Інтерв'ю з В'ячеславом Аброськіним: "Кількість вбивств цього року мінімальна за п'ять років"

- В'ячеславе Васильовичу, охарактеризуйте криміногенну ситуацію в країні на сьогодні.

- Ситуація після Революції Гідності відрізняється від тієї, що була до 2014 року. Ми до 2013 року практично приборкали організовану злочинність в прямих її формах, вимагання, злочини зі зброєю, банди і так далі. Потім відомі події, що породили першу хвилю злочинності 2014 року: захоплення органів держвлади, адмінбудівель, розташувань силовиків і правоохоронців, зброї і вибухівки. Як наслідок, різко зростає кількість і інших злочинів. Як приклад: 2013 року – трохи більше 13 тисяч, 2014-го – понад25 тисяч кримінальних злочинів, зростання майже вдвічі. Причому в усіх напрямках: крадіжки, грабежі, розбої, вбивства, викрадення людей, в тому числі з метою отримання викупу... Зрозуміло, в зв'язку з війною збільшився незаконний оборот зброї і боєприпасів. З 2016 року правоохоронна система починає відновлюватися, триває реформування МВС, ми перетворюємося на міністерство європейського рівня. І злочинність відступає, йде на спад. На сьогодні у нас найменша кількість, наприклад, вбивств, за останні п'ять років. Не тому, що так просто склалося, а тому, що працює правоохоронна система. З'явилася реформована поліція з новими підходами і технікою.

Мені є з чим порівнювати. Коли я починав працювати 1994 року в карному розшуку, у нас на весь відділ були одні старі "Жигулі" ВАЗ 2011 випуску 1973 року, оперативна машина – моя ровесниця. Вся гнила, як-то я натиснув на педаль, і нога... провалилася! І ми на ній, 30 розшуківців, їздили до 1999 року, інших не було! А патрулі їздили на розвалюхах-УАЗиках. Справа була в Севастополі, у нас тоді ще й зарплати толком не було. Тобто була, але видавали її скумбрією, портвейном "Слов'янським"... Якби не моя мама, яка тоді жила в селі на Керченському півострові і передавала величезні сумки з провізією, ми б з моєю родиною, напевно, з голоду померли... Але і думки не було обурюватися, вимагати, говорити про малу зарплату, як це іноді відбувається сьогодні з молодими колегами.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Зараз патрульна поліція – на сучасних машинах, піших майже немає, поліцейські мобільні. З'явилася поліція діалогу, тактична поліція, інші підрозділи. Все це приводить до зниження рівня злочинності.

- Ну, патрульну поліцію на новеньких машинах ми бачимо і самі на вулицях. А в оновленому розшуку вистачає техніки, тих же автомобілів?

- На жаль, проблема в цьому плані в кримінальній поліції є. За кількістю машин ми поки сильно поступаємося патрульній поліції, але, думаю, в найближчі рік-два ситуацію виправимо. Але і сьогодні в розшуку немає іржавих "Жигулів", а є сучасні автомобілі, "Шкоди", мікроавтобуси, хоча їх і не вистачає.

- Генпрокурор Юрій Луценко в інтерв'ю нашому виданню говорив нещодавно, що з початку АТО кількість вбивств щороку знижується в Україні на 10-15%. Ви теж тільки що сказали про зниження. А за цифрами збігається? І яка розкриваність як вбивств, так і інших злочинів

- Судіть самі. 2014 року – 2578 вбивств, 2015-го – 2354, 2016 року – 1299, 2017-го – 1083 вбивства. Цього року поки цифра ще нижча. Причому розкриваність з убивств у нас близька до 90%.

Не видам особливої таємниці, якщо скажу, що раніше ми розкривали злочини здебільшого завдяки оперативній кмітливості, роботі з агентурою та підсобним апаратом. Але зараз XXI століття. У містах багато відеокамер, всі люди користуються мобільними телефонами з камерами, іншими гаджетами. Майже нічого приховати не можна. Це сильно допомагає нам розкривати злочини. Загальне розкриття їх по країні 43-45%. Чому високий рівень розкриття вбивств? Тому що це особливо тяжкі злочини, при розкритті задіюється весь особовий склад поліції, до таких справ особлива увага і контроль.

- Названа вами цифра розкриття злочинів – 43-45%, вона реальна, це не гонитва за статистикою? І як ця цифра ув'язується з міжнародним досвідом?

- Зараз дуже складна система контролю. Створено ситуаційні центри, кол-центри 102. Коли надходить повідомлення, воно відразу реєструється, передається патрульній поліції, причому працює автоматика, приховати нічого не можна.

Я ж пам'ятаю інші часи, коли в міліції велися спеціально два журнали реєстрації заяв. Прийшла людина, заявила про крадіжку. До одного журналу це записали, до іншого ні. Тому що була встановлена зверху цифра розкриття, і "зайві" злочини її могли зіпсувати. А раптом не вдасться розкрити? І тоді відсоток розкриття був приблизно 60%. Але якщо злочинця все ж затримували, діставався другий журнал з прихованими від реєстрації заявами громадян, і починалася робота... Так було довгий час.

Щодо міжнародного досвіду. Останнім часом мені вдалося побувати в США, в країнах ЄС, навіть в Туреччині нещодавно. Скажу, що за розкриваністю ми десь на їх рівні, навіть трохи попереду, за рахунок нашої ментальності, напевно. Поясню на прикладі. Польща, Варшава, поліцейський відділок. О 17 годині відчиняються двері, і майже весь особовий склад йде додому. Питаю у начальника поліції: а якщо до ранку станеться один, другий, третій злочин, хто розкриватиме? Він: залишилася чергова група, вона і буде. Скільки треба часу, стільки і працюватиме на місці злочину, інші – потім... А з дому інших співробітників не викликатимете на допомогу черговим? Ні, що ви, це ж понаднормова робота, за неї треба платити, а хто виділить гроші? У нас же, як і раніше, співробітники працюють стільки, скільки необхідно, буває, по кілька діб з мінімальним відпочинком і доплатою за неурочну роботу. Завдяки такій самовіддачі і розкривають більше злочинів.

- Поліцейський досвід якої країни нам найближче?

- Патрульну поліцію нам допомагають створювати, крок за кроком, США. За це їм велика подяка. За допомогою Канади вже створена тактична поліція. Її завдання – затримання злочинців, забезпечення громадської безпеки, боротьба з масовими заворушеннями. Завдання ніби як у колишнього "Беркута", але це зовсім інший підрозділ, з новою ідеологією і оснащенням. Ви "тактиків" вже могли бачити біля парламенту чи біля Генпрокуратури.

За допомогою США також створено підрозділ КОРД (корпус оперативно-раптової дії). Його завдання – затримання озброєних злочинців, звільнення заручників, проведення інших спеціальних операцій. За функціями схоже на старий "Сокіл", але, знову ж таки, це зовсім інший підрозділ, по іншому навчений, від стрільби до спеціальних прийомів. Просто так до КОРДу потрапити неможливо, потрібно пройти непросте навчання, скласти тести та іспити, а це вдавалося далеко не кожному бажаючому (їх було чимало). Переважно в КОРД служать офіцери. Оснащені вони не в приклад краще того ж "Сокола", спеціальні автобуси, автомобілі "Тойота Ленд Крузер-200", нове спорядження, зброя, засоби зв'язку, форма – словом, все найсучасніше і передове. Особисту зброю вибирають до душі, є "Стєчкін", "Форти", є навіть "Беретти" і "Глок".

Також для нас дуже цікавий досвід Хорватії, на вивчення становлення їх поліції я витратив досить багато часу, зробив аналіз для подальшого практичного використання при реінтеграції окупованих РФ наших областей. Хорвати теж, як ми, воювали, а потім налагоджували поліцейську роботу в звільнених населених пунктах.

Досвід. Зібрано багато документів про роботу поліції Хорватії. Фото: Георгій Лазуренко

- "Сокіл", як відомо, був спецназом ГУБОЗ. Цю структуру кілька років тому скасували. Чому? Ви з цим згодні? І чи позначається його відсутність на боротьбі з оргзлочинністю?

- Таке рішення прийняв міністр внутрішніх справ України, і я його повністю підтримую. Чому, зараз поясню. Я сам колись стояв біля витоків створення підрозділу УБОЗ, які всюди формувалися на основі 6-х відділів управлінь карного розшуку. Я працював в розшуку, потім перейшов до УБОЗ. У лихі 90-ті роки підрозділи УБОЗ спрацювали дуже ефективно. До того ж, нас підтримала держава. Пам'ятайте, був указ президента Леоніда Кучми про превентивне затримання, яке дозволяло "закривати" бандитів на 30 діб? А за цей час можна було спокійно зібрати докази протиправної діяльності того чи іншого члена ОЗУ. І до початку 2000-х нам вдалося припинити кримінальне свавілля. Окремі банди ми добивали і пізніше.

Наприклад, другий етап розгрому знаменитих в Криму "Башмаків" ми проводили 2007 року, вдалося заарештувати і відправити до суду понад 12 активних її членів. Банда була дуже серйозна, вони вбивали навіть своїх же членів, видаючи потім за дії якоїсь "Білої стріли", що складається з правоохоронців. Бандити ще в ті далекі часи розстріляли якось прокуратуру Республіки Крим з гранатомета! Одного зі своїх же ватажків, зводячи рахунки, цілою групою закололи ножами на стадіоні і викинули тіло в річку. Але в результаті ми їх розгромили.

Однак після приборкання кримінального хаосу до УБОЗів стали вводити підрозділи економічної спрямованості. Бо відбулося переформатування злочинності, вчорашні гопники і рекетири перетворилися на "шановних бізнесменів". Але, на жаль, сталося також зрощування деяких співробітників економічного блоку, а потім і інших, з тими, кого вони повинні переслідувати. І до 2014 року ГУБОЗ просто розклався, не прибравши його, не можна було створити принципово новий підрозділ з боротьби з ОЗУ. Тож міністр вчинив цілком правильно.

У країні вже тривала війна, працівники кримінальної міліції часто виїжджали на фронтові ділянки. Я сам займався в той час документуванням дій злочинних груп: терористів, тих, хто захоплював державні та адмінбудівлі, приміщення міліції, СБУ, військових частин для захоплення зброї і боєприпасів – словом, брав участь в незаконних збройних формуваннях. І в цей час знову підняла голову звичайна кримінальна злочинність, користуючись тим, що у міліції було повно й інших турбот.

З'явилася неймовірно велика кількість злодіїв в законі. Можу сказати, що лише в Києві одночасно може перебувати до 40 таких злодіїв! Вся територія країни поділена між ними за областями і сферами впливу, я покажу вам нашу спеціальну карту на цю тему. І ми бачимо, маємо інформацію, що ці злодії в законі управляються здебільшого ззовні України. Багато діють за вказівкою ФСБ Росії. Вони приїжджають до нашої країну з завданням дестабілізувати ситуацію, і роблять це. Збільшується кількість злочинів, в тому числі тяжких, особливо тяжких, пішли рейдерські захоплення... І за багатьма злочинами стоїть той чи інший злодій в законі.

Говорячи про російський слід, наведу приклад із злодієм в законі Резо Б., який нещодавно помер. 2015 року він був засуджений в Росії за розбій і вбивство співробітника поліції більш ніж на 20 років. А 2017 року виходить з літака у нас в аеропорту "Бориспіль"! Ми, звісно, його видворили, і він поїхав до Туреччини. Так, ми злодіїв видворяємо, хоча деколи чуємо глузування: мовляв, ну, затримали злодія, все одно відпустите. Так, можливо, і відпустимо, якщо не буде, за що затримати і притягнути до відповідальності, але злодії повинні знати, що поліція в країні є, вона працює, і вони тут привільно не почуватимуться. Це превентивна міра, яка застосовується у всіх країнах Європи.

Наведу інший, зовсім свіжий приклад. Злодій в законі на прізвисько "Нєдєля" влаштував прийом в ресторані шикарного столичного готелю. І до нього на прийом за записом просилися народні обранці різних рівнів, директори заводів, бізнесмени і навіть... представники деяких правоохоронних органів!

- І що, цей злодій Нєдєля так і сидить в тому готелі? Взагалі, яку територію він контролює, на що впливає?

- Ні, після мого втручання він його покинув і... пересунувся до іншого, не менш шикарного готелю. Там веде прийом. Територія Нєдєлі – Київщина і все, що пов'язано з незаконним видобутком бурштину. Житомирська, Рівненська, частина Волинської області... Причому сам він не скоює злочини. Тож посадити його наразі нема за що... Взагалі, окреме питання про нашу судову систему. Ось створили суд для НАБУ. Потім, напевно, хтось вирішить створити також суд для ГБР. Нещодавно проводив нараду, так один з керівників Департаменту кіберполіції серйозно заявив, мовляв, у нас з судами проблеми, було б добре створити суд для кіберполіції! Але так само можна створювати суди до нескінченності! Причому спеціалізовані суди судять тих, ким керує злодій в законі. А самого злодія судить звичайний суддя. Якось нелогічно...

Словом, діяльність злодіїв і інших бандитів активізувалася до такої міри, що ми з головою Нацполіції звернулися до міністра Арсена Авакову з ідеєю створення спецпідрозділу щдо боротьбі з оргзлочинністю. Міністр нашу ідею підтримав. Також активно нас підтримують наші європейські партнери і США. Ми створили Департамент стратегічних розслідувань. Початок покладено ось цим наказом, бачите, я його зберігаю в рамочці (показує). Але є проблема матеріального характеру. Коли було ліквідовано ГУБОЗ, всі приміщення, майно, були передані до інших підрозділів. Приміщень не вистачає, як і автотранспорту, і іншої техніки. Щоправда, якраз сьогодні завдяки взаємодії з Консультативною місією Євросоюзу підрозділу вручили 150 одиниць комп'ютерної техніки.

У ДСР на сьогодні – 109 осіб центрального апарату, є керівник і кілька заступників. Починає свою роботу ДСР зі створення баз даних на угруповання, бандитів, їх зв'язку і так далі.

- А база даних колишнього ГУБОЗ "Скорпіон" їм дісталася? Кажуть, її вкрали і продали...

- "Скорпіон" – це стара історія. Туди потрапляли дані з 90-х років до 2014 року. Може, якісь частини бази і скопійовані були несумлінними співробітниками ГУБОЗ, простіше кажучи, зрадниками, особливо при розформуванні, і потім якось використані, але все обладнання і його складові знаходяться на місці.
Ми ще обдумуємо, чи запускатимемо його в роботу, бо плануємо створити зовсім нову систему збору та обробки даних. Зараз розробляється така концепція. Коли створимо систему, переробимо все, що накопичилося в "Скорпіоні", і введемо до нової бази даних.

Якщо говорити про "Скорпіон", то там не така вже цінна інформація. По-перше, вона частиною сильно застаріла. Фірми поміняли засновників, назви, номери рахунків і так далі. Багатьох бандитів вже немає в країні або на світі. Деякі бізнесмени платили гроші, щоб не опинитися в цій базі, і часом їм вдавалося. Та й де гарантія, що не було випадків, коли недобросовісний співробітник, вносячи дані, не прибрехав, не написав того, чого не було. Де гарантія правдивості даних, адже це оперативні відомості, не підкріплені доказами. Тож цінність старої бази, думаю, сильно перебільшена.

Тому починаємо з чистого аркуша. Оголошено конкурс по всій країні на посади в ДСР. Є низка вимог: оперативний стаж (для рядового співробітника не менше 3 років), треба пройти поліграф і співбесіду з членами комісії, куди входять, наприклад, консультанти з ФБР, Консультативної місії ЄС та інші фахівці.

Управління стратегічних розслідувань створюються в кожному регіоні при Головних управліннях поліції. Уже є такі управління в Одесі і Дніпрі. А начальнику всього ДСР я вже зараз говорю: ви отримали під командування, нехай частково, оперативників з досвідом, давайте результат! І робота триває, заведені оперативно-розшукові справи, документується діяльність ОЗГ у різних регіонах.

Але є проблема. З 2014 року – по теперішній час цією діяльністю займався карний розшук. І було чимало зроблено. Нині 458 кримінальних проваджень з цієї теми знаходяться в судах, з них 200 направлено цього року. А суди розглянули за 2018 рік аж... 27 проваджень. За 25 винесені реальні вироки, один виправдувальний, ще в одній справі не побачили потрібних доказів. Але це все справи 2013-2016 років. А 458 справ лежать! Так, триває судова реформа. Але наразі, вибачте, в системі судів – повний бардак! То суддів взагалі немає, то їх не вистачає зібратися в трійку, справа затягується, перестають зявлятися свідки і так далі. Потім закінчується термін утримання під вартою, і бандит виходить на волю. І ховається... Виходить, що ми працюємо на відро для сміття! Поки не запрацює судова система, нам немає сенсу документувати діяльність ОЗГ та ще давати заробляти цілому ланцюжку, від адвокатів до продажних суддів і правоохоронців, за затягування і розвал справ.

Документ. Наказ про створення ДСР генерал зберігає в рамці. Фото: Георгій Лазуренко

- А вам взагалі хабара пропонували? Яку найбільшу суму? Зараз пропонують?

- Звісно, пропонували. Адже ми затримуємо людей не бідних. Суми, напевно, чималі, щоправда, до обговорення конкретних цифр не доходить. Але моє життя – це робота, а життя не продається.