відпочинку батьків дитини з інвалідністю", – зазначає глава МОЗ.
І додає, що така підтримка буде безкоштовною, оскільки вона увійшла в гарантований державою пакет послуг, за який платить Нацслужба здоров'я. Саму ж Стратегію збираються реалізовувати за рахунок державного і місцевого бюджетів.
В кінцевому підсумку реформа повинна привести до зменшення числа дітей в інтернатах утричі: якщо сьогодні в них знаходиться 1,5% дитячого населення країни, то в 2026 році має бути не більше 0,5%. При цьому на той час маленькі українці, що залишилися, повинні рости в умовах, максимально наближених до домашньої обстановки: в патронатних сім'ях або ж будинках сімейного типу.
"Будь-яка сім'я краще, ніж інтернат"
Експерти сприймають ініціативу позитивно.
"Рідні люди поруч – найкраща опора дітям, адже навіть дуже неблагополучна сім'я впливає на дитину набагато сприятливіше, ніж обстановка в дитбудинках. До того ж, багато хто відмовляється від дітей тільки тому, що не може їх утримувати – проблема вирішиться, якщо держава дійсно допоможе їм у цьому", – зазначає психолог Олена Мірошниченко.
Її колега Ірина Данченко погоджується:
"Муштра, аскетизм і жорсткий розклад можуть бути ефективні для формування дисципліни у старших, але не повинні повсюдно застосовуватися до дітей, як це відбувається в окремих дитбудинках. Регулярна увага дорослого, виховання на особистому прикладі і звичайна, а не казенна обстановка в малих сімейних будинках або при патронаті краще позначається на психіці дітей і допомагає їм вирости більш емпатичними і пристосованими".
Але вона додає, що відхід від інтернатів ускладнить погано розвинений у нас ринок послуг з патронату.
Раніше "Сьогодні" писали про те, що в колонії, розташованій на Дніпропетровщині, відкрили другу в Україні установу, де малюки, народжені в місцях позбавлення волі, будуть проводити час з матерями до досягнення трирічного віку.
Також нагадаємо історію сироти з Дніпра, який намагався відстояти своє право на материнську квартиру. Одними з перших це побачили в Радикальній партії. Її лідер Олег Ляшко доручив своїм однопартійцям у Дніпрі допомогти підлітку.
Читайте також: