Вища кваліфікаційна комісія суддів України – це орган, який після Революції Гідності отримав новий склад і нові повноваження для оцінки суддів. Як атестаційна комісія, він перевіряє, чи достатньо у діючих суддів компетенції гідно судити і чи достатньо у інших юристів знань, щоб стати суддею. Цей орган цікавий тим, що є хоч і не останнім, однак важливим фільтром в судовій системі, який дає рекомендації Вищій раді правосуддя в частині того, чи залишиться людина працювати суддею чи буде звільнена.
Процедура кваліфікаційного оцінювання всіх суддів з'явилася як частина судової реформи у відповідь на заклик активістів звільнити всіх суддів. І хоча радикальні заклики громадськість любить, проте в разі відсутності в країні суддів ні розлучитися, ні поділити ділянки городів людям стало б неможливо. Отже зараз судді всіх судів країни повинні пройти непросту процедуру – підтвердити, чи відповідають вони критеріям компетентності, професійної етики і доброчесності.
Ще до початку цієї процедури 2470 суддів, а це 28% всього суддівського корпусу країни, звільнилися самі. Якщо відкинути людей передпенсійного віку, яких можна зрозуміти, то всі інші судді таким чином самостійно прийняли участь в очищенні судової влади.
Перша тисяча проходить оцінювання з жовтня 2017 року, зараз вони перебувають на останньому етапі – співбесіді з членами Кваліфкомісії, яка починаеться вранці і закінчуються пізно ввечері. Всього вони оцінять, чи відповідають своїй посаді 5700 суддів країни.
Хто і як проводить оцінювання суддів
2016 року після прийняття змін до Конституції України в частині правосуддя і Закону України "Про судоустрій і статус суддів" вся українська Феміда затамувала подих. А все через те, що тепер посади суддів можна отримати тільки після проходження публічного конкурсу, а втриматися в кріслі судді – тільки після проходження кваліфікаційного оцінювання. Починаючи з 2016 року 2500 суддів добровільно пішли у відставку і вже не проходитимуть таке оцінювання. Таким чином судді розподілилися на дві групи: ті, хто "зняли" мантії, і ті, хто погодилися пройти всі процедури, які були задекларовані судовою реформою, щоб довести, що мантій гідні. З іншого боку, 846 кандидатів з числа суддів, вчених і адвокатів пішли на перший в історії публічний конкурс в новий Верховний Суд.
За конкурсом, який тривав 9 місяців, пильно стежили не тільки в Україні, а й за кордоном. Незважаючи на деякі труднощі, неодноразово міжнародні спостерігачі відзначали якість і надзвичайну публічність його проведення. Вперше на аналогічних процедурах навіть серед інших держорганів досьє кандидатів були відкриті для всіх бажаючих, іспити писали під камери журналістів, а співбесіди проходили в онлайн режимі і за ними спостерігала вся країна. З грудня 2017 року нова вища судова інстанція успішно працює і виносить рішення, які стають прецедентними.
За аналогічною процедурою з 20 жовтня 2017 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить кваліфікаційне оцінювання першої тисячі суддів.
Зараз ці судді вже дійшли до останнього етапу – співбесід з членами Кваліфкомісії. Що ж таке співбесіди з суддями? Це процес, при якому комісія на основі суддівського досьє і офіційної інформації від різних державних органів, включаючи НАБУ, НАПКА, СБУ, розпитують представників Феміди про їхню професійну діяльність, доходи, витрати і навіть відпустки з родиною. Всі записи цих співбесід відразу транслюються на каналі ВККС в YouTube і там же залишаються.
Крім цього, з 30 жовтня по 11 листопада судді пройшли психологічні тестування та співбесіди з психологами. З 14 лютого по 15 березня здавали іспити: писали анонімне письмове тестування та практичне завдання – проект судового рішення.
Крім цього, з 30 жовтня по 11 листопада судді пройшли психологічні тестування та співбесіди з психологами. З 14 лютого по 15 березня здавали іспити: писали анонімне письмове тестування та практичне завдання – проект судового рішення.
"Не знаю, що саме під час кваліфікаційного оцінювання складніше, – каже суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. – Я вже успішно склав іспити, пройшов співбесіду і зараз чекаю підсумкові результати. Готувався як до іспиту, так і до співбесід, і до психологічних тестуваннь. Кожен з етапів має свої особливості. Якщо під час іспиту результат залежить тільки від мене, від моїх знань і досвіду, то під час співбесіди я можу надавати тільки пояснення з приводу інформації, що міститься в моєму дось . Я переглянув попередні співбесіди, проаналізував їх, продумав, які питання можуть виникнути до мене, проаналізував причини скасування рішень. Думаю, що написання судового рішення для мене було найлегше – я кожен день їх готую, тому для мене це щоденна робота".
Між тестуваннями і іспитами тривала ще одна робота – формування суддівських досьє, власне на основі яких і проходять співбесіди. До речі, всі досьє суддів також можна побачити на сайті Комісії.
Аналізуючи процедури оцінювання, можна констатувати, що суддів посадили за парти. Зокрема, психологічні тестування та іспити проходили в дуже схожих на класи залах у приміщенні Комісії.
Якщо психологічне тестування здавали протягом тижня, то іспити трохи довше – писали по 40-55 людей в один день. Кожен мав свій комп'ютер і свій тест, для написання якого було виділено три години. Після невеликої перерви на відпочинок – практичне завдання. На виконання практичного завдання, тобто для написання судового рішення, суддям давали ще п'ять годин.
"Організація Вищою кваліфікаційною комісією суддів іспиту та співбесіди на належному рівні. Немає довгих черг, все продумано до дрібниць, і я впевнений в процедурах Комісії, – розповідає суддя апеляційного суду Вінницької області. – Сюрпризом стало те, що результати тестів були опубліковані в той же день, коли ми їх писали. Нерви в усіх суддів під час іспитів були на межі, тому швидкість результатів дуже важлива".
Комісія дійсно оприлюднює результати анонімного тестування в день здачі іспитів. Тобто, поки судді дописують практичне завдання, на сайті Кваліфкомісії публікуються кодовані результати тестування. Чому кодовані? Тому що перевіряються тести автоматично, через комп'ютерну програму. Практичні завдання теж закодовані – для того, щоб члени Комісії не знали, де чия робота. Ці завдання також перевіряють на комп'ютерах. Відразу після перевірки робота зникає, тобто повернутися до неї перевіряючому не можна – так забезпечується неупередженість. Щоб здати оцінювання, потрібно на кожному етапі набрати більше 50% балів, з максимальною 1000 це становить мінімум 670 балів. Бали за анонімне тестування публікувалися в день складання іспиту, за практичне завдання трохи пізніше, з огляду на час на перевірку.
Що думають самі судді про кваліфікаційне оцінювання? Якщо спочатку до нової процедури вони ставилися скептично, то зараз вважають, що якийсь фільтр судовій системі буде корисний.
"З огляду на запит суспільства, який є сьогодні, я згоден з законодавцем, що кваліфікаційне оцінювання суддів необхідно", – говорить суддя Харківського апеляційного адміністративного суду.
"Кваліфікаційне оцінювання суддів – це енерго- і ресурсовитратна процедура. Але вона потрібна. Скажу, що це навіть особисто для мене було цікавим випробуванням. Кожна людина повинна тримати себе на рівні і вдосконалюватися. А перевірка професійних знань і умінь і є можливістю самовдосконалюватися", – каже суддя Тернопільського окружного адміністративного суду.
"Вважаю, кваліфікаційне оцінювання суддів потрібним і підтримую зміни до законодавства. А з урахуванням рівня довіри суспільства до влади, зокрема судової влади – однозначно ця процедура необхідна. Як мінімум це означає зайвий раз упевнитися, що ти тримаєш себе в тонусі. Упевнений, що всі судді повинні пройти оцінювання та показати суспільству, що вони займають гідне місце. До речі, організацією оцінювання я приємно здивований – все чітко за графіком, відчувалася доброзичливість Комісії ", – зазначив суддя Дніпропетровського апелляціонного адміністративного суду.
Перші результати оцінювання суддів
Співбесіди з суддями стартували 23 березня. За результатами двох місяців їх проведення 18 суддів співбесіди не пройшли – тобто не змогли пояснити походження статків або ухвалювали сумнівні судові рішення. Всі вони рекомендовані до звільнення.
Крім них ще 37 суддів невдало виконали тестове або практичне завдання, отже, стосовно них також приймаються рішення про звільнення з посад.
Проте 518 суддів підтвердили, що добре знають право і добропорядні, а отже, продовжать працювати суддями. Серед них Володимир Дудниченко з Звенигородського районного суду Черкаської області. "Я б навряд чи про нього дізнався, якби не оцінювання. Він, будучи головою суду, в 2014 році у віці 58 років пішов в АТО. І його не призивали, адже вік непризовного. Людина має посаду, хорошу роботу і матеріальне забезпечення, і, тим не менш, йде в АТО, в 93 бригаду кулеметником. Через рік він повернувся, і його знову обрали головою суду. До нього у нас не виникло ніяких питань", – розповів заступник голови Кваліфкомісії Станіслав Щотка.
Інший приклад – суддя Тетяна Маркова, яка прийшла на оцінювання за місяць до свого 65-річчя, а це вік, коли судді йдуть у відставку. Тому оцінювання вона могла б і не проходити. Тетяна Маркова сказала під час співбесіди в прямому ефірі, що цього виклику не боїться, приховувати їй нема чого, тому і пішла на оцінювання.
А суддю Андрія Іванова з Луганщини Кваліфкомісія відрядила в Яремчанський міськсуд Івано-Франківщини, де правосуддя не здійснювалося 11 місяців. "Зараз він не просто розібрався з усіма справами, які там накопичилися, але і зробив ремонт в будівлі суду, відмовився від великого кабінету і зробив з нього ще одну залу засідань, оскільки суд вимагав дві таких зали", – розповів Станіслав Щотка.
Варто зауважити, Андрій Іванов є першим суддею, який притягнув за "колорадську стрічку" до адміністративної відповідальності білоруса, який в Буковелі спробував проїхатися із забороненою символікою.
Стосовно ще 122 суддів оголосили перерву, а щодо 29 суддів оцінювання зупинене через відкритя дисциплінарних справ у Вищій раді правосуддя або через наявність ознак дисциплінарних проступків в діях судді.
Судді Майдану більше не судитимуть
Серед 18-ти представників Феміди, які провалили кваліфікаційне оцінювання, відзначимо суддю Шевченківського районного суду міста Києва Олену Радчикову. Ця суддя видала постанову про арешт підозрюваних в організації масових заворушень у Києві 1 грудня 2013 року. Насправді ці люди були жорстоко побиті "Беркутом" активісти. Сама ж суддя потрапила в Люстраційний список євромайдан. При цьому Громадська рада доброчесності, яка повинна допомагати Кваліфкомісії в проведенні оцінювання суддів, ніякої інформації щодо Олени Радчікова чомусь не надала.
Ще один суддя, кар'єру якого зупинила Кваліфкомісія, – Олексій Турченко, суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області. Він видав постанову, якою відмовив слідчому в продовженні строку тримання під вартою Володимира Нестеренка, підозрюваного у фінансуванні сепаратизму. Як повідомляв проект "Чесно. Фільтруй суд", Нестеренко був власником друкарні "Новий світ", в якій друкувалися газети так званої "ДНР". Після того, як суддя відпустив Нестеренко з-під варти, той зник. До речі, суддя Турченко пробував свої сили під час конкурсу до Верховного Суду і не пройшов.
Суддю Валентину Малиновської з Люстраційного списку Майдану також позбавили мантії за результатами оцінювання. Суддя Шевченківського районного суду міста Києва видала постанову, якою застосувала запобіжний захід у вигляді утримання під вартою протягом 60 днів з моменту затримання стосовно депутата Корецької райради за підозрою в організації масових заворушень в Києві 1 грудня 2013 року. Насправді цю людину жорстоко побив "Беркут", і замість СІЗО він потребував на лікарняному. У біографії цієї судді громадські працівники, які покликані допомагати Кваліфкомісії, також не побачили ніяких проблем.
Не рекомендувала продовжувати кар'єру Кваліфкомісія також судді Окружного адміністративного суду міста Києва Богдану Саніну. Свою суддівську кар'єру він почав досить недавно, коли був призначений в 2010 році суддею на п'ятирічний термін, який у нього закінчився 2015 року. Богдан Санін відомий на всю Україну тим, що фактично вночі 30 листопада 2013 виніс рішення про заборону будь-яким особам мирно збиратися на Майдані, Хрещатику і всіх центральних вулицях Києва на період з 1 грудня 2013 року до 7 січня 2014 року. Цим рішенням він зробив правопорушниками мільйони людей, які вийшли на Майдан, зокрема, під час однієї з наймасовіших демонстрацій – 1 грудня 2013 року. А вже 9 грудня 2013 колега Саніна – суддя Євген Аблов, керуючись постановою Саніна, зобов'язав "Беркут" розігнати Майдан.
Кваліфікаційне оцінювання триває, вже перевіряють наступні дві тисячі суддів, і таких прикладів чимало.
Кваліфкомісія тим часом закликає громадян не залишатися осторонь від цієї масштабної перевірки і надавати їм інформацію про суддів, які працюють у місцевих судах. Якщо є підозри в чесній роботі таких суддів, саме зараз і настав судний день для самих же суддів. Тому допомогти відокремити чесних суддів від не надто чесних може кожен. Головне розуміти, що оцінювання не має на меті огульно звільняти суддів – воно повинно виявити тих, хто не є компетентним, етичним і добропорядним. А професійні судді якраз повинні залишитися працювати, захищати верховенство права та формувати довіру до своєї професії.
За аналогічною процедурою з 20 жовтня 2017 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить кваліфікаційне оцінювання першої тисячі суддів.
Зараз ці судді вже дійшли до останнього етапу – співбесід з членами Кваліфкомісії. Що ж таке співбесіди з суддями? Це процес, при якому комісія на основі суддівського досьє і офіційної інформації від різних державних органів, включаючи НАБУ, НАПКА, СБУ, розпитують представників Феміди про їхню професійну діяльність, доходи, витрати і навіть відпустки з родиною. Всі записи цих співбесід відразу транслюються на каналі ВККС в YouTube і там же залишаються.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми