На Донбасі встановилося затишшя. Кількість обстрілів по всій лінії фронту різко скоротилася, а протиборчі сторони почали відведення артилерії від лінії зіткнення, як того і вимагають Мінські угоди. Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ зафіксувала відхід з позицій в тил шести колон важкого озброєння самопроголошених "ДНР" і "ЛНР". Поступове відведення важких артсистем проводить і українська сторона. Сторони показують прагнення дотримуватися домовленостей про припинення вогню. Але затишшя може виявитися тимчасовим. Останнім часом стали надходити повідомлення про концентрацію російських військ на харківському напрямі. Стягуються сили під Маріуполь. Чи стане це місто наступною метою для наступу сепаратистів?
МАРІУПОЛЬ ПІД ЗАГРОЗОЮ. Багато хто очікує навесні нового витка кризи. Про це говорять різні джерела. Наприклад, директор Національної розвідки США Джеймс Клеппер 26 лютого під час слухань у комітеті збройних сил Сенату США заявив, що президент РФ Володимир Путін не відмовився від ідеї прокласти сухопутний коридор до Криму. У зв'язку з цим, на його думку, бойовики можуть зробити напад на Маріуполь.
"Ми не вважаємо, що атака на Маріуполь буде здійснена відразу ж. На мою думку, вони почекають до весни, перш ніж здійснити напад", – зазначив Клеппер. Директор національної розвідки США уточнив, що Володимир Путін має намір захопити дві області в Східній Україні (Запорізьку та Херсонську. – Авт.), Які представляють собою "міст по суші до Криму", а також порт, яким є Маріуполь.
Побоювання американського розвідника підтвердив і представник України при ООН Юрій Сергєєв: "Ми бачимо небезпечну перегрупування сил противника. У нас є переконливі докази і підозри, що наступна мета – це Маріуполь. Сепаратисти і Росія повертаються до свого початкового плану, навіть не приховуючи намірів прокласти сухопутний коридор в Крим".
Масштаби пересувань сил противника під Маріуполем описують звіти групи "Інформаційний опір" (ІС) Дмитра Тимчука, що повідомив 25 лютого, що на маріупольському напрямку йде зосередження збройних формувань бойовиків. Частина з них перекидаються з району Тельманове, а частина – заходять з боку Росії. "Всього на даному напрямку зосереджені сили противника чисельністю 550-600 осіб (посилена батальйонно-тактична група), 15 танків, близько 25 бойових броньованих машин, до 20 транспортних засобів. Дану БТГ підтримує артилерійська група – понад 15 одиниць ствольної артилерії і вісім "кочівних" установок реактивних систем залпового вогню. Головний напрямок додатку сил противника – населений пункт Широкино, відзначається активність і за напрямком на Павлопіль", – йдеться у звітах ІС.
ТРИВОГА ПІД ХАРКОВОМ. Крім Маріуполя, в центрі уваги знаходиться Харків. Активізація диверсійної діяльності в цьому регіоні, про яку нещодавно згадував глава СБУ Наливайченко, може означати підготовку до військового вторгнення. З'явилися численні фото і відео, які свідчать про перекидання підрозділів російської армії до кордонів України в Харківській області. Минулого понеділка житель Білгородської області (РФ) зняв на відео і виклав в інтернет переміщення до кордонів України великої колони військових вантажівок, наступної уздовж населеного пункту Старий Оскіл. Крім того, на залізничній станції з тією ж назвою був помічений ешелон з артилерійськими знаряддями. Відзначимо, що Старий Оскіл розташований менш ніж в 200 км від кордону з Україною.
Також в мережі з'явилося відео, що показує російських солдат-строковиків. Пацанам з вигляду не більше 18 років. Навколо них – багато бронетехніки. Сидячи на броні БТР, солдати вступають зі знімають у веселий діалог: "Че на рабочки їдемо? Ага, на Україні стрілятися... Не стріляти, а будувати...".
Переміщення цього угруповання солдатів відстежувалася за фотографіями з соцмереж, завдяки чому був зроблений висновок, що веселі російські строковики, для яких війна поки представляється чимось на зразок комп'ютерної гри, прибули в Білгород з Самари.
ЗАГРОЗА ЗАХАРЧЕНКА. Якщо припустити, що концентрація військ в районі Харкова і під Маріуполем є ланками одного ланцюга, то проглядаються відразу два удари – один на Маріуполь, щоб прокласти дорогу до Криму, а інший – в районі Харкова, щоб по трасі на Ростов вийти в тил українським військам , якраз в районі Артемівська, куди відійшли пошарпані в боях під Дебальцеве українські частини. Наслідки цього удару можуть бути дуже важкими для всього східного фронту української армії і, як мінімум, поставлять під питання перекидання підкріплень в район Маріуполя. Це означає, що проведення будь-яких військових операцій під цим містом, включаючи і повне оточення Маріуполя, значно полегшується.
Відзначимо також, що саме на трасі Харків – Ростов знаходиться місто Слов'янськ, про повернення якого під свій контроль досі мріють бойовики "ДНР". Крім того, лідер "ДНР" Олександр Захарченко у разі невиконання Мінських домовленостей погрожував "відбити Маріуполь, а коли це буде зроблено – кинути всі сили на Харків".
ТИСНУТИ НА НЕРВИ. Втім, описаний вище сценарій є поки лише припущенням. Проти його реалізації каже цілий ряд факторів. За даними ІС, угруповання російських військ на харківському напрямі, станом на 27 лютого, налічує трохи більше 5000 солдатів, 30 танків, 320 бойових броньованих машин, 85 літаків і вертольотів і близько 70 одиниць ствольної і реактивної артилерії. Поки цього дуже мало для того, щоб виконати довгий шлях від кордону в Харківській області до Слов'янська і Артемівська. Крім того, подібне втручання російських військ вже не вдасться звалити на "відпускників" і "добровольців", а Володимир Путін досі намагається приховувати участь Росії в конфлікті на території України.
Занадто мало сил і для того, щоб просто атакувати Маріуполь. Посилена БТГ в кількості 600 осіб просто розчиниться в півмільйонному місті, який, за словами начальника штабу "Оборони Маріуполя" Романа Соколова, має три лінії оборони. "Місто досить укріплене. Сухопутним шляхом взяти його складно, а без підтримки з повітря – практично неможливо", – заявив Соколов в інтерв'ю radiosvoboda.org. Він додав, що в околицях міста не фіксується тієї кількості техніки, за допомогою якого місто можна було б взяти штурмом. У місті, за словами місцевих жителів, повно українських патрулів. Будь-які спроби до насильницького повалення влади в соцмережах тут же придушуються.
Судячи з усього, бойовики поки взагалі не мають сил для того, щоб взяти Маріуполь. Згадаймо про події під Дебальцеве. Для того щоб видавити з цього міста українську угруповання, що налічує більше 2000 чоловік, бойовики стягнули всі резерви (за підрахунками помічника міністра оборони Юрія Бірюкова – 15-17 тис. осіб). Це близько половини від загальної чисельності збройних формувань, наявних у розпорядженні сепаратистів, а розміри Маріуполя та Дебальцеве непорівнянні.
Реальний шанс взяти Маріполь був упущений ще в серпні минулого року, коли це місто не було захищене. Але й тоді проросійські сили не пішли на штурм, побоюючись вуличних боїв і того, що вигляд атакованого деенерівцями "півмільйооника" і руйнувань, які неминуче потраплять в об'єктиви фотоапаратів та камер, зіпсує їм пропагандистську картинку. І в Москві, і в Донецьку усвідомлювали, що в цьому випадку відповідальність за руїни міста ляже на них. До того ж в результаті боїв вся інфраструктура Маріуполя та його підприємства могли бути просто знищені. Всі жертви не були варті б призу. Очевидно, що і всі нинішні військові приготування можуть бути розраховані на "примус" України до миру і її повернення в орбіту РФ. До цього кроку Україну повинні підштовхнути постійна загроза вторгнення з Росії і вогнище нестабільності на Донбасі, які виснажують українську економіку, і без того дихаючу після "успіху" Євромайдану на ладан.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми