Європейська комісія по боротьбі з расизмом і нетерпимістю (ЄКРН) в своєму звіті від 9 червня оцінила виконання Україною трьох рекомендацій.
1. ЄК рекомендувала Україні створити уповноважений орган, відповідальний за координацію роботи влади по боротьбі з расизмом і дискримінацією.
Так, у листопаді 2013 Уповноважений Верховної Ради України з прав людини затвердила стратегію, в т.ч. по просуванню принципів недискримінації. А в червні 2014-го була створена рада по міжетнічній згуртованості (консультативний орган Кабінету міністрів України). Тоді ж відбулося призначення державного агента з етнонаціональної-політичних проблем, чиє завдання полягає в просуванні захисту прав національних меншин та корінного населення. У вересні минулого року також були визначені сфери компетенції Міністерства культури. Зокрема, воно відповідає за вжиття заходів щодо сприяння в боротьбі з нетерпимістю в українському суспільстві та запобігання призвів до ненависті та дискримінації за етнічною ознакою.
За оцінками ЄК, інституція Уповноваженого Верховної Ради України є незалежним органом і не може відповідати за координацію дій уряду. "Міністерство культури тільки здійснювало обмін інформацією у сфері культури та не забезпечувало ніякої реальної координації", – йдеться у звіті ЄКРН.
Крім того, рада з міжетнічної згуртованості сприяє розвитку відносин між урядом і меншинами, але не всередині самого уряду.
"Якщо уряд України хоче, щоб Рада координувала роботу по боротьбі з расизмом і нетерпимістю, його повноваження не повинні обмежуватися тільки роботою з етнічними меншинами, але поширюватися і на інші вразливі групи. Висновок Комісії Ради Європи: українська сторона виконала рекомендацію лише частково", – йдеться у звіті ЄК щодо виконання першої рекомендації.
2. Українська влада повинна гарантувати існування справедливої та ефективної процедури визначення статусу біженця, яка була б доступна в будь-який час, і що для цього буде створена спеціальна структура в найкоротші терміни.
У свою чергу Київ визначив, що державна міграційна служба в 2011 році, працює під керівництвом Міністерства внутрішніх справ України, стане виконавчим органом, відповідальним за питання міграції. Новий закон про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту на території України, набув чинності у вересні 2011 року. Він охоплює питання захисту осіб, які перебувають під загрозою смертної кари, тортур або нелюдського і принижуючого гідність поводження в країні їх походження. Для неповнолітніх дітей цей закон поліпшив вже існуючі положення про возз'єднання сім'ї та термін дії документів біженців.
За даними українських властей, в 2012 році були подані 1573 заявки на статус біженця, по 152 з них були прийняті позитивні рішенням. У 2013 році, надійшло 1093 заявки, по 26 з яких були прийняті позитивні рішення. Це відповідає 25%, що вище середнього європейського показника (виходячи з інформації, наданої українськими властями).
У цьому зв'язку, комісія Ради Європи привітала ініціативи української влади і "вселяючі оптимізм результати". Однак підкреслила, що державна міграційна служба, перебуваючи під керівництвом Міністерства внутрішніх справ, яке в основному контролює незаконну імміграцію, не може гарантувати справедливого визначення статусу біженця.
"Не всі посадові особи, які працюють в Міграційній службі, отримали необхідну підготовку з чинним законодавством. Всі рекомендації, зроблені за підсумками інтерв'ю з шукачами притулку, можуть бути легко скасовані іншими офіційними особами. Висновок Європейської Комісії: українська сторона лише частково виконала рекомендацію", – оцінила виконання другої рекомендації ЄК.
3. Україна рекомендовано створити незалежний орган для розгляду скарг від громадян на дії співробітників поліції.
У ЄК констатують, що "внутрішні департаменти безпеки" при МВС виконують контроль за дотриманням поліцейськими закону; в їх компетенцію також входить робота з громадянами, що подають скарги, і напрямок отриманої інформації в прокуратуру та до Служби Безпеки України. Створення Спеціального бюро розслідувань ведеться, перелік його повноважень визначається.
"Внутрішніх департаментів безпеки" недостатньо; боротьба проти расизму і расової дискримінації не прописана чітко в їх мандат; підпорядкування Міністерству внутрішніх справ створює ситуацію, коли їх незалежність не може бути гарантована. Комісія з боротьби з расизмом і нетерпимістю закликає владу України наділити Спеціальне бюро розслідувань повноваженнями отримувати скарги щодо співробітників поліції", – сказано в звіті.
І щодо третин рекомендації в ЄК зробили висновок, що вона виконана лише частково. "Через кілька років Комісія оцінить, як Україна виконує інші рекомендації щодо поліпшення збору інформації по етнічних групах, щодо забезпечення належних умов життя в центрах утримання під вартою мігрантів та по боротьбі з расизмом і дискримінацією", – йдеться в документі.
Нагадаємо, боротьба з расизмом та нетерпимістю є однією з ключових цінностей ЄС.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми