Люди не відчувають небезпеки, поки близькі не потраплять в реанімацію: інтерв'ю з Віктором Ляшком про епідемію коронавірусу

14 липня 2020, 06:09

Віталій Андронік Віталій Андронік

В Україну може зайти китайська компанія для клінічних досліджень вакцини від COVID-19

Після послаблення карантину в Україні щотижня фіксують "рекорди" числа хворих на коронавірус. Критична ситуація на Закарпатті – в регіоні починають відкривати додаткові медустанови.

Реклама

На які заходи піде МОЗ в разі подальшого зростання числа хворих, як будуть працювати школи з 1 вересня і чи зможе країна отримати вакцину від коронавірусу – в інтерв'ю сайту "Сьогодні" розповів головний санітарний лікар України Віктор Ляшко.

- Нещодавно зайнятість ліжок у лікарнях на Закарпатті досягла 70%. Це дуже високий показник. За лічені дні лікарні можуть бути переповнені. Що робити?

- Дійсно, ми бачимо зростання захворюваності в Закарпатській області. Така сама ситуація у Львівській та Волинській областях. Закарпаття вже залучає лікарні з другої хвилі. Цей процес передбачений, і ми до нього підготувалися. Є лікарні першої хвилі, які уклали контракти з Національною службою здоров'я і надають допомогу хворим з коронавірусною інфекцією. У цих лікарнях є місця для дорослих, для дітей і реанімаційні. Також є реанімаційні бригади, для яких розрахований тариф, і НСЗУ оплачує їхню роботу. Якщо заповнюваність ліжок у лікарні досягає 50%, то область має готувати наступну лікарню з другої хвилі, в яку будуть госпіталізовані хворі. Включення лікарень другої хвилі до переліку медустанов, які можуть надавати допомогу хворим на коронавірус, відбувається після того, як заповнюваність ліжок досягає 75%. Ці 75% рахують не від усіх місць, а окремо для дитячих, дорослих і реанімаційних. За цим якраз стежать департаменти охорони здоров'я областей. Ми побачили, що в Закарпатській області департамент дозволив госпіталізувати в лікарню другої хвилі, не зважаючи за заповнення ліжок. Тому ми оперативно організували селекторну нараду, ще раз роз'яснили все, і процес пішов. Уже три лікарні точно включили в список лікарень, які надають допомогу хворим з COVID-19, і далі керівник обласної держадміністрації разом з департаментом охорони здоров'я відпрацьовує механізм, як розширювати кількість ліжок для надання допомоги. Паралельно із цим вживають профілактичних заходів, які мають запобігти появі хворих.

Реклама

- Ви бачите нині ризики для окремих міст, областей, де ліжок не вистачає?

- Так, ми бачимо такі ризики і працюємо із цими регіонами. Буквально позавчора (1 липня. – Авт.) Ми провели селекторну нараду з Закарпатською, Рівненською, Волинською, Львівською, Івано-Франківською областями. Це ті регіони, в яких найбільше госпіталізовано хворих. Чернівецька область довгий час була на піку, тепер кількість активних хворих на 100 тисяч жителів постійно зменшується. Зараз область виходить на показники, які дозволяють пом'якшити карантинні заходи. Для цих областей потрібно було розповісти, як це робиться, щоб не постраждали медики, щоб вони були захищені й забезпечені засобами індивідуального захисту.

- А чи вистачить Україні лікарень другої хвилі? У першій хвилі були найбільш підготовлені, а в другу хвилю включаються інші лікарні, менш підготовлені?

- Це не так. Для першої хвилі були визначені лікарні, щоб не розпорошувати хворих по всіх лікарнях і не було внутрішньолікарняного інфікування, щоб вірус не підхопили інші пацієнти. У першій хвилі 25 тисяч ліжок. На сьогодні із цих 25 тисяч зайнято 16%. Ми бачимо запас потужності серед лікарень першої хвилі. Але за такими процентами не можна розглядати Україну як єдине ціле, тому кожна область розглядається окремо. І заповненість ліжок ми винесли як індикатор, який відстежується для пом'якшення карантину або введення суворих заходів, і щодня заповненість ліжок публікується на сайті Міністерства охорони здоров'я. Це нам допомагає відстежувати динаміку. Наступний етап – це 10 тисяч ліжок лікарень другої хвилі. І зараз вони мають модернізуватися. Після початку епідемії збільшено кількість ліжок, до яких підведено кисень, і нині лікарі намагаються не доводити до апаратів штучної вентиляції легень. Якість медичної допомоги допомагає пацієнтові на кисні пройти критичну стадію і вивести людину на амбулаторне лікування. Кількість людей на штучній вентиляції легень постійно зменшується, незважаючи на те, що останнім часом був стрибок числа хворих.

Реклама

/ Фото: Сьогодні

З початку епідемії збільшили кількість апаратів ШВЛ на 1100, на 1700 – моніторів пацієнтів, близько 900 оксигенаторів. Тобто матеріально-технічний стан лікарень поліпшується, плюс проходять дозакупівлю за кошти державного бюджету, за позику Світового банку, ЄБРР. Модернізація закладів охорони здоров'я дає змогу розширювати можливості й надавати медичну допомогу.

- Контроль за виконанням карантинних вимог покладається на місцеву владу. Але якщо в Києві ще більш-менш маски носять, то за Києвом – ні. Наприклад, на вихідних був у Херсоні, у транспорті й на вході в установи висять попередження, що вхід без масок заборонений. Але коли заходиш у масці, то виявляється, що всі, і персонал також, без масок. Очевидно, контроль не працює. Що із цим плануєте робити?

- Люди не відчувають небезпеки доти, доки хтось із близьких або рідних не потрапляє в реанімаційне відділення з коронавірусною хворобою. Тільки тоді з'являється відчуття небезпеки і не потрібно ніяких попереджень, дотримуються всіх вимог і обмежень. У мене дуже багато повідомлень і дзвінків із запитаннями: "Що робити? Нашого близького, родича або знайомого госпіталізували з COVID-19". З такими речами краще не жартувати і дотримуватися рекомендацій та впливати на стримування поширення хвороби.

- Ви плануєте підсилювати контроль іншими способами, крім застосування контролю з боку місцевої влади?

Реклама

- Він і так працює. Органи місцевого самоврядування згідно із законом несуть відповідальність за дотримання карантину на конкретній території. Також посилився нагляд з боку Державної служби з питань безпеки харчових продуктів, яка контролює дотримання вимог у закладах громадського харчування, в установах масового перебування людей, а також з боку поліції. Це органи, які контролюють карантин на національному рівні. Також Державна служба з праці контролює дотримання санітарних норм на великих підприємствах. Зокрема, в одному з рішень комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій йдеться, що треба посилювати контроль на підприємствах, де працює понад 250 працівників, щоб запобігти масовому поширенню COVID-19.

- У Києві ввели обмеження, згідно з яким заклади не можуть працювати після 23:00. Такі рішення – це не імітація посилення карантинних заходів з боку місцевої влади? Навряд чи коронавірусна інфекція активніше передається після 23:00. Якщо це дійсно не впливає на поширення вірусу, то інші міста теж можуть почати імітувати посилення карантинних заходів.

- Обмеження роботи закладів громадського харчування до 23:00 визначено постановою Кабінету міністрів України для того, щоб виключити роботу нічних клубів і дискотек на період карантину. Оскільки в останніх масово порушуються протиепідемічні норми, коли в обмеженому просторі в закритому приміщенні перебуває велика кількість людей. Це все призводить до високих потенційних ризиків інфікування коронавірусом.

Читайте також: Карантин у Києві: копи показали відео, як ходять по кафе і клубах з перевірками

Розумію, чому деякі органи місцевого самоврядування поки бояться ухвалювати непопулярні рішення, на зразок обмеження роботи ресторанів. Ось-ось місцеві вибори. Всі хочуть заробити політичні очки. Але, на мій погляд, ніякі політичні дивіденди не повинні превалювати над збереженням життя і здоров'я людини. Тому народна приказка "Один у полі не воїн" якнайкраще ілюструє необхідність єднання для боротьби з коронавірусом і подолання наслідків епідемії. Тільки шляхом об'єднання (національна влада, місцева влада, бізнес і люди) ми зможемо подолати коронавірусну хворобу і врятувати життя і здоров'я українців.

- До недавнього часу захворюваність в Україні була як у Польщі – із затримкою в два тижні. Здається, країна вже відхилилася від цієї траєкторії і випереджає Польщу. Чому це сталося і які ваші прогнози, як буде поширюватися захворюваність?

- Прогнозувати поширення коронавірусної хвороби досить складно, оскільки кілька математичних моделей аналітичних інститутів не показали 100%-го розвитку хвороби. Коли ми говорили, що йдемо за Польщею, то ми йшли разом з нею в карантинних обмеженнях, і динаміка була один в один із запізненням в 14 днів. Коли почалося пом'якшення карантинних заходів – вони не були дзеркальними, але дуже схожими, – то, напевно, вплинуло сприйняття людьми пом'якшення карантину як його скасування. Це дало свій ефект, який ми маємо сьогодні в кількості випадків.

/ Фото: Сьогодні

- Європа не відкрила з нами кордону, проте Україна відкрита для всіх. У нас критерій "червоного списку" країн слабкіший. Чому заходи в Україні так відрізняються від прийнятих в європейських країнах, хоча у нас динаміка показує погіршення?

- Напередодні того, як ми підготували постанову, у країнах ЄС ще обговорювали, як вони відкриватмуть кордони. Вони говорили про обмеження для країн, де більше ніж 40 активних хворих на 100 тис. жителів. Саме цю норму і ми використовували і поділили країни на "червону" і "зелену" зони. Але країни ЄС не погодили цю позицію. Потім вони 1 липня узгодили норматив 16 хворих на 100 тис. населення, а в нас – 26 через спалах, коли у нас у день було 900-1000 нових хворих. На сьогодні країни ЄС закриті для подорожей, а робочі і дипломатичні канали – працюють.

Читайте також: "У ЄС немає жодних претензій до безвізу з Україною": інтерв'ю з Дмитром Кулебою

- Скільки в Україні нині хворих на 100 тис. жителів?

- Якщо ми говоримо про активні випадки, то у нас 58 активних хворих на 100 тис. людей. Якщо ми говоримо про останні два тижні, то на 2 липня у нас 26 на 100 тис. осіб.

- Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявляв, що за досягнення показника 60 інфікованих на 100 тис. жителів обмеження вводитимуться на рівні країни, областей. Про які обмеження йдеться?

- Це питання стояло днів за 10 до початку проведення ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання. – Авт.). Ми бачили динаміку зростання кількості хворих і затвердили показники, за досягнення яких нам треба було ухвалювати рішення: будемо ми проводити ЗНО чи переносимо його до поліпшення епідситуації. Серед цих показників було досягнення 60 активних хворих на 100 тис. жителів. Другий показник – це якщо 50% регіонів перевищують загальнонаціональні індикатори. 22 червня ми зібралися і побачили, що ці показники не досягнуті, і вирішили, що ЗНО проводиться в уже затверджені терміни. Коли ми говоримо про більш суворий карантин, то за адаптивним карантином (який діє до 31 липня), якщо перевищено один з чотирьох показників три дні поспіль, головний державний санітарний лікар області звертається до комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Він вказує конкретні причини, чому так відбувається, і надає пропозиції, які потрібно розглянути на регіональному рівні та затвердити жорсткі обмеження.

- А якщо буде досягнуто показник 60 хворих на 100 тисяч жителів по країні, вживатимемо якихось всеукраїнських заходів?

- Цей показник був закладений саме під ЗНО.

- Крім регіонів, за адаптивним карантином можуть закриватися окремі міста. Зараз ви бачите, які міста можуть бути закриті найближчим часом?

- Зараз адаптивний карантин дозволяє закривати не тільки область. Може бути закритий район або район у місті, певний населений пункт, певна сфера, наприклад заборонені весілля, функціонування ресторанів до 11-12-ї години.

Ми з національного рівня не відстежуємо ситуацію по населених пунктах, ми відстежуємо індикатори на обласному рівні. Керівники штабів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації з головними санітарними лікарями більш детально дивляться по районах і по населених пунктах.

/ Фото: Сьогодні

- Київська школа економіки прогнозує, що спалах буде в Одеській області, яка межує з Молдовою, де спостерігається зростання. Там дійсно спостерігається динаміка зростання 37%. Планується закриття Одеси і курортів області?

В тренді
Народний синоптик розповів, яким буде березень і коли з України підуть холоди

- Все залежатиме від досягнення критеріїв, про які ми говорили. Вони можуть вводити обмежувальні заходи, які здатні привести до певного впливу і на оздоровчий сезон. Там ще паралельно є ризик інших інфекційних захворювань. Нещодавно, 1 липня, в Кирилівці на базі відпочинку, яка відкрилася без дозвільних документів, був спалах гострої кишкової інфекції. 12 дітей у віці до 7 років з діарейними захворюваннями госпіталізовані в інфекційні лікарні, де можуть надати допомогу і з коронавірусною хворобою. Це все призводить до додаткового навантаження на систему охорони здоров'я.

- Тобто жорсткі обмеження розглядаються тільки на рівні областей?

- Доти, доки ми не будемо бачити, що ситуація перестає бути контрольованою на рівні області й потрібно збиратися і вживати заходів на національному рівні.

- Закарпатська область ще не наближається до такого неконтрольованого рівня?

- Ні, на Закарпатті зросла кількість хворих і кількість госпіталізацій, тому і додали лікарні другої хвилі. Зараз ситуація стабілізувалася, кількість хворих не збільшується в прогресії – фіксується постійна кількість випадків, але поки вона більша за середній показник по Україні, і ми стежимо за цією ситуацією.

- А який критерій неконтрольованості захворюваності і які заходи можуть застосовуватися? Це може бути повне закриття?

- На повне закриття ми пішли, коли не знали, як поведе себе коронавірусна хвороба і поширення вірусу збіглося із сезоном зростання захворюваності на грип і ГРВІ, тому ухвалили рішення про повне закриття і соціальне дистанціювання. Тепер треба інакше планувати підходи до впровадження карантину. Ми оцінюємо, що дає найбільший ефект, а що найменший і як це все запустити.

/ Фото: Сьогодні

- Які сценарії поширення коронавірусної інфекції на осінь? Є підстави вважати, що вірус стане слабшим, чи, навпаки, він буде стійким і після похолодання буде більше хворих на COVID-19, оскільки накладеться ще й грип та ГРВІ?

- Це нова інфекція, і робити прогнози досить складно. Багато експертів припускали, що COVID-19 буде мати сезонність, однак нині це не явно виражено, особливо в країнах Східної Європи.

Вже зараз ми закликаємо робити щеплення від грипу і опрацьовуємо варіанти безплатної вакцинації людей, що входять до групи ризику (медики, працівники поліції), щоб попередити поєднання двох небезпечних хвороб.

- У вас уже є норми, за якими працюватимуть школи та виші з 1 вересня?

- Ми розглядаємо різні варіанти, але сьогодні на порядку денному безпечне проведення зовнішнього незалежного оцінювання, щоб зробити певні висновки й уроки. Днями ми спілкувалися з новим в. о. міністра освіти і розглядали кілька варіантів, що можна в разі ускладнення епідситуації робити дистанційно, а що – онлайн. Які уроки можна пересувати, яка має бути наповненість класів, як це може впливати на економіку, враховуючи те, що школа виконує ще й функцію нагляду за дітьми, поки батьки на роботі. Ми дивимося на колег з інших країн світу, які відновили навчання в школах ще в травні. У нас є кілька напрацювань. Це все проговорюється, але зараз ми не готові озвучити кінцевий результат.

- Дистанційне навчання передбачене як можливий варіант роботи шкіл?

- Як варіант – розглядається. Можливо, якісь певні уроки можуть бути дистанційними, але зараз я не буду коментувати, тому що це завчасно.

- Міністр охорони здоров'я Максим Степанов заявив, що Україна почала переговори з низкою країн за попереднім замовленням вакцини від коронавірусної інфекції. Які на сьогодні результати цих переговорів?

- Переговори йдуть, але питання в тому, що вакцини ще немає. Є тільки розробки, і буквально недавно голова Всесвітньої організації охорони здоров'я Тедрос заявив, що ведеться 141 розроблення вакцини. Я знаю, що велися переговори з виробником з Європейського Союзу. Плюс є переговори щодо заходу в Україну одного з китайських виробників, щоб провести клінічні дослідження. Також американські виробники кажуть, що, в разі успішної реєстрації вакцини, у них не буде пріоритетності країн і вони будуть розподіляти вакцину пропорційно для всіх, незалежно від економічних можливостей.

- Я так розумію, що закупівлю вакцини потрібно включити в бюджет на наступний рік.

- Так, але ми не знаємо ні вартості, ні вікових особливостей, ні кратності введення вакцини, тому ще й не визначені групи ризику, які потрібно охопити. Це все можна планувати, якщо є якісь напрацювання. Нині є прототипи вакцини дво-, триразові, які формують імунітет. Вартість сьогодні взагалі ніхто не озвучує, тому досить складно планувати бюджети. Це питання буде ставитися під час планування бюджету, в який і буде закладатися певна сума, що розраховуватиметься хоча б на прикладі грипу, щоб закупити вакцину, якщо вона буде успішно протестована.

/ Фото: Сьогодні

- Зараз Україна не має можливостей для розроблення власної вакцини. У нашому попередньому інтерв'ю ви говорили, що планується створення лабораторії на базі Інституту епідеміології та інфекційних хвороб, де може проводитися розроблення вакцини. Можете назвати терміни, коли така лабораторія все ж з'явиться?

- Дати назвати важко. Цю роботу веде Академія медичних наук спільно із США в межах співпраці зі зменшення поширення біологічних збудників. Це питання опрацьовується, варіанти є. Але ми розуміємо, що з моменту домовленостей, виділення коштів до будівництва потрібен час. Як мінімум років зо два цей процес буде продовжуватися.

- В Україні повернули посаду головного санітарного лікаря через епідемію COVID-19 і потребу організувати медичну допомогу хворим. Як головний санітарний лікар ви зараз ведете інші напрямки?

- Крім посади головного державного санітарного лікаря України, я ще заступник міністра охорони здоров'я. І в моїй зоні відповідальності вся сфера громадського здоров'я, зокрема стратегічні напрямки: профілактика неінфекційних хвороб, ВІЛ, туберкульоз, гепатити, інфекційні захворювання, вакцинація і донорство крові.

- У попередньому інтерв'ю ви сказали, що є кілька варіантів розвитку санітарно-епідеміологічної служби в Україні. Тепер ви можете про них розповісти?

- Один з варіантів, які ми нині розглядаємо, – це створення централізованої вертикалі з епідеміологічним наглядом за інфекційними та неінфекційними хворобами шляхом реорганізації лабораторних центрів у центри контролю і профілактики хвороб.

На центри з контролю і профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я України буде покладено функцію епідеміологічного нагляду (спостереження), моніторингу, забезпечення готовності і реагування на небезпечні чинники і надзвичайні ситуації у сфері громадського здоров'я.

Також ми підготували законопроєкт про систему суспільного здоров'я, в якому буде розподілена відповідальність реалізації функцій громадського здоров'я на національному, регіональному та місцевому рівнях, передбачено створення мережі центрів з контролю і профілактики хвороб, визначення джерел фінансування після подолання пандемії коронавірусної хвороби COVID-19 в Україні.

/ Фото: Сьогодні

- Як зміниться алгоритм фінансування інфекційних лікарень, відділень і коли?

- Для інфекційних лікарень до кінця року буде розроблено та затверджено пакет послуг, який забезпечуватиме їхню постійну готовність до реагування. Інфекційні лікарні не можуть фінансуватися з нагоди. Повинна бути система, яка працює в країні постійно і яка в разі спалаху буде готова надати медичну допомогу.

- Деякі ЗМІ повідомляють, що ви будете балотуватися в мери Києва.

- Не знаю, є ще 208-й округ у Чернігівській області – там будуть вибори народних депутатів. Можливо, там цікаво буде реалізувати свої політичні амбіції.

- І ви будете подавати свою кандидатуру?

- Я думаю, що там Ляшко точно буде в списках (Центральна виборча комісія призначила проміжні вибори в одномандатному виборчому окрузі № 208 через смерть народного депутата Валерія Давиденка. У травні Давиденка знайшли у власному офісі з вогнепальним пораненням голови, пістолет був поруч з ним. Пізніше лідер Радикальної партії Олег Ляшко заявив, що буде балотуватися на виборах у парламент в окрузі № 208. – Авт.).

Всі подробиці в спецтемі Коронавірус в Україні

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...
Хочеш бути в курсі останніх подій?
Підпишись на повідомлення. Показуємо тільки термінові і важливі новини.
Хочу бути в курсі
Я ще подумаю
Будь ласка, зніміть блокування повідомлень в браузері!

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти