"Я Корбана не викрадав, ми потиснули один одному руки": інтерв'ю з першим заступником голови СБУ Демчина

20 липня 2018, 06:55

Олександр Ільченко Олександр Ільченко

Перший заступник голови СБУ – про те, що судиться зі ЗМІ не заради компенсацій, чи вважає себе жорстким, коли був на полюванні, які вважає за краще компанії і як грає з дітьми

Перший заступник голови Служби безпеки України Павло Демчина в інтерв'ю "Сегодня" розповів про нападки деяких журналістів, родині та чому пішов у СБУ.

Реклама

Читайте також першу частину інтерв'ю Демчини: "Чутки про смерть Главку "К" явно перебільшені".

- Павло Володимирович! Поговоримо про критику в ЗМІ. Журналісти робили сюжети про вашу нерухомість, вели розслідування навколо незадекларованих автомобілів, дач, квартир, сумнівалися, що ви зареєстровані у відомчому гуртожитку ... Що з цього правда, а що вигадки? Чи намагалися ви донести свою точку зору, довести правоту? Або для вас це не важливо?

- Це важливо. І для мене, і для дітей. Уявіть собі, років через 15 мій старший син, який сьогодні перейшов у другий клас, попросить: "Папа, хочу "Ламборджині"! Я йому відповім: "У мене немає грошей на таку машину!". А він покаже статтю або сюжет і скаже : "Як це немає? Про тебе тут писали ... ховаєшся від нас?". Так навіщо так далеко заглядати? Старший скоро сам почне освоювати інтернет, молодший його наздоганяє, отже вже через два-три роки вони будуть цими інформаційними "вкиданнями" проти свого батька цікавитися і ставити неприємні запитання. Але воювати з тими, хто поширює нісенітниці, їхніми ж методами, – до такого опускатися не буду. Цих людей знаю на прізвища, їх таємницю, за чиї гроші вони так плідно стараються, у кого який тіньовий бізнес, хто якими протиправними діями через родичів займається – це не секрет ...

- Тобто, захищатися від нападів правовим шляхом не збираєтеся?

Реклама

- Чому? Просто самому немає часу звертатися до суду після кожної програми, публікації зі згадуванням свого прізвища. Але це роблять мої адвокати.

- Десь промайнула цифра, що Демчина подав проти ЗМІ 16 позовів.

- Уже 28. Сподіваюся рано чи пізно виграти їх. Якщо не правий – май сміливість визнати це і вибачитися. Я ж вимагаю не матеріальні компенсації, а виключно правди.

- Вас називали споглядаючим від влади в СБУ, звинувачували у викраденні лідера УКРОПа Геннадія Корбана, пристібали до горіхової мафії, корупційними схемами зі зрідженим газом, коньячним спиртом, квартирами для співробітників спецслужби – нібито особисто все це кришували, природно, за логікою авторів, не безоплатно ...

- Ви ж знаєте, кого називають " споглядаючим " від влади. Я до цього кола не можу входити за визначенням. Я в СБУ кожну сходинку пройшов. Від самих низів, від сержанта, прапорщика до генерал-лейтенанта. І мене ніхто не перекидав з одного підрозділу в інший ... Не тягнули, чи не протегували – сам за все домагався, на лапу нікому не давав ... Було б інакше – "слава" давно б наздогнала ...

Реклама

- А вам, до речі, пропонували хабарі?

- Сказати, що не пропонували – не повірите. Відповім так – натякали. Але я цих розмов уникаю. Хоч раз би щось узяв, повірте, десь обов'язково б спливло ...

- Так ви не розповіли про Корбана, кришування чиїхось афер ...

- Я брав участь у затриманні Корбана, обшуках і доставку його до суду. А писали, що я його викрадав. Це не мало нічого спільного з реальністю. У кожної зі сторін були свої за і проти. Але з суду ми розійшлися, потиснувши один одному руки ... Що стосується квартир – в Закарпатському УСБУ була ділянка землі. Вирішили будувати на ній житло для учасників АТО. Оголосили конкурс для інвесторів. Звичайна процедура. Одні сказали, що готові надати 12% квартир для наших офіцерів, інші – 20. А треті пообіцяли 80! Ну, уявіть, що начальник управління відхилив би цю пропозицію на користь тих, хто надавав найменше – відразу виникли б підозри, що тут щось не чисто. Почали перевіряти, і виявилося, що за цією фірмою, м'яко кажучи, водяться грішки. Відмовилися від її послуг, щоб не звинуватили в отриманні хабара у вигляді квартир за те, що закрили очі на порушення. Переговорили, роз'яснили, керівництво фірми самостійно написало відмову. Це було рік тому. А нещодавно один телеканал підніс все з точністю до навпаки: мовляв, СБУ продалася якійсь фірмі, закривши проти неї кримінальне виробництво, а натомість отримала житловий будинок, ось так ... Щодо зрідженого газу, коньячного спирту, контрабанди бурштину, інших звинуваченнь, які періодично нам "навішують" і намагаються "навісити", теж все прозоро і доступно. Було б бажання неупереджено в усьому розібратися. Однак саме його любителі скандалів, дутих сенсацій, псевдорозслідувань і не виявляють. Прокукурікали – а там хоч не світай, як то кажуть. Міг би дуже детально по кожному такому, з дозволу сказати, звинуваченню, дати пояснення. Але часу піде багато...

Про дозвілля, родину, дітей та мрії

- Ви по життю напролом йдете?

Реклама

- З чого ви взяли? Взагалі-то вважаю себе досить м'якою людиною.

В тренді
Похолодання і дощі. Де в Україні чекати негоди – прогноз на 12 травня (карта)
Фото: REUTERS/Andrew Kelly

- Та хіба!

- Давайте розділимо професійну діяльність і спілкування з людьми, особисте життя. Це різні речі.

- Якщо заговорили про особисте життя – що для вас важливо, крім служби? Чим захоплюєтеся? Нещодавно був День рибалки. Любите з вудкою посидіти на світанку?

- Люблю природу, риболовлю, шашлик, пікнік – аби хороша компанія. Спілкуюся з людьми, з якими легко, цікаво. Полювання не подобається. З 2009-го, коли до Києва переїхав, був на полюванні тільки раз – в грудні минулого року.

- На кого полювали? На вовків?

- Так вийшло, що ні на кого. Походили, побродили, повітрям свіжим подихали, і все. Як кажуть, кльов був вчора і буде завтра. Зате відпочили чудово.

- Ви окремо від родини живете – чому?

- Так склалось. Це особисте.

- Але з дітьми бачитеся? У вас їх троє – один одного менший.

- Обов'язково. Двічі на тиждень. Сини погодки – семи і шести років, а доньці чотири. Маленькі.

- Які книжки їм на ніч читаєте? В які ігри граєте?

- Купив шахи. Показав, якими фігурами і як ходити. Але у них свої ігри, комп'ютерні. Свої мультфільми, свої герої. Є планшет – приходжу, щось показують, розповідають. Старший все більше про школу, менший – про дитсадок, а донька – про братів. Катаю на плечах. Просили собаку – купив цуценя лабрадора. Вже рік.

- А не стали б співробітником спецслужби – як би життя склалося?

- Батько в карному розшуку служив. Хотів по його стопах піти. І військовим мріяв бути. Поступав до суворівського училища ще при Союзі, а закінчував, уже коли його не було. Потім був напрямок в Хмельницьке прикордонучилище, до того – артилерійське. Але паралельно оформлявся на спецслужбу. І з 1994 року – в СБУ. Про що не шкодую. Але пишаюся ...

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти