Україна планує відродити будівництво "Володимира Великого": корвет спустять на воду в 2023-му

16 жовтня 2019, 07:19

Ігор Ветров

Роботи відновлюються за дорученням президента Володимира Зеленського

В Україні може бути відновлено будівництво корвета проекту 58250 – "Володимир Великий". Терміни виконання цієї програми неодноразово переносилися через нестачу коштів, а також внаслідок початку військового конфлікту з Росією в 2014 році. Які шанси на успішне завершення будівництва зараз і хто нам дасть на це гроші, з'ясували новини "Сегодня".

Що збиралися зробити

Реклама

Про відновлення Державної цільової оборонної програми будівництва кораблів класу "корвет" за проектом 58250 ряд ЗМІ повідомили днями. Джерелом цієї інформації був департамент військово-технічної політики, розвитку озброєння і військової техніки Міноборони. Повідомлялося, що роботи поновлюються за дорученням президента Володимира Зеленського. Передбачається, що будівництво головного корабля проекту, відомого як "Володимир Великий", має бути завершено в 2023 році. Вартість його будівництва становить 7,7 млрд грн. Всього планується побудувати чотири таких корвета.

Цей проект має багату історію. Новітній український корвет — це перспективний багатоцільовий бойовий корабель, розроблений миколаївським державним підприємством "Дослідно-проектний центр кораблебудування" для Військово-морських сил України. Робота над проектом була завершена ще в 2008 році, а будівництво "Володимира Великого" почалося в 2011 році, в Миколаєві, на "Чорноморському суднобудівному заводі" (ЧСЗ).

Плани були досить амбітні. Так, перший корабель передбачалося спустити на воду ще в 2012 році, до 2021-го флот повинен був мати 4 таких корвета, а до 2026 року — уже 10—12.

Образ корвету

Майбутній корабель повинен був мати екіпаж у 108 осіб. Корвет мав би водотоннажність у 2500 тонн, автономність до 30 діб і дальність плавання до 4000 миль (близько 7,4 тис. км). При цьому він зміг би розвивати швидкість в 32 вузла (близько 60 км/год).

Реклама

Новітній український корвет передбачалося озброїти італійською 76,2-мм автоматичною корабельною гарматою Super Rapid виробництва компанії OTO Melara зі скорострільністю до 85 пострілів на хвилину; спареною 35-мм корабельною зенітною установкою виробництва швейцарської компанії Oerlikon і торпедами MU90, які робить європейський збройовий консорціум EuroTorp.

Також корвет повинен був отримати 16 зенітних ракет типу Aster-15, вісім потужних французьких протикорабельних ракет Exocet з дальністю дії до 180 км.

Силову установку, системи зв'язку, управління і радіолокаційне обладнання на корветі планувалося встановити українського виробництва. Додатковим засобом поразки мав служити бойової протичовновий вертоліт, для якого на палубі передбачалася спеціальна площадка.

В цілому корвет проекту 58250 був би небезпечний практично для будь-яких цілей, які могли б зустрітися йому в морі. За розміри і вогневу міць деякі експерти віднесли український корвет до категорії малих фрегатів.

Плани і реальність

Плани планами, а ось реальність виявилася дещо іншою. На дворі друга половина 2019 року, але до завершення будівництва головного корабля все ще дуже далеко. Загальна готовність об'єкта оцінюється всього в 17%, а корпус корвета зібраний на 80%.

"Артустановка готова, турбіна лежить в Миколаєві, дизелі для енергосистеми готові в США", — так оцінював стан корабля в серпні 2016 року командувач ВМСУ Ігор Воронченко.

Реклама

Затримка пояснювалася як відсутністю фінансування, так і початком російської військової агресії в 2014 році, коли пріоритети змістилися на користь розвитку сухопутних сил. Та й із кількістю корветів, як бачимо, плани довелося підкоригувати. Тепер мова йде вже не про 10-12, а всього про 4 корабля. Крім того, "Чорноморський суднобудівний завод" збанкрутував в липні 2018 року.

До всього іншого, втративши в зв'язку з анексією Криму до 75% бойових кораблів, вище військово-політичне керівництво висунуло нову стратегію розвитку Військово-морських сил. У 2016 році було оголошено про створення в Україні так званого москітного флоту, основою якого повинні були служити до 30 малих броньованих артилерійських катерів "Гюрза", ракетних катерів "Лань", озброєних протикорабельними ракетами "Нептун" української розробки, а також десантно-штурмові катери "Кентавр". Називалися і терміни завершення будівництва цих 30 кораблів – до 2020 року.

Передбачалося, що десятки катерів зможуть атакувати великого противника за принципом "вовчої зграї".
Але станом на другу половину 2019 року до планки в 30 кораблів поки ще дуже далеко. Наприклад, в розпорядженні ВМСУ поки немає жодної "Лани" (ПКР "Нептун" випробовується в наземному варіанті), є всього лише два "Кентавра" (ще два готуються до державних випробувань) та шість МБАК "Гюрза" (очікується прибуття ще одного). При цьому дві "Гюрзи" – бронекатери "Нікополь" і "Бердянськ" – захоплено російськими прикордонниками під час сумнозвісного інциденту 25 листопада 2018 року. Терміни повернення обох катерів поки невідомі.

До слова, інцидент 25 листопада 2018 року породив сумніви в ефективності "москітного флоту". Адже "Нікополь" і "Бердянськ" (а з ними за компанію і рейдовий буксир "Яни Капу") були захоплені із застосуванням зброї навіть не кораблями ВМФ РФ, а прикордонними "сторожовиками". Колишній командувач ВМСУ віце-адмірал Сергій Гайдук в одному зі своїх інтерв'ю заявив, що ефективність "москітного флоту" з погляду можливості протидії авіаційним і ракетним ударам "практично дорівнює нулю".

"За п'ять років РФ наповнила Чорноморський флот і підводними човнами, і надводними кораблями і авіацією, здатною нести крилаті ракети. Цей же період Росія присвятила не тільки накопиченню носіїв крилатих ракет, але також їх бойовому застосуванню, в тому числі в рамках сирійського конфлікту", – уточнив Гайдук.

Закордон нам допоможе

Тому від корвета відмовлятися було не можна. Про проект 58250 намагалися не забувати. У 2017 році терміни завершення програми будівництва 4 кораблів відсунули до 2028 року, а "Володимира Великого" вирішили спустити на воду в 2022 році. Було вдвічі збільшено і фінансування програми – з 16 до 32 млрд грн. Однак гроші так і не надійшли. У липні 2019 року тодішній міністр оборони Степан Полторак запропонував Володимиру Зеленському перенести будівництво корвета з ЧСЗ на "Миколаївський суднобудівний завод".

Реклама

Міністр повідомив, що українським кораблем зацікавився іноземний замовник.

"... Ми готуємо меморандум про співпрацю з нашим партнером, який готовий вкласти в це гроші. Але виробництво залишиться в Україні", – уточнив Полторак, підтвердивши, що Україні потрібно саме чотири такі кораблі.

Про те, що реанімація проекту "корвет" відбудеться завдяки закордонним вливанням, підтвердив і директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець. За його словами, мова йде про "потужного зарубіжного партнера, який закупить цілу серію таких кораблів". Причому в разі такої реанімації корабель буде озброєний вже не французькими ПКР Exocet, а українськими "Нептунами".

"Адже ми вже зробили істотний прогрес у створенні власного зразка і почали підготовку своїх офіцерів", – пояснив Згурець.

Військовий експерт Михайло Жірохов припустив, що корвет із 4-5 катерами типу "Лань" утворює "кочівну" групу, яка буде діяти проти ворожого флоту під прикриттям берегових комплексів протикорабельних ракет "Нептун". А 4 таких корвета разом із "Ланями" могли б утворити ударне ядро, здатне як мінімум стримати наступальний запал супротивника і прикрити берегову лінію від висадки десанту.

Нагадаємо, раніше новини "Сегодня" розбиралися, як реформують український флот до 2035 року. В Україні розробляють стратегію розвитку ВМС до 2035 року. Один із напрямків – концепція так званого москітного флоту, що складається з великої кількості маленьких, але добре озброєних катерів.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...
Хочеш бути в курсі останніх подій?
Підпишись на повідомлення. Показуємо тільки термінові і важливі новини.
Хочу бути в курсі
Я ще подумаю
Будь ласка, зніміть блокування повідомлень в браузері!

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти