Рівне півтора роки тому країну сколихнула революція, за якою послідувала війна на сході України. Перші місяці боїв солдати та волонтери скаржилися на відсутність забезпечення і старе озброєння. Але за минулий час наше оснащення сильно "підтяглося". І хоча Україна все ще просить про допомогу зброєю інші країни, багато чого ми виробляємо самі. "Сегодня" розібралася, ніж воюють сторони і чому ми повинні розраховувати тільки на власні сили.
ОГЛЯД У "ДЕСНІ". 11 травня президент Петро Порошенко відвідав 169-й навчальний центр "Десна" в Чернігівській області, де йому показали протитанкові ракетні комплекси і керовані ракети, виготовлені на підприємствах держконцерну "Укроборонпром". Зокрема піхотні ПТРК "Стугна-П" і "Корсар", ПТРК "Бар'єр" для використання на бронетехніці, а також високоточні, керовані снаряди "Квітник", "Стугна" та "Комбат", розроблені для стрільби з артилерійських і танкових гармат.
Всього президент побачив більше 20 нових розробок українських зброярів. На його очах були випробувані системи "Бар'єр", "Стугна-П" та "Корсар". Порошенко пообіцяв, що через два-три тижні нову протитанкову зброю почне надходити у війська: "За повідомленнями наших розвідок, у разі настання ворог буде покладатися на рух активних танкових колон. І сьогодні ми показали, що українські збройні сили матимуть можливість зустріти їх найсучаснішим високоточним озброєнням".
СТРІЛЯНИНА ВНОЧІ І ЗАХИСТ. В основному українське високоточна зброя буде використовуватися проти російських танків на Донбасі. Як розповів координатор групи "Інформаційний Спротив" Констатин Машовець, характер війни на Сході якраз і передбачає активне використання танків, як засоби підтримки піхоти. "Спочатку бойовики використовували танки Т-64 різних модифікацій. Ця машина давно знята з озброєння в самій Росії, але є основним бойовим танком ЗСУ, тому російська сторона намагалася таким чином замаскувати свою участь у конфлікті. Але настав час, коли харківські Т-64 на російських базах зберігання закінчилися. А зіткнувшись на полі бою з українським варіантом модернізації Т-64 БМ "Булат", російське командування дійшло висновку, що пора "пускати в справу" щось власне, не гірше українських розробок", – заявив Костянтин Машовець.
Броня. Український танк Т-64 "Булат"
Таким чином на Донбас почали надходити модернізовані російські танки Т-72БА і Т-72-Б3. За словами Машовця, Т-72-Б3 з'явився в збройних силах РФ в 2012 році. Він оснащений новою системою управління вогнем, комплексом динамічного захисту (КДЗ) "Контакт-5" і багатоканальним прицілом "Сосна-У" з тепловізором, що дозволяє вести вогонь вночі. Т-72-Б3 вже ні в чому не поступається українському "Булату".
Можливості машини були продемонстровані в зимових боях під Дебальцевим. "У районі селища Логвинове, під час спроби деблокувати наші війська, стався зустрічний нічний танковий бій наших танкістів на старих Т-64 і російської ротно-тактичної групи, до якої входили і танки Кантемировской дивізії. Українські танкісти помітили, що модернізовані Т-72 впевнено вражають старі Т-64 на відстані до 2000 метрів", – розповів Костянтин Машовець.
Ефективність піхотних протитанкових засобів також показує тільки реальне бій. "Теоретично динамічний захист сучасних танків повинна відбивати атаки (протитанкових ракет. – Авт.), але на практиці навіть хвалений американський "Абрамс" підбивали зі звичайного радянського РПГ-7, який був прийнятий на озброєння в 1960-х роках", – розповів експерт з питань українського ВПК, колишній заступник директора "Укроборонпрому" Максим Глущенко.
Костянтин Машовець зазначає, що КДЗ "Контакт-5" підвищує захищеність танків. Хоча на фронті десантники 95-ї аеромобільної бригади не раз підбивали "семьдесятдвойкі" зі старих радянських ПТРК "Фагот". А під Дебальцеве наші артилеристи підбили 4 російських Т-72 і 2 БМП зі старого 100-міліметрового радянського протитанкового знаряддя МТ-12 "Рапіра", який проводиться з 1970 року. "Все залежить від уміння людей, адже стрілянина звичайними снарядами з протитанкової зброї – це взагалі позавчорашній день", – пояснив Костянтин Машовець. За його словами, війна на Донбасі дала великий поштовх розвитку українських систем озброєння, на що раніше "ніхто не звертав уваги".
З ЧОГО БУДЕМО СТРІЛЯТИ. Директор інформаційно-консалтингової компанії Defence-Express Сергій Згурець зазначає, що із систем високоточної зброї, показаних 11 травня, на озброєння прийнята лише частина з них: "Наприклад, керований снаряд "Комбат" і ПТРК "Стугна-П". А ось ПТРК "Корсар" на озброєння ще не прийнятий. Але навіть прийняті на озброєння системи в серійне виробництво ще не запущені".
За його словами, величезне значення має готовність військ використовувати нову зброю. "Наші танкові екіпажі майже не вміють користуватися керованою ракетою "Комбат", а навчених розрахунків для роботи з ПТРК "Стугна-П" торік було в десять разів менше, ніж поставлених у війська комплексів ("Стугна-П" почала надходити у війська з 1 серпня 2014 року. – Авт.). Так що демонстраційні покази – це одне, а реальні навички – зовсім інше", – зазначив Сергій Згурець (під час відвідування "Десни" Петро Порошенко пообіцяв, що фахівці "Укроборонпрому" будуть навчати солдатів використанню нових систем).
Експлуатація українських ПТРК, на відміну, наприклад, від американського комплексу Javelin, на постачання якого сподівалися в Україні, дійсно вимагає підготовки. Це пояснюється насамперед різною системою наведення на ціль. У Javelin воно відбувається за допомогою інфрачервоної головки самонаведення, а в українських же ПТРК – по лазерному променю. "Це означає, що Javelin використовується за принципом "вистрілив і забув", а наш оператор після пострілу ще якийсь час повинен утримувати танк в прицілі, що сильно тисне на психіку. Тому з Javelin стріляти простіше", – пояснив Сергій Згурець.
США. Так стріляє американський ПТРК Javelin
Ще одна відмінність полягає в зручності застосування. За словами Максима Глущенко, "Стугна-П" досить громіздка і встановлюється на триногу, на відміну від "Корсара" і Javelin, з яких можна стріляти з плеча: "Але дальність стрільби "Стугни" – удвічі більше, ніж у "Корсара" і Javelin, – до 5 км". Експерт також зазначив, що ракети з російських і українських ПТРК вражають танк в лобову частину, яка добре броньована, а західні системи знищують техніку зверху, де броня більш слабка. "Але поліпшення характеристик зброї – це питання одного-двох років. Крім того, вітчизняні зразки дешевше закордонних. Наприклад, експортна ціна Javelin може доходити до $250 тис. Близько $100 тис. коштує кожен постріл до нього. Ракета в українській "Стугні-П" і "Корсар" коштує вп'ятеро дешевше. І нам не потрібно гадати, нададуть нам цю зброю чи ні, ми можемо самі його виробляти", – заявив Максим Глущенко.
ДОПОМОЖУТЬ АБО НЕ ДОПОМОЖУТЬ. У США досі вирішують: давати нам зброю чи ні. У п'ятницю Палата представників США схвалила законопроект про оборонний бюджет США на новий фінансовий рік. З $612,2 млрд у ньому призначені для надання військової допомоги Україні, в тому числі шляхом надання "летального зброї". Однак у суботу в адміністрації Барака Обами заявили про намір накласти вето на цей законопроект, як тільки він надійде на підпис главі Білого дому.
Наші експерти вважають, що на американську допомогу розраховувати не варто. На думку Сергія Згурця, вирішення українського питання "перебуває в переговорній площині, де США і Європа намагаються не дратувати Росію". Максим Глущенко вважає, що Захід вже давно допоміг би нам зброєю, якби дійсно хотів цього: "Але західні лідери вважають, що постачання зброї стануть приводом для ескалації конфлікту. А ми просимо у всього світу високоточна зброя, хоча самі його виробляємо. Нам потрібно припинити ходити з простягнутою рукою і зайнятися відродженням власного ВПК".
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми