Космічна держава. Як інженер зі Старобільська міг би змінити історію космонавтики

До 60-річчя першого польоту людини в космічний простір сайт "Сьогодні" розпочинає власну багатоступеневу "ракету" – серію публікацій, присвячену тим піонерам космонавтики, які мають українське коріння.

Героєм першої серії нашого космічно-публіцистичного серіалу став академік Володимир Челомей, який створив, серед іншого, шпигунський супутник-винищувач. А сьогодні ми поговоримо про вченого і конструктора ракет Георгія Лангемака, який придумав сам термін "космонавтика".

Вкрадена "Катюша"

Георгій Еріхович Лангемак прожив недовге і трагічне життя – лише 39 років. Але пригод, випробувань і відкриттів, які випали на його недовге життя, вистачило б на три життя. Крім іншого, Лангемак встиг повоювати на Першої світовій і в армії Петлюри, дружити з М. Булгаковим і листуватися з Ціолковським, винайти ракетний комплекс "Катюша" і термін "космонавтика".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Уродженець Старобільська Луганської області (за іншими даними – Єлизаветграда, тепер Кропивницького), Георгій Лангемак стояв біля витоків не лише радянської, а й світової космонавтики. Інше питання, що цей факт став надбанням громадськості вже після смерті винахідника.

Понад те, його головне відкриття – реактивні снаряди РС-83 і РС-132, які лягли в основу боєприпасу реактивної системи залпового вогню, що отримала під час Другої світової назву "Катюша", було, по суті, вкрадене його "колегою" з Реактивного НДІ (НДІ №3) Андрієм Костіковим.

Саме він за часів "великого терору" написав донос на розробників РС-83 і РС-132 Івана Терентьєва і Георгія Лангемака, після чого привласнив їхню роботу і очолив Інститут. На допитах з Лангемака вибили свідчення на соратників вченого, одесита Валентина Глушка і уродженця Вінниці Сергія Корольова – майбутніх піонерів радянської космонавтики. Їм вдасться вижити, а ось Лангемака і Терентьєва розстріляли у підвалі Московської комендатури на Страсному бульварі 11 січня 1938 року.

Посмертне відкриття вченого

Внесок Лангемака в космонавтику був оцінений тільки через багато років після його смерті. У 1935 році вчений в співавторстві з В. Глушком написав роботу "Ракети: їх конструкція і застосування". У цій книзі, виданій накладом лише 700 примірників, були викладені принципи, які згодом ляжуть в основу двигунів перших радянських космічних ракет.

Більша частина накладу була знищена за ініціативою НКВД, і на весь світ залишилося лише 10 примірників. Точніше, вже 9 – один томик "Ракет", який був нарівні з Біблією і Кораном в бібліотечці орбітальної станції "Мир", потонув разом зі станцією в Тихому океані у березні 2001 року. Втім, один примірник встиг потрапити до Німеччини, де був виданий у перекладі на німецьку в 1942 році.

За спогадами доктора технічних наук Леї Кизнер (до слова, уродженки Гайсина), "до висновків Лангемака співробітники НДІ №3 прийшли тільки через кілька десятків років після його смерті".

"І все це вийшло через те, що нам не вдавалося познайомитися з працями Лангемака. Чисто випадково мені вдалося побачити його першу ґрунтовну наукову розвідку тільки через 60 років після її видання ..." , – писала Кизнер.

У 2016 році на батьківщині винахідника, в Старобільську, на його честь була названа вулиця (колишня Рози Люксембург). На будівлі колишньої гімназії у Кропивницькому встановлена меморіальна дошка.

Він міг би змінити історію космонавтики

У 1967 році Міжнародний астрономічний союз назвав на честь Лангемака кратер на зворотному боці Місяця. Це було визнанням заслуг людини, яка ввів у науковий обіг термін "космонавтика". Саме ця наука стала новою релігією ХХ століття – щонайменше, на "одній шостій" земної тверді, яку займав Радянський союз.

На думку міністра оборони СРСР, маршала Дмитра Устинова, з Лангемаком історія радянської космонавтики була б зовсім іншою. "Якби Лангемака не розстріляли, я був би у нього заступником, а першим космонавтом став б не Гагарін, а Титов" , – цитує маршала в книзі "Невідомий Лангемак" історик космонавтики Олександр Глушко, син В. Глушка.

"Аби встигнув Георгій Еріхович завершити свої розробки – ми б зараз освоювали систему Юпітера, а на Місяць літали б (як мріяв Корольов)" за профспілковими путівками" , – підтримує його сам О. Глушко.

Оцінюючи спадщину Лангемака дослідники доходили до абсолютно фантастичних інтерпретацій. Так, в Уфимському державному авіаційному технічному університеті вийшла робота В. А. Малишенка (причому його науковим керівником виступив професійний історик, професор Усман Гайсин), в якій на повному серйозі стверджується, що у 1936 році вчений, ні багато ні мало, відкрив прохід в четвертий вимір. Правда, відкриття зашифрував, а папери сховав. Куди – не знає ніхто.

Але якщо не брати до уваги антинаукову фантастику, то за словами Леї Кизнер, головний внесок Лангемака в науку полягає в тому, що він "увійшов в історію як найбільший фахівець з внутрішньокамерних процесів твердопаливних ракет" . Лангемак відкрив так званий закон подоби, який дозволив визначити оптимальну геометрію сопла реактивного двигуна без тривалих дорогих експериментів – аналітичним розрахунком.

Про всіх шістьох героїв української космонавтики ви можете прочитати в спецпроекті сайту "Сегодня" "Космос – наш!".

Нагадаємо, що 9 березня Збройні сили Франції почали перші в історії країни космічні військові навчання. За сценарієм маневрів, учасники AsterX відстежуватимуть потенційно небезпечний космічний об'єкт і загрозу самому супутнику.