У Полтавській області бізнесмен годує безкоштовними обідами всіх бійців і волонтерів

<p>Фото: Т. Самотий</p>

<p>Фото: Т. Самотий</p>

<p>Фото: Т. Самотий</p>

<p>Фото: Т. Самотий</p>

<p>Фото: Т. Самотий</p>

<p>Фото: Т. Самотий</p>

<p>Фото: Т. Самотий</p>

<p>Фото: Т. Самотий</p>

<p>Фото: Т. Самотий</p>

<p>Фото: Т. Самотий</p>

<p>Фото: Т. Самотий</p>

<p>Фото: Т. Самотий</p>

<p>Фото: Т. Самотий</p>

1/13

У селі Вільшанка Полтавської області, що на 202-му кілометрі траси Київ-Харків, прямо біля дороги стоїть крихітне кафе "Полтавські галушки". Його власник, 50-річний Сергій Жученко, вже більше ніж півроку, взяв собі за правило безкоштовно годувати всіх військовослужбовців та волонтерів, які пригальмовують біля його харчевні.

"Це кафе я відкрив п'ять років тому, хоча бізнесом займаюся ще з 90-х. Коли почалися бойові дії на Донбасі, багато жителів нашого села і райцентру Лубни намагалися всіляко допомагати військовим – відправляли продукти, ліки, і навіть техніку.  Але ось, біля мого кафе, що стоїть поруч з будинком, почали зупинятися люди у камуфляжній формі. А хіба брати з солдатів за каву по 12 гривень – це не гріх?"- каже Сергій Миколайович.

Фото: Т. Самотий

Ідею годувати безкоштовними обідами військових, і всіх, хто їм допомагає, підтримали багато колег-підприємці Жученка з усього Лубенського району.

За найскромнішими підрахунками, за останні вісім місяців, "Полтавські галушки" безкоштовно нагодували більше двох тисяч чоловік. "Найбільше мені запам'яталися хлопчаки з Новоград-Волинського – перші" строковики ", які поверталися додому. Це було в серпні минулого року. Їх було 29 осіб, кожному – не більш 21-23 років. Приїхали пізно,близько десятої вечора, вже темно було. Зайшли до нас, попросили каву і чай. Ми так подивилися на них, втомлених, запилених, і відразу запропонували поїсти, всім, на вулиці – на терасі. Водії після вечері лягли подрімати, а ми до четвертої ранку говорили з ними про те, що твориться на фронті. А потім, пішло-поїхало, одного разу за один присід ми погодували 86 осіб. А замість грошей, наші гості на чеках пишуть слова подяки або залишають свої шеврони", – розповідає Сергій Жученко.

За словами власника кафе, минулої осені вони з місцевими фермерами заготовили кілька тонн овочів, а м'ясо доводитися купувати. Але, щоб не вилетіти в трубу, підприємець бере гроші за обіди з далекобійників та інших заїжджих гостей – 28 гривень за комплексний обід: перше, друге і компот із сухофруктів.

Фото: Т. Самотый

"По дорозі додому, з Луганської області, ми довго думали, де перекусити, адже до Львова далеко, а грошей залишалося зовсім небагато. Випадково ми зупинилися біля маленького, вибіленого вапном будиночка з вивіскою "Полтавські галушки". Заходимо цілою волонтерською бригадою – близько двадцяти осіб,а господар зустрічає нас з розпростертими обіймами: "Люди у формі – ласкаво просимо", – розповідає волонтер львівської "Самооборони" Ярослав Коминскій.

Незважаючи на пізній час, за словами Ярослава, волонтерам дали гарячий борщ, дуже смачні галушки і навіть "20 крапель" для зігріву. "Ви знаєте, таку смакоту ми ніде не пробували, один з наших залишив на столі сто гривень, то Сергій Миколайович мало не образився", – додає волонтер.

Нагадаємо, львівські волонтери на Великдень подарували бійцям три позашляховики, тисячу пасок і "вагон" вареників у смальці.