Дипломи українців хочуть відбирати за плагіат

93% українських студентів практикують плагіат, свідчать дослідження. І майже половина вважає, що скачати або купити курсову або дипломну роботу – нормально. Міносвіти хоче почати відбирати дипломи у всіх, у кого виявлять плагіат, навіть після захисту дипломної роботи. У парламенті пішли далі і хочуть запровадити перевірку для міністрів та держслужбовців на плагіат в наукових роботах.

Міністерство освіти винесло на обговорення проєкт порядку скасування рішення про присудження ступеня вищої освіти і присвоєння відповідної кваліфікації. Це означає, що виш може анулювати диплом, якщо перевірка покаже, що в дипломній роботі випускника є плагіат або під час іспиту він списав. Це стосується всіх, хто отримав ступінь молодшого бакалавра, бакалавра або магістра.

За проєктом, ступінь вищої освіти можуть скасувати, якщо в роботі виявлять:

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

• академічний плагіат;

• фабрикацію;

  Реклама

• фальсифікацію;

• факт списання;

• вплив у будь-якій формі на викладача з метою здійснення ним необ'єктивного оцінювання під час іспиту.

  Реклама

/ Фото: Григорій Салай, Сьогодні

Перевірити будь-якого випускника виш може за власною ініціативою, за повідомленням іншої людини, на вимогу Міністерства освіти, Нацагентства щодо забезпечення якості вищої освіти, Нацагентства кваліфікацій, Держслужби якості освіти та інших держорганів.

Повідомити про порушення академічної доброчесності зможе будь-хто. Але повідомлення повинно бути офіційним.

"Повідомлення повинно містити таку обов'язкову інформацію: прізвище, ім'я, по батькові людини, якого звинувачують в порушенні академічної доброчесності, зміст порушення, докази, які його підтверджують. Рік присудження ступеня вищої освіти та інші додаткові відомості надаються за наявності інформації. Анонімні повідомлення не підлягають розгляду", – йдеться в проєкті.

До речі, 93% студентів практикують плагіат в тому чи іншому вигляді, йдеться в звіті "Огляд ОЕСР на тему доброчесності в освіті: Україна 2017". А дві третини вважають, що скачати з інтернету або купити курсову, дипломну роботу – це нормально, показало опитування, проведене Фондом "Демократичні ініціативи" в 2015 році.

Читайте також:

ЗНО можна не здавати: як абітурієнтам з Криму і ОРДЛО вступити до українських вишів

Міністрів, чиновників і ректорів теж хочуть перевірити

Кандидатів на посади міністрів перевірятимуть на академічну добропорядність. Якщо в наукових дисертаціях виявлять плагіат, то такий кандидат не зможе обіймати посаду. Це прописано в проєкті закону № 3758. Перевірку також хочуть влаштувати всім, хто приймається на держслужбу або на посади керівників навчальних закладів.

Проєкт закону з'явився в Раді після того, як Кабмін призначив Сергія Шкарлета в.о. міністра освіти, хоча парламент виступив проти. Справа в тому що Шкарлета звинувачують в плагіаті наукових робіт. Сам чиновник спростовує звинувачення, а прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що вже ведеться розслідування порушення академічної доброчесності в дисертації нового керівника Міносвіти.

Ще в парламенті зареєстрували законопроєкт № 3764, який вводить покарання за купівлю, продаж наукових робіт і привласнення авторства.

Продавця і покупця наукової роботи пропонують штрафувати від 850 до 5100 грн. Чому такий широкий діапазон сум – у проєкті закону не пояснюється. За повторне порушення впродовж року штраф складе від 8500 до 25500 грн.

Право карати отримають Держслужба якості освіти України і Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти.

Порушення можуть виявити в кожній другій дисертації. Не менш, ніж 50% дисертацій не відповідають мінімальним стандартам якості і містять плагіат, йдеться в звіті "Огляд ОЕСР на тему доброчесності в освіті: Україна 2017".

Читайте також:

Окупація освіти: чому Україна втрачає абітурієнтів з Криму і ОРДЛО

"Україна – центр всесвітнього плагіату"

Більшість дисертацій з гуманітарних робіт за останні 20 років можна скасувати, вважає Наталія Шульга, кандидат біологічних наук, виконавчий директор "Українського наукового клубу".

"З 2000-х Україну відзначили як центр всесвітнього плагіату. За гроші українці для іноземців писали наукові роботи різного рівня: від курсових і дипломних до дисертацій. Проблема з плагіатом дуже вкоренилася на всіх рівнях, тому що суспільство спокійно ставиться до цього. Все починається зі школи. Поки в школі вчителі підказують, закривають очі на списування, то це сприйматиметься, як належне. Ми запровадили в Новій українській школі вимогу з академічної доброчесності. Тому що коли немає планки, на яку рівнятися, то її немає і на всіх інших рівнях. Тож і виходить, що плагіатора призначають проти волі парламенту, проти рішення профільного комітету, знаходяться способи, як призначити на позицію міністра. Це результат 30-річної ситуації, яка не була усвідомлена", – говорить Наталія Шульга.

До речі, списування, обман і шпаргалки в школах тепер карають. На початку року парламент ухвалив закон про повну загальну середню освіту, за яким учня можуть відсторонити від контрольної або змусити заново проходити предмет за подібні порушення. Вчителя за підказки або необ'єктивне оцінювання можуть позбавити роботи. Детальніше про це читайте в матеріалі сайту "Сьогодні": "Вчителі отримають більше надбавок, а учнів покарають за списування: новий закон про школу".

Плагіат став можливим через те, що часто наукові роботи не спрямовані на практичне застосування, наприклад, в економіці або інших сферах, вважає Володимир Бахрушин, член Національної команди експертів з реформування вищої освіти, лікар фізико-математичних наук, професор.

"Якби в наукових роботах був би замовник, якому потрібно практичне застосування, то плагіат відразу б виявлявся і припинявся б. Але за фактом наукові статті, дисертації просто пишуть для кількості, щоб отримати звання і підвищення", – зазначає Бахрушин.

У законі "Про вищу освіту" вже є стаття, яка запроваджує покарання для наукових фахових порад при університетах за пропуск плагіату в наукових роботах. Але з того часу жоден позов суд не задовольнив. Це відбувається через різноманітні можливостей змінювати формулювання, що плагіат – не плагіат тощо, каже Наталя Шульга.

"Є випадок, коли кілька підручників, написаних професором з університету Драгоманова, виявилися повністю краденими – їх просто переклали з російської на українську. Навіть форматування підручника не поміняли. Людина досі працює. Єдине пояснення, чому так відбувається, в тому, що більшість вчених рад – теж плагіатори, інакше чому вони захищають цю людину? Польові дослідження показують, що все дисертації з гуманітарних наук з 2000 року можна скасувати", – відзначає Наталя Шульга.

Ситуація змінилася б, якби плагіат в наукових роботах розглядався як економічний злочин. Тоді плагіатор мав би повернути всі гроші, виплачені йому на посаді, яку він отримав неправомірно, вважає експерт.

"Якщо хтось краде чиїсь тексти, ідеї, то це робиться виключно заради отримання більшої зарплати і кар'єрного процвітання. Але ніхто не хоче подавати до суду саме з формулюванням економічного злочину. Через це Україна весь час програє в сфері академічної доброчесності і принципів наукового дослідження, яке не може базуватися на плагіаті, фальсифікації та вигадках", – говорить Шульга.

Раніше "Сьогодні" писав, що навчальний рік може не розпочатися 1 вересня. Влада розглядає кілька варіантів, як запускати школи і вузи: від змішаного навчання до перенесення початку навчального року.

Цього року дипломні роботи випускники захищали онлайн через пандемію коронавірусної інфекції. Як це відбувалося, дивіться в сюжеті новин "Сьогодні":