Віталій Андронік
Провідний оглядач Йосиф Зісельс – відомий правозахисник і дисидент. Від початку пандемії COVID-19 він, фізик-теоретик за освітою, уважно відстежує ситуацію у багатьох країнах світу, веде підрахунки, і на основі цього робить конкретні висновки.
Сайту "Сьогодні" Йосиф Зісельс розповів, які тенденції спостерігаються щодо рівня захворюваності у різних країнах, що на це впливає, та коли варто запроваджувати локдауни.
У цьому інтерв'ю читайте:
- Які країни переносять пандемію легше, а які – гірше?
- Яке місце України в пандемії?
- Як цивілізаційна ідентичність впливає на поширення вірусу?
- Вірус поводиться як цунамі або коли потрібно запроваджувати локдауни?
- Чому звуження прав людей виправдане і яким буде 2021 рік?
Як я почав стежити за статистикою і моделювати прогнози?
Для мене самого це було несподівано. Але я за освітою фізик-теоретик і маю хорошу математичну підготовку. І взагалі математика для мене завжди була приємним заняттям.
Протягом всього свого життя я вирішую проблеми і задачі, які стоять перед громадянським суспільством. Прагнення розв'язувати задачі вийшло за межі математики.
Мене зацікавила епідемія, бо я одразу відчув її глобальний характер.
Я почав математичний моніторинг ще коли її не назвали пандемією. Я відчував глобальність проблеми, що це виклик усьому людству.
Мене цікавило, чи можна знайти у цих цифрах математичні, а значить – природні закономірності. Це для мене не наукове завдання – це виклик по життю. Перебуваючи 10 місяців усередині пандемії я став її "відчувати".
Я обрав 54 країни – це всі країни Європи, деякі країни Східної Європи, Північної Америки, Кавказу, колишнього Радянського Союзу.
До статистики деяких країн я ставлюся трохи скептично. Це країни, які раніше були в авторитарному управлінні, мають імперське чи колоніальне минуле. Ці країни у моїх графіках я позначаю зірочкою.
Які країни переносять пандемію легше, а які – гірше?
Я спробував зробити підсумковий рейтинг країн, які я моніторив протягом 2020 року. Я взяв шість аспектів епідемії:
- рівень інфікованості на 1 млн населення;
- рівень активних кейсів на 1 млн населення;
- рівень активних кейсів серед інфікованих;
- рівень одужання до кількості інфікованих;
- рівень летальних випадків — 1 (на 1 млн населення);
- рівень летальних випадків — 2 (до кількості інфікованих).
Я зробив окремі рейтинги за кожним з параметрів і звів їх разом.
І що я бачу? Перші 10 місць з найлегшим перебігом епідемії займають країни розташовані на островах або півостровах. Це Нова Зеландія, Ісландія, Гренландія, Японія, Австралія.
Країни на островах і на півостровах мають більше можливостей швидко та ефективно ізолювати населення від впливу ззовні. Вони припиняють авіа- та морське – сполучення і все – кордони закриті, бо сухопутних кордонів вони не мають.
Крім того це країни з високим розвитком медицини, низькою щільністю населення. Єдине, сюди не потрапила Велика Британія, оскільки вона має тунелі під Ла-Маншем, а сполучення з іншими частинами країни взагалі не припиняла. Через це Британія в кінці рейтингу.
В десятку потрапляє Норвегія, яка має великий морський кордон. Ізраїль теж потрапляє сюди. Країна має довгий морський кордон, але і сухопутний кордон перекритий у них через напружені відносини з сусідніми країнами. Там на стільки щільний кордон, що це майже острівний формат держави.
На останніх місцях дуже розвинуті країни – Велика Британія, Швеція, Франція, Іспанія і Бельгія. Ці країни дуже легковажно поставилася до епідемії, бо вони робили ставку на законослухняність населення, на свої потужні ресурси і високий рівень медицини в країні. Вони думали що мають великі можливості медицини, щоб впоратися з пандемією. Але час показав, що зусилля навіть дуже сильних держав не спроможні вирішити цю проблему.
Яке місце України в пандемії?
Коли я звів свої рейтинги за шістьма критеріями, то Україна зайняла 30 місце. Україну в цьому рейтингу я позначаю зірочкою як країну, статистиці якої я не можу довіряти.
Я з квітня бачу, що українська статистика неадекватна.
Більш-менш реальне місце країни я намагаюсь визначити за окремими показниками. В України найгірше місце в частковому рейтингу за кількістю тестів – 46-те. Країна дуже мало тестує з самого початку.
Тому я змістив місце України в рейтингу з 30 на 40.
Те, що українська статистика неадекватна показують порівняння з графіками захворюваності інших країн.
У квітні я опублікував графік 15 країн за коефіцієнтом летальності – це відношення летальних випадків до кількості інфікованих. Три країни у яких були найнижчі показники це Румунія, Росія і Україна.
Я не вірю цій статистиці!
І через відсутність адекватної статистики наш уряд не бачить реальної ситуації і приймає рішення навпомацки. Більше того, це часто політичні рішення. На Новий Рік локдаун був у багатьох країнах, але у нас не було. Тому що був тиск на уряд, щоб бізнес зміг заробити. Але про людей ніхто не думав.
Як цивілізаційна ідентичність впливає на поширення вірусу?
Масштаб пандемії залежить від багатьох чинників: географічне розташування, клімат, рельєф місцевості, урбанізація, щільність населення і так далі.
Дуже важко побудувати формулу.
Я із захопленням спостерігаю, як складно будується шлях епідемії у кожній із країн. Більше 15 років я вивчаю цивілізаційну ідентичність і я бачу, що це також один із чинників. Ми про це не думаємо, але це насправді має значення.
Один і той самий вірус поширюється у різних країнах по-різному. Вірус приходить у нову країну і шукає свій шлях розповсюдження.
Цей шлях залежить і від ідентичності – це один з важливих чинників. В одних культурах прийняті близькі контакти – обійми, поцілунки при зустрічах, в інших – навпаки, навіть при зустрічі зберігають відстань.
Візьмемо Австрію і Швецію – я відстежую їх шлях з початку пандемії до сьогодні. Це країни з одного цивілізаційного ареалу. Поведінка людей у цих країнах схожа, відповіді на виклики схожі.
Ось, порівнюючи ці дві країни, я бачу, що Австрія використовувала дуже жорсткий локдаун і має більше втрат в економіці, але менше втрат людських.
А Швеція, яка взагалі не запроваджувала карантину і локдауну, має більше втрат людей, ніж Австрія, ніж вся Скандинавія. А падіння економіки відрізняється тільки на один відсоток від Австрії.
Швеція сподівалася на громадян, що вони самі будуть дотримуватися дистанції і всіх рекомендацій.
Але там не врахували чиннику ідентичності. Бо чверть населення Швеції – це мігранти. Вони живуть у передмісті, де дуже тісно, у гірших санітарних умовах. І вони з південних країн, тобто їх цивілізаційна ідентичність інша. У цьому нічого поганого немає – вони просто інші, і це треба було враховувати. Отже серед них епідемія поширювалися швидше. А вони працюють у місті, в офісах, в будинках для людей похилого віку і так далі. Вірус швидко передавався далі та ніхто ці контакти не обмежував.
Вірус – як цунамі або коли потрібно запроваджувати локдауни?
У кожній країні пандемія рухається "хвилеподібно"- чому саме так, можна лише робити припущення. В мене є гіпотези, але треба ретельно перевіряти.
Я порівнюю пандемію з цунамі. Це такий же природній процес і люди, уряди, науковці мають поважати закони природи. Природа працює за своїми законами, незалежно від того подобається нам це чи ні. Нам не подобається цунамі, бо вони завдають багато шкоди. Єдине, що ми можемо у зіткненні з цими явищами природи – це повідомити завчасно людей і вчасно евакуювати. Гірше з економічними наслідками – їх не вдається уникнути, не можна швидко евакуювати фабрики заводи, будинки. Можна уникнути великих людських втрат.
Епідемія не чіпає фабрики, заводи, будинки але вона дуже зачіпає людей. В цьому аспекті уряд може впливати тільки на людей.
Запровадження локдауну це теж саме, що евакуація. І якщо не слухати науковців і фахівців, то не можна це правильно і вчасно зробити.
Більшість країн з полегшенням зітхають, коли захворюваність знижується. Але після спаду завжди йде підйом. Локдаун потрібно включати перед початком наступної "хвилі", бо енергію "хвилі", яка вже почалася, нейтралізувати майже неможливо.
Наприклад, Німеччина 5-6 листопада почала запроваджувати карантин, але коли стрімко почала зростати кількість інфікованих, перевела карантин на початку грудня у потужний локдаун, але це знову ж не зупинило "хвилю".
Карантин і локдаун треба вмикати в потрібні моменти, коли кількість нових випадків мінімальна.
У нас це неможливо, бо у нас неадекватна статистика і ми не знаємо, коли у нас мінімальна кількість і коли потрібен локдаун. Якщо вірити нашій статистиці то вже майже місяць в нас йде спад. Я в це не вірю.
Чому зменшення прав людей стало виправданим під час пандемії?
Коли укладаються угоди, то в них завжди є форс-мажорні обставини. Розумні уряди для форс-мажорів мають окремі закони.
Наприклад, країна з найвищим рівнем демократії – США, має закон, за яким весь приватний флот надається у розпорядження президента на випадок воєнного часу. Це той випадок, коли необхідно сконцентрувати зусилля держави і це вже необхідність авторитарного управління.
І хоч я дуже великий прихильник демократії та правозахисник, але потрібна інстанція, коли в певних ситуаціях до неї переходитиме влада, щоб в умовах кризи чи пандемії керувати країною.
Епідемія коронавірусу – це теж форс-мажор. І те, що у світі хочуть запровадити, наприклад, COVID-паспорти – це теж спосіб обмежити права для тих, хто його не матиме.
Так, це певне порушення прав тих, хто відмовиться вакцинуватися.
Багато людей взагалі не хоче робити вакцинацію. Зараз така мода – протест проти вакцинації, проти втручання у власне тіло. Я розумію це, це їхнє право.
Але, коли ти так робиш, то ризикуєш не тільки своїм здоров'ям, а і здоров'ям оточення. А ми бачимо, що в Україні 40-50% проти вакцинації.
Подивіться статистику смертей від вакцинації та від відсутності вакцинації.
Чого очікувати у 2021 році?
У вересні світ перетнув позначку в 1 млн смертей від ковіду. Другий мільйон припав на 15 січня – минуло три з половиною місяці.
Боюсь, третій мільйон буде ще швидше.
Глобально колективного імунітету цього року не буде. Зараз колективний імунітет світу від вакцинації становить три десятих відсотка, а потрібно 60-70%.
За підсумками 2020 року СOVID-19 на шостому місці за рівнем летальності. Я думаю, СOVID-19 цього року може бути на четвертому-п’ятому місці.
Тому я не думаю, що ми подолаємо епідемію до нуля у цьому році. Ми можемо знайти спосіб співжиття з цим вірусом. Він буде як грип. І це буде завдяки вакцині. Якщо вакцина буде працювати один рік – значить раз на рік робитимемо щеплення.
Але тільки в окремих країнах колективний імунітет може бути завдяки вакцинації уже цього року. Це маленькі і заможні країни: Ізраїль, Об’єднані Арабські Емірати, Бахрейн.
Зараз лідером з вакцинації є Ізраїль. У березні там вибори, уряд намагається зробити швидку вакцинацію. До березня уряд хоче провести повну вакцинацію усього населення.
Але ми ще нічого не знаємо про стійкість вакцини, тривалість імунітету, який вона надає.
Я боюся, за рік ми не встигнемо вакцинувати всіх. А може бути так, що мине рік і світ не лише не встигне вакцинувати всіх, а й доведеться заново вакцинувати тих, кого вже вакцинували.
Раніше ми повідомляли, що кількість інфікованих коронавірусом у світі наближається до 97 мільйонів.
Також нагадаємо, Держстат назвав кількість смертей від COVID-19 в Україні.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми