У Криму був напоготові спецназ, але його не застосували проти РФ: названа причина

Вторгненню Росії в Україну в 2014 році не могли перешкодити війська, що знаходились в Криму, в тому числі спецназ, через відсутність в країні воєнного стану.

Про це розповів на допиті в суді у справі про держзраду екс-президента Віктора Януковича колишній начальник Генерального штабу ЗСУ Юрій Ільїн, передає "ГОРДОН".

За його словами, він ще в січні 2014 року попереджав Київ (при владі був ще Янукович) про можливий вихід Криму із підпорядкування центральної влади і неконституційну зміну влади.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"До середини січня 2014-го накопичилася інформація для аналізу та вироблення можливих сценаріїв розвитку подій. Найгірший з них – виведення Криму з підпорядкування в разі неконституційної зміни влади в країні. На наші доповіді реакції не було, і я ініціював нараду у начальника Генштабу. Хотів розглянути питання про політичну ситуацію в Криму", – розповів Ільїн.

У той же час він дав зрозуміти владі, що в разі вторгнення російських військ до Криму українські військові не зможуть виконувати завдання без воєнного стану в країні.

"Пізніше у мене склалася думка, що серйозно до моїх слів не поставилися. Тому я наказав своїм підлеглим відпрацьовувати план на випадок найгіршого сценарію", – підкреслив екс-начальник Генштабу.

Ільїн додав, що на території півострова підготували дві батальйонно-тактичні групи, також прибули загони спецназу, але військові могли виконувати завдання тільки після оголошення воєнного стану.

Нагадаємо, раніше секретар РНБО Олександр Турчинов також на допиті у справі Януковича назвав причину, чому не ввів військовий стан після початку російської агресії. На той момент і. о. президента України не підтримали політичні лідери, хоча указ про це вже був готовий.

У свою чергу генерал-полковник, перший заступник секретаря РНБО Михайло Коваль, який з 25 березня по 3 липня 2014 року був виконуючим обов'язки міністра оборони, розповідав, скільки військ в України було на момент анексії Криму. За його словами, в 2014 році українська армія була готова наполовину, і цього було недостатньо для протидії агресії РФ.

Крим був незаконно анексований Росією в березні 2014 року після проведення "референдуму", невизнаного ні Україною, ні світовим співтовариством. У тому числі "кримський референдум" не визнає і ООН.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 р. початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу ввели ряд економічних санкцій.

Після встановлення контролю над Кримом російською окупаційною владою на півострові погіршилася ситуація з правами людини, що констатують не тільки українські омбудсмени, але також міжнародні організації, в тому числі резолюція ПАРЄ.

У свою чергу Міжнародний кримінальний суд (Гаазький трибунал) визнав, що дії Росії під час окупації Криму розцінюються як військовий конфлікт проти України. В Гаазі відзначають, що даний міжнародний конфлікт може бути розслідуваний за нормами Римського статуту.