Маркування продуктів в магазинах: Україна переймає європейські норми

Українців повсюдно обманюють в магазинах, продаючи товари без належного маркування та, таким чином, приховуючи частину важливої і необхідної для споживача інформації. Сайт "Сегодня" розбирався, як маркують продукти в Європейському союзі, чому норми в Україні повинні змінитися, і яку інформацію від нас приховують виробники.

Новий законопроект: для чого він потрібен

Мабуть, всім доводилося стикатися з тим, що, намагаючись знайти якусь інформацію на упаковці того чи іншого товару, рівним рахунком нічого не виходило. Шрифт, яким написана інформація, як правило, взагалі нечитабельний, занадто маленький і нерозбірливий. Плюс, навіть якщо шрифт буде нормальним, дуже часто трапляється так, що потрібної інформації на товар просто немає.

Щоб захистити споживачів і налагодити систему маркування продуктів, у Верховній Раді був зареєстрований законопроект №8450 "Про інформацію для споживачів про харчові продукти". Автори законопроекту зазначають, що його прийняття забезпечить високий рівень захисту здоров'я та інтересів споживачів шляхом надання всієї необхідної інформації для здійснення свідомого вибору продуктів. Також документ введе відповідальність і для операторів ринку, якщо на етикетках продуктів буде надана інформація, яка введе споживача в оману.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Так, вже 10 липня Верховна Рада проголосувала і прийняла за основу законопроект №8450. Тому є ймовірність, що незабаром документ впровадять в чинне законодавство і, таким чином, наведуть порядок з маркуванням продуктів.

"У законопроекту є кілька завдань: захистити споживачів, допомогти працювати бізнесу, забезпечити державний контроль. Нам потрібні правила гри, які захищають ринок від неякісної продукції. Хочемо заборонити поширення інформації, яка може ввести в оману", – зазначив на прес-конференції народний депутат і заступник голови Комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко.

Що не так c маркуванням продуктів

Справа в тому, що українські виробники при нанесенні маркування на товар роблять так, що український текст дуже погано видно. Особливо часто так відбувається з продуктами, які йдуть на експорт.

На круглому столі, який був присвячений цій темі, Любов Акуленко, виконавчий директор ГО "Український центр європейської політики" наочно демонструє, що інформація про склад товару вказується різними мовами, але не можна розглянути текст тільки в українському варіанті. А, наприклад, в таблиці харчової цінності, яка обов'язково повинна бути на упаковці, взагалі немає тексту українською мовою.

"Поки вимоги до правильного нанесення маркування у нас не затверджені, виробники наносять цю інформацію, як хочуть", – говорить Любов Акуленко.

Ще одна проблема – на маркуванні українських товарів практично відсутня інформація про аллергени і якісь специфічні складові.

"Всі інгредієнти, які є в продукті, вже повинні бути безпечні. Але у кожної людини можуть бути свої застереження, етичні міркування, алергія, непереносимість, різні хвороби і т.д. Тому будь-який споживач повинен бути проінформований про те, що він купує", – пояснює експерт проекту ЄС "Покращення системи контролю безпеки харчових продуктів в Україні" Жанна Пастовенська.

Плюс до всього, алергени потрібно позначати так, щоб споживач розумів, про що йдеться. Наприклад, якщо в складі продукту вказаний казеїн, то для звичайних людей не особливо зрозуміло, чи може він бути алергеном, тому в дужках біля назви продукту повинен бути прописаний ключовий алерген, в цьому випадку – молоко. Якщо ж буде вказано тофу, тоді потрібно прописати, що алергеном виступить соя.

"Для всієї цієї інформації, яка обов'язково повинна бути, є вимоги: щоб вона була розбірливою, читабельною, щоб це не було, наприклад, червоне на червоному", – зазначає Пастовенська.

Текст повинен бути точно сформульований, розміщений на видному місці і завданий так, щоб його не можна було видалити. Також в інформації про продукти повинні бути відсутніми сторонні графічні елементи. Алергени в тексті варто виділяти шрифтом або кольором, щоб відрізняти їх від інших інгредієнтів.

Які зміни пропонує законопроект

Документ, який зареєстрували в Раді, повинен імплементувати європейські норми в українське законодавство. В першу чергу, це:

• ясність і чіткість назви харчового продукту;
• "читабельність" шрифту;
• обов'язкове зазначення алергенів;
• вимоги до позначення мінімального терміну придатності або дати "вжити до";
• регламентація обов'язків відповідальних операторів ринку;
• правила надання інформації про харчові продукти дистанційного продажу;
• вимоги до надання інформації про поживну цінність і виключення з них;
• вказівки країни або місця походження продукту, в разі необхідності;
• умови зберігання та використання, в передбачених випадках.

Крім того, обов'язково при маркуванні потрібно буде вказувати, чи використовувалися наноматеріали при виробництві продукту, а також інформувати, чи була використана рафінована олія або жири рослинного походження.

До того ж, варто відзначити, що в меню кафе, ресторанів та інших закладів громадського харчування, обов'язково потрібно буде прописати алергени, які знаходяться в стравах.

Якщо законопроект приймуть, він вступить в силу через півроку. Крім того, передбачений перехідний період, за який всі учасники ринку зможуть перейти на нові норми.

"Протягом трьох років, після того, як закон набуде чинності, суб'єкти господарювання будуть мати можливість продавати на ринку ту продукцію, яка маркована відповідно до дійсних на даний момент норм законодавства. Щоб не було необхідності в перемаркуванні, вилученні, відкликанні цієї продукції з ринку", – говорить глава Держпотребслужби Володимир Лапа.

Також законопроект чітко встановлює розміри штрафів за порушення норм, які прописані в документі. Так, наприклад, за введення в оману споживачів щодо речовин і харчових продуктів, що викликають алергічні реакції або непереносимість, передбачений штраф для юридичних осіб – 30 мінімальних зарплат, а для фізичних осіб – 20.

За надання споживачам недостовірної інформації штрафи для юридичних осіб досягнуть 15 мінімальних зарплат, а для фізичних осіб – 10. Такі ж штрафи передбачені і за зміну інформації про харчовий продукт, яка обманює споживачів.

Експерти впевнені, що система безпеки харчових продуктів потребує негайного реформування, тому що український споживач не може відчувати себе захищеним. Якщо законопроект все ж таки приймуть, споживачі зможуть більш усвідомлено вибирати, який продукт вони хочуть придбати.

Нагадаємо, в квітні 2018 року в Україні запрацювала нова система контролю над якістю продуктів. Дивіться подробиці у відеосюжеті: