Віталій Рябошапка
провідний політичний оглядач 
На цьому тижні відбудуться відразу дві події на майданчиках ООН. 18 лютого Рада Безпеки ООН збереться з ініціативи Російської Федерації, щоб розглянути питання виконання Україною Мінських домовленостей. А вже через два дні з ініціативи Києва Генеральна Асамблея ООН проведе спеціальне засідання щодо ситуації на тимчасово окупованих територіях нашої країни. І в тому, і в іншому випадку на нас, швидше за все, чекає захоплююче видовище прикладання країни-агресора "фейсом об тейбл" світовою спільнотою, насамперед нашими союзниками в РБ ООН.
Є досвід: як Рада безпеки "висікла" Росію
Власне, саме так сталося рівно рік по тому, коли Москва напередодні 4-ї річниці підписання Мінських угод вирішила зіграти на звичному і, як здавалося, зручному для неї майданчику – РБ ООН. Тоді Росія ініціювала засідання з таким саме порядком: ситуація в Україні і виконання нашою країною Мінських угод. Несподівана увага Кремля до Мінського процесу, який намертво застиг, тоді пояснювалася просто. 20 лютого 2019 року в Генасамблеї ООН мало відбутися комплексне обговорення російської агресії проти України. Щоб перехопити ініціативу і спробувати нав'язати свій порядок, щонайменше в інформаційному просторі, Москва ініціювала проведення тижнем раніше – 13 лютого – вищезгадане засідання Радбезу ООН.
У Кремля було бажання "перебити сигнал", але сталося, як це зазвичай буває з ініціативами Москви, все з точністю навпаки. У відповідь на спроби Росії звинуватити в невиконанні Мінських домовленостей України наші союзники виступили єдиним фронтом і не залишили буквально каменя на камені від аргументів Москви. Ще перед початком засідання п'ять країн Євросоюзу, що входять до Радбезу ООН (Велика Британія, Франція, Німеччина, Бельгія і Польща), оприлюднили спільну заяву, в якій звинуватили Росію в підживленні українського конфлікту.
"Ми закликаємо Росію негайно припинити підживлювати конфлікт, надаючи військову і фінансову допомогу збройним формуванням", – говорилося в документі.
В ході самого засідання західні дипломати вкрай жорстко ставили агресора на місце.
"Слухаючи (постійного представника РФ, – ред.) Василя Небензю, у мене прямо склалося враження, що це Україна напала на Росію, а не Росія на Україну ... Наші російські друзі роками говорять, що, мовляв, в Україні був "заколот", повалення уряду. Ми всі знаємо, що насправді це було російське вторгнення. Російські військові були безпосередньо залучені до окупації, в тому числі, Донецька", – заявив, зокрема, постійний представник Німеччини при ООН Крістоф Гойзген.
"Представляючи тему засідання, посол Російської Федерації багатобарвно і образно розпатякував про багатьох інших гравців, але жодним словом не обмовився про роль Росії ... Сполучене Королівство вітає можливість обговорити неодноразові порушення суверенітету і територіальної цілісності України з боку Росії. Агресія Росії проти України не обмежується Донбасом і Кримом. Росія прагне використовувати будь-яку можливість, щоб послабити Україну, підриваючи режим припинення вогню, поставляючи зброю підтримуваним Росією сепаратистам і закликаючи до проведення незаконних виборів – все це в порушення Мінських угод", – зазначив заступник посла Великої Британії в ООН Джонатан Аллен.
Уже за цими цитатами можна скласти уявлення, яким чином проходило ініційоване Москвою засідання і чи вдалося їй звинуватити Україну в невиконанні Мінська.
"Чи можемо повторити"
Проте в нинішньому році Москва, судячи з усього, вирішила повторити "подвійний" сеанс мазохізму. Причому скопіювавши торішню ситуацію один в один. На 20 лютого намічалося ініційоване Україною засідання Генасамблеї ООН. Кремль же знову вирішив зіграти на випередження, скликавши Радбез 18-го, але вже за "своїм" питанням: виконання Україною "Мінська".
"Це далеко не перший випадок, коли Росія в своїх пропагандистських цілях намагається зіграти на випередження. Пам'ятайте, наприклад, історію з миротворцями? Україна говорила про них, говорила, але жодних практичних кроків не робила. Внаслідок Росія вийшла першою в ООН, запропонувавши свій проект резолюції. Природно, сформулювавши пропозицію, що відповідає її інтересам. Саме так і тут. Це ритуальні пропагандистські ігри Москви, пропагандистська боротьба. Тут треба розуміти, що якщо ми щось пропонуємо, то росіяни будуть негайно грати свою контргру. При цьому у них є певна перевага у вигляді статусу постійного члена Ради безпеки ООН. А ми можемо грати на цьому майданчику тільки через своїх союзників – в першу чергу США і Велику Британію як постійних членів", – зазначив в коментарі сайту "Сьогодні" політолог Володимир Фесенко.
МЗС України відреагував на маневр Москви без "еківоків".
"З'явилася новина про російську ініціативу скликати напередодні цього заходу (засідання Генасамблеї) засідання Радбезу ООН для обговорення стану виконання Мінських домовленостей. Очікуваний, традиційний і перевірений трюк російської дипломатії, спрямований на розпорошення уваги світової спільноти, зміщення акцентів, формування паралельних політичних реальностей", – наголошується в спеціальній заяві МЗС.
Зовнішньополітичне відомство при цьому зазначає, що "Українська дипломатія готова до такого сценарію. Представники України візьмуть участь в обох заходах" . Українська сторона має намір поінформувати світове співтовариство про зусилля щодо відновлення миру на Донбасі, які здійснює Україна, в тому числі в рамках домовленостей Нормандської четвірки.
"Рішення України не ігнорувати засідання РБ ООН, ініційоване Росією, абсолютно правильне. Для відстоювання своїх позицій ми обов'язково повинні працювати на найрізніших майданчиках. Я б сказав, це "обов'язкова програма" нашої дипломатії: використовувати всі доступні можливості, щоб нагадувати, що наші проблеми не вирішені, агресія не зупинена", – каже Володимир Фесенко.
Що Москва "пред'явить" Києву і що Київ пред'явить Москві
Можна припустити, що риторика Москви, така сама, як і набір "звинувачень" на адресу України, в нинішньому році також не дуже відрізнятиметься від минулорічних. Наприклад, Росія звинувачувала Україну в тому, що "формула врегулювання була узгоджена, але Київ саботує Мінські угоди ...", що Україна вимагає реалізації пункту №9 угод (відновлення повного контролю над державним кордоном), але при цьому нібито відмовляється виконати пункти про розведення сил і засобів, ухвалення закону про особливий статус Донбасу, амністію та ін., наголошуючи на тому, що пункти слід виконувати в порядку черговості, а особливий статус має бути закріплений в Конституції.
Втім, не виключено, що почуємо ми і нові звинувачення. Зокрема, Москва може порушити питання про реалізацію рішень торішнього нормандського саміту в частині імплементації Україною в законодавство "формули Штайнмаєра". А також питання розведення військ на Донбасі (нагадаємо, не так давно Кремль звинуватив Україну в зриві переговорів з даного питання). Загалом, все те, що ми чуємо останнім часом з боку Росіїна офіційному і неофіційному рівнях.
"Те, що говорить Росія – наприклад, що Україна вже зобов'язана імплементувати формулу Штайнмаєра, – не більше ніж позиція Росії. Нічого ми вже не зобов'язані, не було такого рішення в Нормандському форматі. Так, ця формула записана в рішенні четвірки. Але до цього пункту поки справа взагалі не дійшла: ми не можемо говорити ані про вибори, ані про особливий статус, оскільки немає змін на фронті. Хіба вогонь припинений? Тобто в даному випадку наші і юридичні позиції, і моральні абсолютно тверді", – розповів в коментарі сайту "Сьогодні" політолог, професор Києво-Могилянської Академії Олексій Гарань.
Згоден з такою думкою і Володимир Фесенко.
"Україна зараз навіть в трохи більш виграшному положенні, ніж рік тому. Нова українська влада демонструє, що хоче досягнення миру, реалізації Мінських домовленостей, і багато робить для цього. І світова спільнота це бачить. Але, що дуже важливо, ми також демонструємо активну позицію щодо модернізації Мінських домовленостей. І бачимо, що навіть Меркель визнала: дійсно, щоб вивести реалізацію Мінська з глухого кута, необхідне якесь оновлення Мінська. Те, що ми не просто демонструємо бажання реалізувати "Мінськ", а шукаємо і пропонуємо шляхи, як це зробити, тобто беремо ініціативу, самй й підсилює наші позиції на міжнародній арені. Наступальність – це наша перевага", – зазначив політолог.
При цьому, на його думку, як в ході засідання РБ ООН, так і 20 лютого на Генасамблеї ООН Україна може і повинна порушувати питання, які підтверджують агресію Росії.
"Якщо вже скоро Росія ставить питання про виконання "Мінська" Україною, думаю, що українська сторона повинна обов'язково нагадувати і приводити конкретні факти дій самої Росії. Наприклад, факти роздачі паспортів Росії в зоні конфлікту. Паспортизація, яка проводилася в ОРДЛО Росією, – це саме пряме підтвердження того, що Москва безпосередньо причетна до цього конфлікту. Про яку реінтеграцію Донбасу можна говорити, якщо Росія роздає там свої паспорти? Лукавість Росії і її причетність до конфлікту навіть в такій формі українська дипломатія повинна використовувати", – каже Володимир Фесенко.
Захід з нами
За одностайною думкою експертів "Сьогодні", Росії не вдасться на майданчику ООН нав'язати свій порядок.
"Наші західні союзники – США, Велика Британія, Німеччина, Бельгія, Естонія – абсолютно очевидно, відреагують адекватно на звинувачення Росії. Так, як вони реагували і раніше. Тобто підтримають Україну. Китай, як зазвичай, займатиме нейтральну позицію. Ось хто може підтримати Росію, так це В'єтнам і Південна Африка, яка є членом БРІКС", – зазначає Олексій Гарань.
За його словами, решта членів РБ ООН будуть, швидше за все, тримати нейтралітет, кажучи про те, що всім сторонам треба виконувати домовленості.
"Думаю, що російські резолюції не будуть ухвалені. Тому що все ж таки основні члени РБ ООН підтримують українську позицію, а не російську. Але також не буде ухвалена і проукраїнська резолюція: Росія її заблокує. У будь-якому випадку, затвердити якісь зобов'язуючі документи СБ ООН все одно не зможе", – каже Олексій Гарань.
На його думку, в даному випадку йтиметься про іміджеві зусилля. І тут в України сильні позиції, завдяки нашим союзникам.
"Позиції США і Великої Британії не змінилися. У Радбезі ми можемо розраховувати на них і на інших наших західних союзників", – каже, в свою чергу, Володимир Фесенко.
Нагадаємо, на останніх переговорах "Нормандської четвірки" були узгоджені висновки саміту, Комюніке, яке пообіцяли виконати і Україна, і Росія. Варто зазначити, що перший пункт документа зобов'язує до повного припинення вогню по всій зоні конфлікту на Донбасі і ця умова має бути виконана до кінця 2019 року. Однак бойовики, яких підтримує Росія, не припиняють обстріли досьогодні.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми