Космічна держава. Як вчений з-під Вінниці придумав місячне місто

29 березня, 13:53

Олексій Росовецький Олексій Росовецький

У проєкті бази на поверхні Місяця було місто, ядерний реактор і залізниця

До 60-річчя першого польоту людинив космічний простір сайт "Сьогодні" запускає власну багатоступеневу "ракету" – серію публікацій, присвячену тим піонерам космонавтики, які мають українське коріння.

Реклама

Героями перших серій нашого космічно-публіцистичного серіалу стали академік Володимир Челомей, який створив, між іншим, шпигунський супутник-винищувач, і конструктор ракет Георгій Лангемак, який придумав власне термін "космонавтика".

А сьогодні ми поговоримо про уродженця Козятина Вінницької області, професора Аркадія Мелуа (р.н. 1950) – учасника радянського проєкту колонізації Місяця і створення довгострокової місячної бази. Про винахідника, в активі якого кілька патентів, історика і популяризатора науки: Мелуа є також автором енциклопедії "Ракетна техніка, космонавтика і артилерія" обсягом понад 1 100 сторінок.

Людина на Місяці

Аркадій Мелуа був активним учасником радянської програми колонізації Місяця – в шістдесятих-сімдесятих роках були такі плани, які потім згорнули через дорожнечу. Розрахункова вартість проекту становила 50 млрд рублів (або 80 млрд доларів), що було занадто навіть для Радянського Союзу.

Художній ескіз проєкту бази "Зірка". Фото: realty.rbc.ru

"Детальний план створення радянської місячної бази був розроблений за вказівкою академіка Сергія Корольова - йдеться в сюжеті "РБК. Нерухомість". – Розробка проєкту, який отримав офіційну назву "Зірка", почалася в 1962 році. За проєктом передбачалося доставити на Місяць екіпаж з 12 людей і дев'яти модулів загальною масою 192 тонни. Модулі були складаними: на Землі їх довжина становила 4,5 м, але на Місяці під тиском повітря вони розкладалися б до 8,6 м. Три модулі відводилося під житло, а в інших розміщувалися командний пункт, наукова лабораторія, медичний відсік зі спортзалом, їдальня з кухнею, майстерня та склад. Загальна площа бази по за проєктом становила 195 кв. м, одночасно проживати на ній могли до 12 людей".

Проєкт місячного міста, розроблений в ОКБ-1. Фото: realty.rbc.ru
Реклама

Передбачалося також будівництво ядерного реактора, який забезпечував би енергією місячну базу, а також прокладка на місячній поверхні спеціальної залізниці, по якій курсував би місячний поїзд. Зараз це здається фантастикою, але свого часу проєкт об'єднав найкращі уми космічної та ракетобудівної галузі.

"Зірку" розробляли під керівництвом конструктора реактивних пускових установок, ракетно-космічних і бойових стартових комплексів, академіка Володимира Барміна. У 1974 році до проєкту долучився й Аркадій Мелуа, який став автором одних з перших в країні винаходів спеціальних місячних споруд, методів їхнього захисту, а також спеціальних дослідницьких приладів, які повинні були працювати в екзотичних умовах супутника Землі. Власне кажучи, саме Мелуа належить патент на розкладані місячні модулі, що підтверджується свідоцтвом Держкомісії у справах винаходів і відкриттів.

В тренді
Росія влаштувала українським кораблям провокацію на Азові (обновлено)

Космічні технології для земної науки

Внесок Аркадія Мелуа в космонавтику загальновизнаний, хоча більшість його ідей ще належить застосувати на практиці. Наприклад, в статті "Організація географічних експериментів на Місяці", опублікованій в 1977 році, Мелуа з посиланням на дослідження, отримані з американських і радянських супутників, допускає можливість дослідження земної атмосфери, радіаційних поясів Землі, а також сонячних затемнень з місячної поверхні.

"Відсутність атмосфери дає прекрасні можливості для астрономічних спостережень на Місяці. Дистанційне вивчення космічних тіл перестане залежати від астроклімату пункту спостереження і примх погоди", пише Мелуа.

Цікаво, що освоєння космосу на момент написання статті йшло такими темпами, що автор був впевнений: "Висадка людей для тривалого проживання на найближчій позаземній території – місячній – відбудеться не пізніше початку вісімдесятих років".

Втім, Аркадій Мелуа займався розробкою не лише технологій, призначених для використання на інших планетах. Починаючи з кінця семидесятих до кола його інтересів увійшла проблема використання космічних технологій на землі, в суто цивільних галузях. Наприклад, Мелуа одним з перших в СРСР сформулював методичні принципи застосування космічних знімків у містобудуванні. А напрацювання в космічній медицині запропонував використовувати для лікування полярників.

Геліокомплекс "Сонце". Фото: livejournal.com
Реклама

Крім того, він став одним з авторів такого винаходу, як геліокомплекс – сонячна піч. Це унікальна споруда дозволяє за допомогою величезних дзеркал концентрувати сонячне проміння, що протягом кількох секунд досягає температури 3 тис. градусів за Цельсієм. Найбільший в Радянському союзі геліокомплекс "Сонце" був побудований під Ташкентом на початку вісімдесятих років і досі є однією з головних туристичних визначних пам'яток.

Креслення геліокомплекса професора Мелуа. Фото: patents.su

Про всіх шістьох героїв української космонавтики ви можете прочитати в спецпроекті сайту "Сегодня" "Космос – наш!".

Нагадаємо, що 19 березня американське космічне агентство NASA завершило випробування ракети, яка повинна доставити людей на Місяць до 2024 року в місії "Артеміда".

Відео: NASA

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти