Україна наближається до порогу недоїдання

Калорійність харчування українців вже кілька років наполегливо наближається до мінімально допустимого рівня, визначеного ФАО (структура ООН по боротьбі з голодом). У цифрах це – 2500 ккал на добу. Про це говорять дані Держстату та результати дослідження Економічного дискусійного клубу (ЕДК).

Індекс ФАО

За роки незалежності індикатор калорійності в Україні знизився на третину. Як роз'яснив нам виконавчий директор ЕДК Олег Пендзин, цей показник є своєрідним "запасом продуктової міцності" країни.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Як відомо, різні групи населення потребують різної кількості калорій: вона менше у дітей (1200-3000 ккал на добу), стариків (1600-2600), людей розумової праці (1800-2000 у жінок і 2000-2200 у чоловіків) і набагато вище у тих, хто важко працює фізично, – аналізує Пендзин. – Наприклад, шахтарю потрібно 4000 ккал на добу, верстатнику або трактористу – 3200-3400, а спортсмену-важкоатлету – 8000. Якщо підсумувати добову потребу в калоріях всіх верств населення і розділити на чисельність населення, отримаємо індекс ФАО, що характеризує рівень продбезпеки країни. Чим він вищий, тим краще".

За словами Пендзина, те, що цей індекс високий в найрозвиненіших країнах Європи – 3500-3800 ккал, говорить не про те, що люди там масово переїдають, а про те, що, образно кажучи, калорійну їжу там їсть як шахтар (4000 ккал), так і пенсіонер (2000 ккал). Якщо ж середній індекс дорівнює 2700, то недоїдає або шахтар, або пенсіонер, або обидва потроху.

Економіст Олександр Охріменко вважає, що індекс ФАО для України занижений, оскільки не враховує продукти, вирощені на присадибних ділянках і дачах для особистого споживання: це ягоди і фрукти, а також овочі і картопля.

"Не потрапляє до статистики і дрібна живність: птиця, кролики, але ж це м'ясо, яке їдять в багатьох родинах, які проживають в сільській місцевості".

Що їмо

Експерти також оцінили якість раціону українців. Тільки щодо хліба, овочів і яєць він відповідає рекомендаціям МОЗ, які засновані на євронормах. За іншими позиціями – недобір: 35% за м'ясом, майже 50% за молочною продукцією та рибою. При цьому на 16% більше норми українці "напихаються" картоплею, заповнюючи тим самим недолік в калорійності свого меню.

Зазначимо, що Україна входить до ТОП-3 країн Європи з найнизькокалорійнішим раціоном. Попереду тільки Кіпр. Але очевидно, що якщо українці просто їдять менше інших, то кіпріоти виїжджають на низькокалорійній середземноморській їжі – овочах, сирі, рибі. А найбільше калорій в ЄС споживають в країнах, де люблять страви з м'яса з картоплею, випічку.

Відомий лікар-дієтолог Борис Скачко каже, що нинішні 140 г м'яса на день, які з'їдає середньостатистичний українець, це близько 30 г чистого білка (40% добової норми). Решту треба доповнювати рибою, яйцями, сиром, творогом, молоком. Але і цих продуктів українці недоотримують, тому що не вистачає грошей на повноцінне харчування. У наших родинах на їжу йде в середньому більше половини доходів, в Європі – 12%.

"Картопля – порожня щодо вітамінів, а крохмаль та інші вуглеводи, що містяться в ній, можуть привести до захворювання діабетом. Тому варто замінювати хліб і картоплю гречкою, рисом, кукурудзою і просом", – радить лікар Скачко.

Незбалансована дієта, за його словами, погіршує імунітет, знижує працездатність і скорочує життя.