"Росіяни їх угробили": що потрібно знати про повернуті українські кораблі

20 листопада 2019, 18:50

З катерів "Нікополь" і "Бердянськ" і буксира "Яни Капу" загарбники зняли навіть унітази

Історія українських Військово-морських сил чітко розділяється на два періоди: до окупації Криму і після. За інформацією ВМС України, після анексії АРК національний флот втратив понад 80% своїх потужностей. Багато українських суден залишилися в Криму, а частина військовослужбовців перейшла на сторону Росії.

Реклама

І хоча в березні-квітні 2014 року розпочався процес повернення Україні суден, Росія передусім позбавлялася від морально застарілих кораблів, які перебували в далеко не найкращому стані. Коли в червні 2014 року процес передачі кораблів був заморожений російською стороною під приводом загострення на Донбасі, виявилося, що під контролем Росії виявилися найбоєздатніші судна ВМС України. Захоплені 25 листопада 2018 року в Керченській протоці українські артилерійські катери "Бердянськ" і "Нікополь" якраз були найбоєздатнішими "молодими": вони надійшли на службу в ВМС України, відповідно, 2016 і 2018 років.

Увечері 20 листопада стало відомо, що захоплені кораблі нарешті прибувають до Очакова. Детальніше про ці судна читайте в спеціальному матеріалі сайту "Сьогодні".

Буксир "Яни Капу"

Фото: mil.in.ua

Рейдовий буксир Військово-морських сил України проекту 498, типу "Сатурн" – так називалася серія портових рейдових буксирів (до складу ВМФ СРСР надходили під шифром "Протей"). На флоті такі буксири прозвали "бичками". Використовувалися як рейдові буксири різними службами цивільних портів і службами забезпечення військово-морських баз. Крім внутрішнього використання, поставлялися на Кубу, до Іраку, НДР і ФРН.

"Яни Капу" був побудований на Гороховецькому суднобудівному заводі і спущений на воду 1974 року. Увійшов до складу Чорноморського флоту ВМФ СРСР, де був єдиним буксиром проекту 498. Базувався в селищі Новоозерне в затоці Донузлав в складі 171-ї групи дивізіону морських і річкових суден забезпечення (ДМРСЗ) Кримської військово-морської бази.

Реклама

1 серпня 1997 року під час розподілу Чорноморського флоту буксир був включений до складу ВМС України, отримав найменування "Красноперекопськ" на честь однойменного кримського міста і бортовий номер U947. Займався забезпеченням буксирувань і швартуванням цивільних суден в Севастополі, тим самим приносячи фінансовий прибуток ВМС України.

Під час окупації Криму "Красноперекопськ" перебував у Севастополі та 20 березня 2014 року на ньому було піднято російський прапор, але вже 20 травня 2014 року рейдовий буксир покинув Стрілецьку бухту Севастополя і попрямував до нейтральних вод, де був повернутий ВМС України, після чого "Красноперекопськ "перейшов до порту міста Одеса.

2016 року в зв'язку з декомунізацією буксир був перейменований на "Яни Капу" відповідно до назви, яку Верховна Рада України дала місту Красноперекопськ. На момент захоплення судна російським спецназом 25 листопада 2018 року ним командував старшина першої статті Олег Мельничук. Саме "Яни Капу" прийняв на себе перший удар, коли його протаранив російський прикордонний корабель "Дон".

"В результаті тарана пошкоджені головний двигун корабля, обшивка і леєрне огородження, втрачений рятувальний пліт", – говорилося в повідомленні прес-служби Військово-Морських Сил України.

Артилерійський катер "Бердянськ"

Фото: Вікіпедія

Катери типу "Гюрза-М" проекту 58155 були закладені ще в жовтні 2012 року, але через нестачу фінансування роботи щодо них були припинені наприкінці 2013 року. Тільки через рік, в листопаді 2014-го, катери почали добудовувати. БК-01 (тобто бронекатер) "Бердянськ" був побудований на заводі "Ленінська кузня" і спущений на воду 2016 року. Увійшов до складу Військово-морських сил України в грудні 2016-го. Належить до типу річкових артилерійських катерів (АКА) української розробки. На момент захоплення катера "Бердянськом" командував капітан Роман Мокряк.

Реклама

Такий катер призначений для несення бойової вахти на прикордонних річках, озерах, а також в прибережній морській зоні. Крім патрулювання, до переліку завдань бронекатерів входить також захист споруд і об'єктів – як плавучих, так і розташованих на березі, охорона, розвідка, доставка вантажів або десанту. Може вступати в бій з малорозмірними суднами супротивника, а при необхідності атакувати об'єкти, розташовані на березі, в тому числі мости. "Гюрзу" можна перекидати на літаку Ан-124 з одного місця на інше, для чого броньовану рубку зробили знімною.

Чудо, що під час атаки на катер ніхто не загинув: по захопленому "Бердянську" окупанти випустили 1200 снарядів.

"За спостереженнями мого підзахисного Романа Мокряка, було витрачено близько 1200 снарядів. Вони дивом не загинули. Стріляв прикордонний корабель "Изумруд", – розповів адвокат капітана захопленого судна Ілля Новіков.

__3_04

В тренді
На Банковій хочуть перевірити на справедливість гучні вироки ветеранам АТО

Як зазначив інший адвокат українських моряків – Сергій Бадамшин, стрілянина по МБАК "Бердянськ" велася з АК-630 – 30-мм шестиствольної автоматичної корабельної артилерійської установки. Він підкреслив, що при скорострільності (програмована опція) в 4-5 тисяч пострілів на хвилину, шести черг по 400 пострілів з перервою 5 секунд і шести черг по 200 пострілів з перервою в одну секунду досить для того, щоб випустити 1200 снарядів.

Реклама

Але цим озброєнням нападники не обмежилися. Коли офіцер Міноборони Віктор Шидлюк в листопаді 2018-го опублікував в Facebook фотографію "Бердянська" після обстрілу, на якій добре видно пробоїна від снаряда, то в мережі не могли зрозуміти, яка саме зброя могла зробити таку величезну дірку в корпусі катера. Користувачі в коментарях припускали, що це могла бути ракета з ПТУР (протитанковий комплекс).

Артилерійський катер "Нікополь"

Фото: Генштаб ЗСУ

Як і "Бердянськ", "Нікополь" – малий броньований артилерійський катер проекту 58155 "Гюрза-М" ВМС України. Був спущений на воду 2017 року, до корабельного складу ВМС України був включений 1 липня 2018-го.

Віднесений до другої партії катерів, в якій було враховано досвід експлуатації першої партії. (До першої партії належить "Бердянськ".) До конструкції було внесено низку змін, оскільки ходові випробування показали, що перші катери не виходять на заплановану максимальну швидкість в 25 вузлів, тому до конструкції чотирьох наступних були внесені зміни – всього близько сімдесяти. Хрещеною матір'ю корабля стала волонтер і громадська діячка Ірина Перкова.

5 грудня 2017 го відбулася урочиста церемонія, в ході якої новим катерах ВМС дали імена. Того дня разом з "Нікополем" також отримали імена катера "Очаків", "Лубни", "Кременчук" і "Вишгород".

Під час атаки в Керченській затоці "Нікополь" був атакований російським вертольотом Ка-52 і малим протичовневим кораблем Чорноморського флоту РФ "Суздалец". На момент захоплення українського судна в полон ним командував старший лейтенант Богдан Небилиця.

На жаль, російська сторона повернула всі три кораблі в напіврозібраному стані: з них познімали навіть унітази .

"Росіяни їх угробили: познімали навіть плафони, розетки і унітази. Так що ми зараз покажемо всьому світу варварське ставлення росіян", – розповів командувач Військово-морськими силами України адмірал Ігор Воронченко.

Як відомо, 25 листопада 2018 року Росії несподівано перейшла в "наступ" в Керченській протоці, напавши на українські кораблі МБАК "Бердянськ", РБК "Яни Капу" і МБАК "Нікополь". Корабель ФСБ РФ спочатку протаранив український буксир, після цього агресор ще відкрив вогонь, в результаті чого поранення отримали шість українських моряків. Після захоплення кораблів 24 члени екіпажів опинилися в заручниках. Вони змогли повернутися додому тільки у вересні 2019-го, в результаті процедури обміну полоненими з РФ.

Не минуло й року, як прес-служба ФСБ Росії повідомила в неділю, 17 листопада 2019-го, що кораблі Військово-морського флоту України, які Росія захопила в Керченській протоці разом з членами екіпажу в листопаді минулого року, передадуть українській стороні.

Як повідомлялося, 25 травня Міжнародний трибунал ООН з морського права в справі українських моряків ухвалив, що Росія повинна негайно звільнити захоплені українські кораблі.

Всі подробиці в спецтемі Повернення захоплених Росією українських кораблів

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...
Хочеш бути в курсі останніх подій?
Підпишись на повідомлення. Показуємо тільки термінові і важливі новини.
Хочу бути в курсі
Я ще подумаю
Будь ласка, зніміть блокування повідомлень в браузері!

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти