В Україні працює 551 точка доступу до безкоштовних правових послуг

В Україні готуються впроваджувати стратегію  гендерної рівності  в сфері безоплатної правової допомоги. Більшість тих, хто звертається за правою допомогою – жінки. Сексистські висловлювання, дискримінація, домашнє насильство – все це стало невід'ємною частиною нашого суспільства, і тому закривати очі на проблему не можна.

Закон про безоплатну правову допомогу (БПП) в Україні почав працювати відносно нещодавно – в 2011 р., власне кажучи, саме тоді і з'явилася сама система. У документі зазначено, що це правова допомога, що гарантується державою та повністю, або ж частково, здійснюється за рахунок державних грошей. Всього є два рівня безоплатної правової допомоги:

• первинний рівень передбачає, що людині, яка звернулася за допомогою, буде надана інформація і консультація, а також юристи складуть необхідні заяви, скарги тощо;
• вторинний рівень поширюється на захист людини, представлення її інтересів в судах, а також на складання документів процесуального характеру.

Зараз в країні є 551 точка доступу до безкоштовних правових послуг. Повний перелік таких установ з адресами і телефонами доступний на сайті Міністерства юстиції. Можна звернутися за телефоном їх гарячої лінії, або ж прийти безпосередньо в бюро і попросити допомоги там.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

За словами міністра юстиції Павла Петренка, станом на липень 2018 року в Україні 2300 громадян були повністю виправдані у кримінальних справах, де їх інтереси представляли адвокати БПД.

Право на отримання первинної правової допомоги є абсолютно у всіх, хто живе на території України або ж приїхав сюди на законних підставах. А ось вже отримати вторинну правову допомогу можуть далеко не всі, а тільки:

• люди, чий середньомісячний дохід не перевищує розміру двох прожиткових мінімумів, інваліди, діти-сироти, діти, які постраждали від збройних конфліктів;
• внутрішньо переміщені особи та ті, хто тільки звернувся із заявою, щоб їх поставили на облік внутрішньо переміщених осіб;
• люди, до яких застосовувалося адміністративне затримання та арешт;
• люди, яких вважають затриманими, згідно з положеннями кримінального процесуального;
• люди, щодо яких обрано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою;
• особи, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту";
• особи, в кримінальних процесах щодо яких відповідно до положень Кримінально-процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею або судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, а також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі;
• ветерани війни.

До речі, можливість отримати вторинну правову допомогу з'явилася тільки в 2015 р. Загальна кількість людей, які можуть скористатися вторинною правовою допомогою в Україні становить близько 8,6 млн (близько 20% від усіх громадян).

В цілому, згідно з результатами дослідження, яке проводилося Українською гельсінською групою, до місцевих центрів за безоплатною правовою допомогою тільки в 2016 р. звернулося 275 тис. осіб. Найбільше людей було в Дніпропетровській області – З 28,7 тис. осіб, а найменше в Закарпатській – 4807.

Більш докладно про те, як планують змінити сферу безоплатної правової допомоги в Україні, читайте в матеріалі сайту "Сегодня": Безоплатна правова допомога та гендерна рівність: що це таке і як працює в Україні.