Український миротворець загинув від малярії

Підполковник міліції Володимир Гончар, який з грудня 2012 брав участь у міжнародній операції з підтримання миру і безпеки ООН в африканській країні Кот-д'Івуар, помер на минулому тижні від тропічної малярії. Про це "Сегодня" повідомив начальник Спеціального миротворчого центру Нацакадемії внутрішніх справ України, полковник міліції Андрій Шеваріхін.

"Володимир був відмінно підготовленим офіцером і хорошою людиною, який чудово зарекомендував себе в місії спостерігачів цивільної поліції ООН, – говорить він. – Службу проходив на міжнародній поліцейської станції в місті Ямусукро. Був командиром національного персоналу наших співробітників в Кот-д'Івуарі".

Як розповіли нам товариші Гончара, він прилетів у відпустку на батьківщину, але відчув себе недобре ще в дорозі – підскочила температура, долала слабкість. Він списав це на адаптацію і переліт, але стан погіршувався, і довелося звернутися до лікарів. Медики спочатку поставили попередній діагноз ГРЗ та взяли аналізи. Коли ж стало зрозуміло, що захворювання зовсім іншого порядку, прийняли рішення терміново госпіталізувати пацієнта в інфекційне відділення.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Ми приїхали в Олександрівську лікарню, і коли оформлялися, Володя втратив свідомість – настільки йому було погано, – розповідає вдова, Тетяна. – Чоловіка забрали в реанімацію. Чотири дні він перебував у комі. Лікарі боролися за його життя до останнього, але їхні зусилля виявилися марними. Це була тропічна малярія в церебральної формі – найважча і найбільш небезпечна. Чоловік завжди дотримувався правил санітарії та гігієни, знаючи, що таке Африка, де був уже два з половиною роки і куди мав намір повернутися ще, щоб продовжити миротворчу службу. Жодного разу до цього малярією не хворів, і тут – таке... Повірити не можемо, що його з нами немає".

У Володимира залишилися двоє синів-школярів. Друзі вважають, що від ООН родині призначена компенсація у зв'язку з втратою годувальника, так як недуга наздогнала миротворця в період служби в зоні підвищеного ризику.