Українці в світі: як живеться нашим на батьківщині демократії – в Італії та Греції

Бунти в університетах Греції і норовливі офіціанти в Римі

За два роки існування спецпроекту "Українці в світі" ми встигли написати про багатьох наших співвітчизників – хто живе у спекотних Еміратах і Південній Африці, в найвіддаленішій Новій Зеландії і в консервативній Англії. Сьогодні ми поділимося історіями українців, які влаштувалися в Італії і Греції. Наші співвітчизники розповіли, що від колишньої величі Римської імперії у італійців залишилася любов до краси і зарозумілість офіціантів, а на батьківщині демократії в Греції громадські та політичні переконання вчаться відстоювати з університетської лави. У розпал оксамитового сезону наші герої рекомендують: якщо ви любите міську культуру – відвідати розкішний Мілан і насолодитися природою в Кефалонії, якщо вважаєте за краще свіже повітря.

Фішки Італії

  • Українська діаспора в Італії – 240 000 осіб.
  • Столиця – Рим.
  • Домінуюча релігія – католицизм.
  • Найпопулярніший рейс: Київ – Рим, Київ – Мілан, Київ – Венеція.
  • Переліт триває в середньому до трьох годин.
  • Авіаквиток до Італії обійдеться в середньому 5000 грн, до більш віддалених Кальярі і Катанії – до 9000 грн.

Найдорожче знімати житло в Мілані: за кімнату доведеться платити близько 500 євро на місяць. Навіть в столиці ціни нижчі – 410 євро за кімнату в місяць. Кімната з видом на канал у Венеції обійдеться в 300 євро, а оренда квартири-студії в Римі коштує від 600 євро.

Реклама

В Італії – культ їжі. У зв'язку з цим дуже багато правил, які можуть здатися дивними – наприклад, не можна пити капучіно після 12:00. Причому в багатьох популярних закладах ставити інтереси туриста на перше місце не прийнято. І справа не в тому, що перед основними стравами ти повинен замовити стартер, а потім – десерт. Просто у офіціантів дуже розвинене почуття власної гідності, і клієнтів тут на руках не носять.

Тут довгий час "залишаються дітьми": до 30-річних людей відносяться як до підлітків, бабусями вважають жінок у віці 85+. Але навіть вони обожнюють розпивати апероль з подругами в кафе посеред дня, надівши улюблене намисто і вбравшись з особливим смаком.

Реклама

Медик: любов до чаю, кухні та футболу

Влад Бабенко переїхав до Італії в червні 2010 року з невеликого містечка Вінницької області. На той момент йому було 15, а його мама вже кілька років жила і працювала в Італії. Тому перспектива здобути вищу освіту в італійському університеті стала хорошою перспективою для нашого героя. Зараз йому 24, він працює в місцевій службі швидкої допомоги.

"Перший час після переїзду я відчував себе невпевнено, – ділиться Влад. – Все було інше, до всього потрібно було адаптуватися. Це було і складно, і просто одночасно. Хтось при таких обставинах відчуває себе самотнім, я ж відчував дискомфорт через неможливість подолати мовний бар'єр. Я замикався в собі, намагався говорити дуже мало: лише "так" і "ні". Боявся, що мене не зрозуміють, адже моя італійська була далеко не ідеальною. Щоб стати впевненіше, мені знадобилося кілька місяців: я почав вчити мову в школі і на спеціальних курсах для іммігрантів. Курси були безкоштовними для дітей всіх націй. Там я вивчив граматику, і завдяки зусиллям моїх викладачів і підтримки матері знав мову вже через рік після переїзду. Ось тільки тоді я став звертати увагу на те, що відбувається навколо. Я захоплювався культурою цієї країни! Менталітет і гостинність італійців підкорили мене. Я зрозумів, що найбільш властива італійцям риса – щедрість. Вони симпатичні і життєрадісні, обожнюють свою кухню, а французьку – висміюють. Як і англійці, італійці люблять пити чай і говорити про погоду. А ще вони обожнюють футбол".

Влад спочатку закінчив курси слюсаря, потім з'явилася можливість закінчити ще курси медбрата на швидкій допомозі.

"Там я навчався рік, після чого пройшов практику і влаштувався на роботу, – каже наш герой. – Моя зарплата приблизно 1300 євро без понаднормових. Це з урахуванням того, що мої зміни розписані на третину місяця вперед! Цих грошей цілком вистачає, щоб прожити. Квартира на місяць обходиться близько 300-350 євро. Я живу в регіоні Ломбардія. Але, звичайно, робота не для людей зі слабкими нервами. Бувають і жахливі ситуації. Пам'ятаю випадок, коли в аварії загинула дівчинка, і на місце події приїхала мама, ще не знаючи, що донька загинула. Про це горе їй повинен був сказати я. У деяких ситуаціях стає ще важче від розуміння, що ми просто не встигли. Могли допомогти, але не встигли ... Навіть з усією оперативністю, з якою ми приїжджаємо на виклик, іноді зробити вже нічого не можна. І це, звичайно, складно. Тому я намагаюся після роботи приймати контрастний душ, щоб підбадьоритися і абстрагуватися, як би цинічно це не звучало. Я не дуже люблю про це говорити. Специфіка такої роботи скрізь однакова – і в Італії, і в Україні. Про повернення на батьківщину я поки не замислююся. Насправді я часто приїжджаю в Україну: у мене тут залишилися друзі, дідусь, знайомі. Не хочу здаватися грубим, але після Італії Україна здається чорно-білою і нудною. Дехто каже, що я вже на рідній мові почав говорити з акцентом. Можливо, звичайно, в майбутньому я одружуся на землячці і вона умовить мене повернутися. Але поки такого не передбачається".

Реклама

Модниця: пісні і екстрим в таксі

Олена Вотінцева оселилася в Римі в 2016-му: це була її давня мрія – жити в столиці світової моди. До переїзду вона готувалася грунтовно: вчила мову і місцеву фешен-індустрію. Перед тим як купити квиток в один кінець, вона знайшла квартиру майже в самому центрі міста з сусідкою і отримала замовлення від кількох клієнтів в Римі. Зараз вона – фрілансер-маркетолог.

"Найбільше мене вразило, що є люди більш гучні, ніж я, – жартує Олена. – Мені подобається, що у італійців вроджене почуття прекрасного. Вони просто ставляться з любов'ю до всього, що роблять. Італійці не дають нудьгувати. Одного разу під час канікул в Реджіо ді Калабрія таксист пхнув нас вп'ятьох в свою машину, назвав російською мафією, показав фото себе в молодості і розповів про те, що у нього в Одесі була любов, Валентина. Потім він голосно співав і прибирав руки з керма! Ми кричали, щоб він зупинив. Це були неймовірно емоційні 10 хвилин моєго італійського життя. В Італії кулінарія – це стиль життя. Мої улюблені місцеві страви – карпаччо з сирих креветок, каноллі, всі види пасти. Коли їду в Україну, мене просять привезти спробувати місцеву їжу. Я зазвичай беру в'ялені томати, пасту і сири. А друзям, які розбираються в якісних аксесуарах, шкіряні вироби".

Фішки Греції

  • Українська діаспора в Греції – майже 20 000 осіб.
  • Столиця Греції – Афіни.
  • Найпопулярніший рейс: Київ – Афіни.
  • Переліт триває в середньому 2,5 години.
  • Вартість авіаквитка – від 6 тис. грн, якщо поїздку планувати заздалегідь.
  • Домінуюча релігія – православ'я.
  • Середня зарплата – 2700 євро.
  • Житло можна орендувати приблизно від 170 до 370 євро.

Орендуючи в Греції житло, переконайтеся, що сайт, через який ви знімаєте квартиру, ліцензійний: в цій сфері процвітає шахрайство.

Греки схожі на українців скаргами на життя. Як українці, місцеві люблять застілля з піснями і танцями.

У жаркий день можна присісти в будь-якому кафе. І навіть якщо ви не будете замовляти, вам подадуть склянку холодної води і обов'язково пригостять печивом. У барі до пива безкоштовно подадуть горішки або сухарики.

Досить три-чотири рази поспіль з'явитися в одному і тому ж закладі в Греції, і якщо розміри містечка невеликі, – вважайте, що ви встигли набриднути господареві. Це означає, що ви можете незабаром розраховувати на додаткове частування, знижку або зовсім безкоштовний обід час від часу. Греки дуже цінують і люблять постійних клієнтів.

Греція поки забороняє в'їзд для українських туристів
Греція поки забороняє в'їзд для українських туристів

Студентка: анархісти і танці в тавернах

Кароліна Клокун переїхала до Греції разом з батьками в 2017 році, відразу після того, як закінчила школу. Зараз вона вчиться в грецькому університеті.

"У нашій сім'ї в Греції було житло і друзі, тому впродовж 9 років до переїзду ми приїжджали сюди майже на всі свята, – ділиться Кароліна. – Отримувати освіту в Україні я не хотіла: Греція в Євросоюзі, тому диплом, який я отримаю, не потрібно буде підтверджувати в інших країнах Європи. Переїзд пройшов для мене легше, ніж могло здаватися на перший погляд, адже я переїхала разом з батьками.

Спочатку, як і всі, я сумувала за звичним ритмом життя. Більшою мірою за людьми, з якими проводила час, і за родичами. Залежно від того, наскільки ти зайнятий, як швидко знайшов собі нову компанію, настільки велика твоя ступінь туги за домівкою. Багато моїх колишніх однокласників переїхали в Голландію, Польщу, Канаду, Китай, де легко і швидко знайшли собі нових друзів. Мої друзі у Києві – унікальні і незвичайні люди. Знайти їм заміну тут я так і не змогла".

Для Кароліни найважчим періодом було освоєння мови.

"Я товариська людина, і мене дуже дратувало, коли не могла швидко підібрати відповідне слово або фразу на грецькій, – згадує дівчина. – З власного досвіду я зрозуміла: щоб було легше адаптуватися, потрібно спілкуватися з місцевими. А переселенці найчастіше передусім намагаються знайти і налагодити відносини зі своїми земляками. Мені здається, це дуже невигідно, адже ти не маєш можливості розвиватися в новій країні. Хоча, звичайно, зі "своїми" є певна зона комфорту, в якій можна розслабитися і не відчувати себе самотнім".

Греки – це народ з унікальною культурою, традиціями і цінностями.

"До всього іншого, греки жахливі націоналісти, – продовжує Кароліна. – Більшість країн в Європі чи світі знаходяться під впливом американської культури, а греки зберігають свою автентичність. Тому, щоб знайти з греками загальні теми для розмови, потрібно стати фанатом грецької національної музики, навчитися танцювати грецькі національні танці. В жодному разі не відмовлятися відвідувати центральну таверну, де місцеві слухають традиційну грецьку музику і танцюють під неї. Хоча, на мій погляд, ці танці виглядають несучасно і непривабливо. Вони мені нагадують танці на наших весіллях, коли всі випили багато алкоголю. Причому такий вид відпочинку властивий не тільки старшому поколінню, а й моїм 20-річним одноліткам".

Нашу героїню дуже здивував закон про політичний притулок в університетах.

"Він був прийнятий після падіння диктаторського режиму 70-х рр. ХХ століття, коли  студентів-протестувальників розстріляли прямо в університеті, – розповідає Кароліна. – Тепер збройні сили не мають права перебувати на території університету, і навіть поліція не може в нього зайти. Тому в університетських підвальчиках частенько збираються анархісти, нацисти та інші спільноти. Греки – політично грамотні ще зі студентської лави, в кожному університеті є представники різних політичних партій – демократи, комуністи, центристи, радикали ... Одного разу анархісти збиралися в нашому корпусі. Вони нам нічого не зробили, але розбили молотами машину одного політика, який приїхав в сусідню будівлю. Ми тоді дуже злякалися, а заняття скасували. Найстрашніше відбувається в Університеті в Салоніках: там багато хто вживає наркотики. Періодично цей виш закривають, але потім знову відкривають. Потрібне рішення на рівні уряду, але поки влада нічого з цим не робить".

Греки завжди спізнюються. Причому на будь-які, навіть найважливіші офіційні заходи.

"Не було жодного разу, щоб у нас вчасно почалася пара, – каже Кароліна. – Ось в Німеччині все абсолютно навпаки, там о 9-10 годині веселощі закінчується, і всі лягають спати. А греки в цьому питанні досить розхлябані, керуються фразою "щасливі годин не рахують. При цьому вони дуже добрі і чуйні. У Греції, як і в Італії, дійсно є денний сон – сієста. Оскільки влітку дуже спекотно, то всі вдень на кілька годин лягають спати, а потім гуляють майже до третьої години ночі. Тут нікого не дивує, коли п'ятирічні малюки спокійно бігають вулицями до першої години ночі".

Дизайнер: релакс, військові бази і "сюрпризи" в рахунку за вечерю

Вероніка Руденко переїхала до Афін 5 років тому, зараз їй 35. Вона живе в Афінах, працює графічним дизайнером. Робота і знання англійської дозволяють їй подорожувати по світу і брати замовлення від багатьох іноземних компаній.

"Переїзд був швидким і легким: в Україні я жила на знімній квартирі, і багато речей у мене не було, – пояснює наша героїня. – Коли я приїхала сюди вперше, найбільше мене шокувало, що на кожному кроці тебе спробують обдурити. В рахунок в ресторані додадуть пару зайвих закусок, які ви не замовляли: в чеку на грецькій без знання мови цього не розібрати. А повсякденне життя ускладнюють маргінальність жителів, тотальний громадянський безлад і незліченні протести. Але, звичайно, є плюси, заради яких я вирішила влаштуватися тут: природа, море, клімат, неспішність життя ... Правда, іноді я сумую за метушні рідного Києва. А ось чому б нам варто було б повчитися, так це легкому ставленню до життя. Незважаючи на всі труднощі, тут ніхто нікуди не поспішає! Цю країну я полюбила за атмосферу релаксу і постійного свята. Спочатку було важко себе організувати, але пізніше я знайшла свій ритм роботи. Люблю місцеву кухню, особливо мусаку. В Україні повертаюся раз на рік. Везу з собою косметику місцевих аптечних брендів, оливки, оливкову олію в якості сувенірів. До мене часто приїжджають друзі з Києва, тому скучити я не встигаю. Ми разом подорожуємо по країні. Одного разу на острові Кефалонія ми збилися зі шляху і опинилися на покинутій військовій базі! Добре, що все обійшлося: ми встигли вчасно зникнути".

Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" в рамках проекту "Українці в світі" писали про те, чим живуть наші в Австралії і Новій Зеландії: хака на весіллі, дружба з людьми-ківі і штраф за заміну лампочки.

Читайте також:

Реклама на segodnya.ua Реклама
Всі новини
Останні новини
Показати ще
Реклама на segodnya.ua Реклама
Говорить президент України
Більше заяв Зеленського
ЗСУ: головне
Докладніше
Війна в Україні з космосу
Більше новин
🙏 Keep Calm
Допомога під час війни
Більше новин
Хроніка обстрілів
Більше про це
У пошуках роботи
Знайти своє місце!
🏠 Квартирне питання
Новини нерухомості
🚘 Актуалка для автовласників
Що ще нового?
"Разом нас багато"
Нас не подолати
⚽ Фан-сектор
Вболівай за футбол!
Be in Techno Trends
Слідкуй за новинами
⭐ Срачi прибули
Більше скандалів
🔮 Прогнози та гороскопи
Що ще кажуть зірки?
Герої не вмирають!

Позивний “Депутат”... Сергій Компанієць - старшина роти 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”. Воював на передовій з 2014 року. Хлопці називали 47-річного старшину батьком, бо він допомагав і вчив кожного. Загинув у бою під Ізюмом, прикриваючи побратимів. Його 16-річний син пішов вчитись у військовий коледж…

Історія героя
статистика
Курс криптовалюти сьогодні

Валюта

Ціна, usd

Bitcoin (BTC)

67644.29

Bitcoin Cash (BCH)

450.54

Binance Coin (BNB)

420.08

Ethereum (ETH)

3779.08

Litecoin (LTC)

90.47

ЗАПРАВКИ
Паливо сьогодні
95+
95
ДП
ГАЗ
51,50
49,57
50,80
27,61
51,90
49,90
50,90
27,89
53,00
51,00
51,00
27,71
53,15
51,41
51,69
27,86
53,99
52,49
53,99
28,48
56,99
54,99
54,99
28,97
56,99
54,99
54,99
28,98
57,88
54,39
54,49
28,65
58,99
56,99
55,99
28,98
-
48,79
48,92
26,97
Наша економіка
5 головних цифр
1
Споживча інфляція Споживча інфляція
18%
2
Облікова ставка Облікова ставка
25%
3
Офіційний курс євро Офіційний курс євро
29,7 грн
4
Офіційний курс долара Офіційний курс долара
29,25 грн
5
Міжнародні резерви Міжнародні резерви
$22,8 млрд
Знати більше💡
Валюта
Курс гривні сьогодні

Валюта

Ціна (грн)

Долар США ($)

38.31

Євро (€)

41.54

"Ми з України"
Наш плейлист

PROBASS ∆ HARDI

"Доброго вечора"

PROBASS ∆ HARDI

Макс Барських

"Буде весна"

Макс Барських

Олександр Пономарьов

"Україна переможе"

Олександр Пономарьов

Антитіла

"Топити за своє"

Антитіла

ТНМК и Kozak System

"Мамо"

ТНМК и Kozak System
Співаймо разом!

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти