Автомобілі Volkswagen з емблемою благодійної організації "Food Foundation UA" сьогодні знають у всіх куточках України. Особливо добре ці автомобілі знайомі людям, що мають невеликий достаток, адже вони рятують їх від голоду й у буквальному значенні слова допомагають вижити...
У це, можливо, важко повірити, але зараз поруч із нами живуть люди, які забули смак свіжого хліба або яким щодня доводиться вибирати: купити їжі або ще одну порцію ліків.
Є й інша статистика: приблизно 30% відходів українця – це продукти харчування, а один супермаркет на місяць утилізує 3 – 5 тонн продуктів залежно від сезону.
"Банк їжі" – "Food Foundation UA" – вирішив розв'язати ці дві проблеми в комплексі: допомогти голодуючим і не допустити нераціонального, марнотратного ставлення до продуктів. Активісти благодійної організації за домовленістю з торговельними мережами забирають продукти, строк придатності яких скоро закінчується, і відвозять їх нужденним.
Автомобілі для доставки продуктів із "Банку їжі" виділила у постійне користування волонтерам компанія – імпортер автомобілів Volkswagen в Україні. Сайт "Сьогодні" розпитав про участь у цьому благодійному проєкті Йозефа Графа – генерального директора "Порше Україна" (імпортер Volkswagen, Audi, SEAT, Volkswagen Комерційні автомобілі, CUPRA).
– Як народилася ідея акції? Коли Volkswagen почав брати в ній участь?
– Команда фонду займається благодійністю вже сьомий рік. Ми давно знали про ініціативу "Food Foundation UA" та всіляко її підтримували, надаючи періодично автомобілі в тимчасове користування. Цього року вирішили виділити два автомобілі для потреб цього проєкту на більш тривалий строк. Таким чином, ще більше людей зможуть одержати допомогу.
– З якими торговельними мережами та компаніями-виробниками співпрацюєте в межах цього проєкту?
– Серед торговельних мереж партнерами "Food Foundation UA" є компанії "Ашан" і "Новус", також підтримку надає компанія "PepsiСo". За підрахунками наших партнерів спільними зусиллями було врятовано від знищення та передано нужденним понад 270 тисяч порцій продуктової допомоги.
Сьогодні багато говорять про відродження так званої продуктової благодійності, коли одна людина жертвує іншій їжу. Пожертвувати гроші часом психологічно складніше, ніж купити для когось пачку гречки. Це чудовий приклад моделі "win-win", коли виграють усе. Небайдужі люди одержують можливість виявити свою активну громадянську позицію, компанія виконує важливу соціальну місію, а найголовніше – люди, що потрапили у складну життєву ситуацію, мають можливість одержати допомогу, якої гостро потребують.
– Про проблему голоду в Україні не прийнято говорити. У розумінні багатьох голод – це історія з життя найбідніших країн Африки. А бідністю в Україні вважають відсутність грошей на новий смартфон або чергові джинси. Ну в найгіршому разі – на ковбасу та цукерки. Наскільки потрібен такий проєкт в Україні, на вашу думку?
– Я побував у різних куточках України. Бачив і родючі землі, і заможні села. І села, повні нужденності, теж бачив. Їх дуже багато. Земля родюча, однак на ній потрібно працювати. А кому працювати, якщо молодь їде в міста?
Наведу приклад. За інформацією наших партнерів "Food Foundation UA", в Америці банки їжі існують уже 54 роки. У Європі перший продовольчий банк з'явився 38 років тому у Франції. Сьогодні такі організації працюють у 24 європейських країнах. Франція стала першою країною в Європі, яка на законодавчому рівні заборонила викидати непродані продукти та зобов'язала торговельні мережі передавати їх на благодійність. В Америці та Європі проблема голоду є, а в Україні такої проблеми немає? Я вважаю, що відповідь очевидна.
На жаль, ми не знайшли даних статистики щодо голоду в нашій країні, але можемо послуговуватися статистикою стосовно бідності, якою оперують наші партнери. 544,7 тис. українців злидарюють, їхні доходи менші за 1,9 долара на день. У 15,5 млн українців доходи нижчі за реальний прожитковий мінімум – причому це дані за 2019 рік! А в результаті кризи, що виникла через COVID-19, за підрахунками UNICEF, рівень бідності в Україні може досягти 51%. Це означає, що кожен другий українець опиниться за межею бідності.
Тож проблема голоду в Україні є, і вона поруч із нами, можливо, навіть за сусідніми дверима.
– Кому ви допомагаєте? Як знаходите тих, хто потребує продуктів? У яких регіонах і населених пунктах здійснюється передача продуктів?
– Сьогодні немає жодної області в Україні, куди б не відправлялася продуктова допомога. Благодійна організація "Food Foundation UA" допомагає практично всім соціальним групам, що мають потребу в продовольстві: тим, хто опинився у складній життєвій ситуації, малозабезпеченим, багатодітним родинам, дітям, що залишилися без піклування батьків, випускникам дитячих будинків та інтернатів, людям з інвалідністю та самотнім людям похилого віку, у тому числі тим, що живуть у будинках-інтернатах для громадян похилого віку.
Працює формула "х 10": 10 родин, які отримали допомогу, розкажуть про це ще як мінімум 10 людям, що опинилися у важкій життєвій ситуації.
– Як люди реагують на допомогу?
– Допомогу приймають по-різному, особливо вперше. Іноді із сумнівом, але найчастіше люди розчулені та вдячні. Насамперед, люди старшого покоління, оскільки вони не звикли одержувати, а звикли працювати та віддавати, а зароблене витрачати насамперед на оплату рахунків.
Ви не повірите, але правильно зібраний базовий продуктовий набір вартістю 480 гривень здатен багато чого змінити, наприклад, покривши базові потреби в харчуванні самотньої матері з дитиною на цілий місяць.
– Чи можете розповісти про випадки, коли ваша допомога виявилася дуже важливою для одержувачів? Які історії особливо запам'яталися?
– Безумовно, мені була цікава та важлива така інформація. Представники та волонтери "Food Foundation" розповідали про багато випадків, але деякі найбільше вразили.
Киянка, жінка похилого віку 84 років, яка до того ж погано бачить, живе у квартирі без опалення. Нікого з рідних у неї немає, пенсію витрачає в основному на ліки. Склад продуктового набору її неймовірно здивував – бабуся просто не могла повірити, що це все для неї.
Або інша історія. Волонтери надавали регулярну допомогу жінці похилого віку з паралізованим чоловіком у Закарпатській області. І довідалися про те, що вона ще й допомагає своїм дітям. Висушувала хліб, щоб він менше важив, і відправляла поштою в Херсонську область. Ті одержували його, вимочували у воді та їли. І це не ледарі – село вимерло, роботи немає... Фонд взяв під опіку й цю родину.
– Чому Volkswagen опікується проблемою голоду в Україні?
– Наше кредо – "Насамперед люди". Volkswagen є прикладом соціально відповідальної компанії, і це не єдиний наш соціальний проєкт. Наприклад, з початку пандемії ми підтримували медпрацівників, забезпечували їх автомобілями під час локдауну, коли не працював громадський транспорт. Водії соціальних установ виконали більш ніж 1000 перевезень пацієнтів, які потребували гемодіалізу. Автомобілі, якими користувався Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Києва, допомагали лікарям бути мобільними в той період, коли робота велася в посиленому режимі. Лікарі та медпрацівники встигли виконати понад 1500 перевезень. Для нас велика честь, що деякі медзаклади мали можливість користуватися автомобілями протягом року.
Наші співробітники – амбасадори й активні учасники соціальних ініціатив компанії.
Наприклад, у докарантинний період був організований тимбілдинг, під час якого весь колектив займався благоустроєм території будинку-інтернату для громадян похилого віку, прибирав листя, оновив огорожу в одному з дитячих будинків.
Концерн Volkswagen також прагне мінімізувати збиток, що завдається довкіллю протягом усього життєвого циклу продукції — від видобутку сировини до закінчення строку її служби. Ми підтримуємо глобальну ініціативу – перехід на електромобілі в Україні, аби поліпшити якість повітря в нашому регіоні. З 2019 року імпортуємо повністю електричні кросовери бренда Audi, а Volkswagen готується представити гібридні версії однієї із найпопулярніших моделей бренда.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми