"Україна – не Росія": як нові санкції і летальна зброя вплинуть на поведінку Путіна

3 січня 2018, 07:51

Крістіна Зеленюк Крістіна Зеленюк

У США вважають, що після своїх виборів в березні 2018 го Путін стане більш поступливим і пом'якшить політику по відношенню до України

Вжемайжечотири роки,якРосіяанексувалаКримірозв'язалавійнунаДонбасі,апитаннямирноговрегулюванняситуаціїтакі незрушивсязмертвоїточки.Москвавцьому,зрозуміло,не зацікавлена,намагаючисьутриматиКиївусферісвоговпливу.Євросоюзу невистачаєсилібажаннянатиснутинаКремль.Водному зостанніх інтерв'ю сайту "Сегодня" євродепутат Ребекка Хармс сказала, що ЄС часто зацікавлений в простих рішеннях, закриваючи очі на реальність. Політика ж США спочатку була скованна нерішучістю Адміністрації Обами, потім – зміною влади і невизначеністю Трампа.

Реклама

З призначенням спецпредставника Держдепу по Україні Курта Волкера, рішенням Штатів поставляти Україні летальну зброю і посиленням персональних санкцій проти оточення Путіна шанси на мирне врегулювання ситуації на Донбасі зросли. Однак до сих пір незрозуміло, як буде вести себе Москва після чергових виборів Путіна в березні 2018 го: піде на чергову ескалацію на Донбасі чи навпаки, відступить, погодившись на миротворчу місію?

Наївність Трампа

Напевно,тількилінивий непам'ятаєсхвальнізаявиДональдаТрампавсторонуРосіїіВолодимираПутінанаетапіпередвиборноїгонкивШтатах.Хочащевлітку2015го,коли45-мупрезидентуСШАбулодалекодоОвальногокабінету,вінзаявив:"Думаю,ябдобрепорозумівсязПутіним".Ужев 2016-му Трампобіцяв"подумати"провизнанняКримуросійським,скасуваннясанкційівеликийдоговірзПутіним,апро Українуговоривякпро європейськупроблему,яку,здебільшого,має вирішуватиБерлін,а неВашингтон.

Зрозуміло, що такі настрої нового господаря Білого дому Україна насторожували – Києву потрібні були гарантії територіальної цілісності і суверенітету, подальшої допомоги і, щонайменше, збереження санкційної політики. Незабаром після інавгурації Дональда Трампа виповнилося рівно два роки з дня підписання друге Мінських угод, але мирним врегулюванням не пахне і до цього дня через небажання Росії. Але аж до кінця весни на Капітолійському пагорбі ходили чутки про якийсь план зближення Москви і Вашингтона, чиї відносини, на думку Трампа, були зруйновані політикою попередньої Адміністрації.

Чутки про "big deal" між США і Росією дійшли до Берліна. За інформацією видання Politico, щоб розвіяти наївність Трампа, на першу з ним зустріч у Вашингтоні канцлер Ангела Меркель привезла карту СРСР 1982 року, на якій були відзначені країни – Азербайджан, Вірменія, Грузія, Молдова, Білорусь та Україна – де сьогодні діє путінська Росія. Будучи в складі СРСР до 1991 року (розвал союзу Путін, нагадаємо, назвав "найбільшою геополітичною катастрофою 20 століття"), вони залишаються країнами, які Москва вважає сферою свого впливу. "Він (Путін – Авт.) або намагається повернути ці країни в свою сферу впливу, або, якщо йому це не вдасться, принаймні, спробує зробити так, щоб ці країни стали абсолютно непривабливі для Заходу", – сказав Politico американський чиновник, додавши, що тоді члени німецької делегації намагалися донести скептично налаштованому Трампу, що Путін повернувся до часів "холодної війни".

Поки Трампа переконували, що будь-які домовленості з путінською Росією не коштуватимуть і клаптика паперу, на якому вони написані, Кремль не сидів, склавши руки. Руками блокадників – "патріотів", які на два місяці заблокували залізничні шляхи на Донбасі, проросійські бойовики експропріювали українські підприємства, які працювали на підконтрольній їм території. До цього додалося введення в ОРДЛО єдиної рублевої і податкової зони, поява своїх номерних знаків на авто, визнання Росією документів і кордонів "ДНР"/"ЛНР". Все це закінчиломь формуванням квазі- "республік", підконтрольних Москві. У європейських столицях, які, на думку Трампа, і повинні були займатися українським питанням, висловлювали лише глибоку стурбованість. У США тим часом набирав обертів скандал з втручанням Росії у їх президентські вибори, який постійно підігрівався "зливами" в ЗМІ компрометуючої нову американську адміністрацію інформації.

В кінці червня видання BuzzFeed з посиланням на свої джерела опублікувало деталі плану зближення США з Росією, підготовленого держсекретарем Рексом Тіллерсоном. Вихід статті збігся з першою зустріччю Петра Порошенка і Дональда Трампа в Вашингтоні, що створило не надто сприятливий фон для України. Запропонований Тіллерсоном план складався з трьох пунктів. У першому передбачалося переконати Москву утриматися від агресивних дій проти США (згадувалася приписувана Росії відправка зброї афганським талібам і переслідування американських дипломатів в Москві). Другий пункт – робота над вирішенням стратегічних для США питань (громадянська війна в Сирії, ядерна програма Північної Кореї, кібербезпека і кібершпіонаж). У США розраховували, що Москва не буде нарощувати торгівлю з КНДР після заборони Китаю на імпорт північнокорейського вугілля. І третій пункт – досягнення стратегічної стабільності, під якою малася на увазі ряд довгострокових взаємних політичних цілей.

Українські експерти говорили, що рішення українського питання "зашито" в третій пункт горезвісного плану, і передбачало взаємний обмін: наприклад, США поступаються Росії Сирією в обмін на поступки Росії по Донбасу. Це і повинно було стати головною умовою "big deal", в той час як Крим і зовсім залишався за дужками
.

Нова "холодна війна"

Ні в Держдепі, ні в Білому домі не підтвердили, але і не спростували достовірність опублікованого "плану Тіллерсона". Правда, вже в кінці липня необхідність в цьому відпала – Конгрес пов'язав Трампа і його Адміністрацію по руках і ногах. Палата представників прийняла закон, який не тільки поставив Росію разом з Іраном і Північною Кореєю в ряд зовнішньополітичних противників США, але і заборонив Трампу без згоди з Конгресом скасовувати санкції проти Росії. За словами експертів, навіть якщо цей закон і не подобався Трампу, у нього не було вибору: не підписавши документ, він би отримав звинувачення в роботі на Кремль.

В тренді
Геращенко виклав фото кота Вінстона, який "мало не зірвав" прямий ефір
Колаж "Сьогодні"
Реклама

Новий закон не тільки істотно обмежив американському президенту поле для маневру, а й посилив санкції проти російської енергетики та оборонки. Правда, це було швидше продовженням проукраїнської політики Конгресу, ніж спробою нової американської Адміністрації стати на захист України. Остання проявила себе призначенням спецпредставника Держдепу з українського питання Курта Волкера. Йому доручили зрушити Мінський процес з мертвої точки (що, на думку Трампа, не вдалося німцям і французам) в переговорах з помічником президента РФ Владиславом Сурковим.

"Хотілосяб,щобв 2018-муВолкервстигдатиреальнийпоштовхвирішеннюситуаціїнаДонбасі.ПокиальтернативиМінськомупроцесунемає,томубулобважливовирішитипитаннямодальностейвиведеннявсіхнезаконнихзбройнихформуваньзДонбасу.Зрозуміло,щоценадзавдання,якескладається здекількохпопередніхетапів.НаскількиМосквабудеготовадо цього рішення,залежитьвідбагатьохфакторів,головнийзяких-активністьамериканськоїпозиціїіїхготовністьвикористовуватирізніінструментитискуівпливунапозиціюКремля",сказав в інтерв'ю "Сегодня" посол України в Хорватії, Боснії і Герцеговині (2010-2017 рр.) Олександр Левченко.

Правда,якужеписавсайт"Сегодня",своютретю зустрічзСурковимВолкерназвав"крокомназад"івСШАвсебільшепочинаютьрозуміти,щоСурковнічого невирішує,апростоводитьамериканцівзаніс,навітьне маючиреальногодоступудо Путіна.Українськасторонавжепіднялапитанняпро змінуВладиславаСурковаяк парламентеравідросійської сторони.Та йсудячипо сигналахзМоскви,цілкомочевидно,щопісляпрезидентськихвиборіввРосіїмісцепомічникаПутіназаймехтосьінший.

Чергова "шестирічка Путіна"

Якийсь імпульс переговорам Волкера і Суркова, на думку західної преси, надала російська ініціатива щодо миротворців на Донбасі, яку вони у вересні зареєстрували у вигляді резолюції в ООН. Ще спочатку листопада директор Московського Центру Карнегі Дмитро Тренін писав, що Москва фактично пропонує "кіпрську" модель розділу Донбасу, яка є неприйнятною для Вашингтона і Києва. Хоча ще в 2015 році з ініціативою про розміщення на Донбасі місії "блакитних касок" виступив Петро Порошенко. Але за його ідею в Вашингтоні та Берліні не схопилися так, як за російську, ніби це остання соломинка.

Ентузіазм і надії європейців і американців швидко розвіялися, коли стало відомо, що ж насправді в Кремлі мають на увазі під миротворцями. "Нас турбують спроби поставити з ніг на голову нашу ініціативу (США і Україна запропонували 29 пунктів-доповнень до російської резолюції – Авт.) про направлення охоронців ООН для забезпечення безпеки місії ОБСЄ. Ця ініціатива на 100% вписується в дух і букву Мінських домовленостей. Наша ініціатива полягає в тому, щоб спостерігачів ОБСЄ всюди супроводжували охоронці ООН", – заявив глава російського МЗС Сергій Лавров після зустрічі з Тіллерсона у Відні 9 грудня.

Коли стало зрозуміло, що ініціатива з миротворцями пробуксовує, в Білому домі згадали про ідею надання Україні летальної зброї. Хоча, за інформацією американської преси, саме з ініціативи Трампа рік тому з передвиборчої програми Республіканської партії цей пункт прибрали. Так, за інформацією The Wall Street Journal, в п'ятницю 24 грудня Трамп підписав рішення про продаж Україні на більш ніж $ 40 млн летальної зброї, включаючи протитанкові ракетні комплекси "Джавелін", і відправив відповідний документ в Конгрес, у якого є 30 днів на його схвалення. Хоча ще недавно йшлося тільки про легку летальну зброю: снайперські гвинтівки, патрони та комплектуючі до них.

Зрозуміло, що Україні доведеться закуповувати ПТРК і гвинтівки за свій рахунок. Але, за словами експертів, Київ завжди може офіційно звернутися до Вашингтона, з проханням продати зброю за рахунок передбаченої в оборонному бюджеті США військової допомоги Україні на $ 350 млн. Це може вплинути на політику Росії по відношенню до України. Особливо, якщо США до кінця лютого введуть нові персональні санкції проти найближчого оточення Путіна. Науковий співробітник Atlantic Council Андерс Аслунд заявляв, що в "чорному" списку можуть опинитися сім категорій росіян: великі підприємці, які працюють з Кремлем; близьке коло Путіна і їхні діти; особисті друзі Путіна; великі бізнесмени; керівники російських держпідприємств.

Нові санкції, як правильно помітили американські експерти, стануть подарунком Путіну до його чергових виборів 18 березня 2018 року. Правда, як розповіли джерела сайту "Сегодня" в українських дипколах, головна людина в Білому домі все ще сподівається знайти спільну мову з Путіним. Що, заступивши на свою чергову "шестирічку", президент РФ пом'якшить свою політику і позицію по відношенню до України. У Києві таких ілюзій не мають, готуючись до затяжної дипломатичної війни з Росією по всіх фронтах. Так, після новорічних свят Верховна Рада має прийняти так званий закон про реінтеграцію Донбасу, який офіційно визнає Росію країною-агресором. Це, за словами українських та американських дипломатів, потрібно, щоб звернутися до Міжнародного кримінального суду в Гаазі для створення Міжнародного трибуналу для покарання Росії за її військові злочини в Україні. Для цього, правда, потрібно рішення Радбезу ООН, де Росія має право вето, але його можна обійти через Генасамблею.

Всі подробиці в спецтемі Нове загострення у війні з Росією

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти