Ювілейний саміт Україна-ЄС: що Київ і Брюссель один одному пообіцяли перед виборами

XX саміт Україна-ЄС, що відбувся вчора в Брюсселі, став для нас по-справжньому ювілейним. По-перше, зустріч на вищому рівні, на відміну від минулорічної, закінчилася з підсумковою декларацією, в якій Євросоюз визнав європейські прагнення України. По-друге, вперше в декларації такого рівня прозвучали жорсткі на адресу Москви заклики звільнити всіх політв'язнів в Криму і Росії. До речі, вперше в історії поіменно названі в'язні Кремля. Президент Європейської ради Дональд Туск навіть пообіцяв підняти це питання на зустрічі з новим послом США в ЄС Гордоном Сондлендом (крісло пустувало з моменту інавгурації Трампа в січні 2017-го – Авт.), щоб Дональд Трамп озвучив його перед Володимиром Путіним в Гельсінкі 16 липня.

Ну а реформи ніхто не відміняв, особливо в сфері боротьби з корупцією. Євросоюз продовжує наполягати на створенні автоматичної системи перевірки е-декларацій і скасування останніх для антикорупційних активістів, нагадавши, що від виконання вимог з антикорупції залежить наш безвіз. Цікаво, що вчора в день саміту офіційно набула чинності законодавча ініціатива ЄС щодо нового пакету макрофінансової допомоги для України на 1 млрд євро. Але радіти рано: гроші Київ отримає двома траншами тільки після виконання чіткого переліку умов, які до того ж пов'язали з продовженням співпраці України з МВФ.

Росія – агресор, Україна – з європейською перспективою

Вчорашній XX ювілейний саміт Україна-ЄС відбувався в умовах президентської виборчої кампанії в Україні, що де-факто стартувала. В Євросоюзі це чітко розуміють, тому в приватних бесідах з українською делегацією, за словами джерел сайту "Сегодня" в українських дипколах, "висловлювали глибоку стурбованість темпом виконання реформ, який може і зовсім зупинитися". Але і в самому ЄС в травні наступного року вибори до Європарламенту. До того ж, черговий термін повноважень Дональда Туска завершується в грудні цього року, тому на наступному саміті Україна-ЄС в Києві Європейську раду, можливо, представлятиме хтось інший, якщо Туска не переоберуть знову (термін повноважень президента Єврокомісії Жан-Клода Юнкера завершується в листопаді 2019-го, тож на наступному саміті він представлятиме Єврокомісію в особі ЄС). Як і від України, власне, може бути новий президент – вибори відбудуться наприкінці березня до саміту Україна-ЄС.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Одним з головних досягнень минулого саміту можна вважати визнання Євросоюзом європейських прагнень України. Таке формулювання записали в п. 3 підсумкової декларації: "Ми визнали європейські прагнення України і привітали її європейський вибір, як це записано в Угоді про асоціацію". Минулого року навіть таке формулювання, не кажучи вже про визнання Євросоюзом перспективи членства, заблокували Нідерланди, Німеччина і Франція. Тому минулорічний ХIХ саміт закінчився без узгодженого документа.

"Вперше від європейських лідерів прозвучали слова "всю відповідальність несе Російська Федерація, – пише в своєму Facebook нардеп від БПП Марія Іонова, яка була в складі української делегації в Брюсселі. – Це потужний сигнал гравцям на міжнародній арені (і прихильникам, і противникам сильної об'єднаної Європи), що ЄС залишається, і залишатиметься відданим своїм цінностям... Ми почули це напередодні саміту НАТО і анонсованої зустрічі Трампа і Путіна в Гельсінкі".

За словами віце-прем'єра з європейської і євроатлантичної інтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе, в підсумковій декларації саміту вперше згадані імена наших громадян – політичних в'язнів в Росії, яких ми всіма силами намагаємося витягнути з кремлівських катівень. "Ми закликали до негайного звільнення всіх незаконно утримуваних і ув'язнених українських громадян на кримському півострові і в Росії (зокрема, кримськотатарських активістів), а також Олега Сенцова, Володимира Балуха, Олександра Кольченка, Станіслава Клиха, Олександра Шумкова, Романа Сущенка", – йдеться в декларації.

Питання негайного звільнення українських політв'язнів в Криму і Росії, за словами Дональда Туска, піднімалося навіть на саміті G7 в Канаді, щоб "сімка" активніше реагувала. "І я сподіваюся, але я не впевнений, що це питання буде також частиною нової зустрічі, яка відбудеться у президентів Путіна і Трампа в Гельсінкі. Я сьогодні (9 липня – Авт.) ввечері зустрінуся тут з новим послом США в ЄС і передам йому цей сигнал (щоб він, в свою чергу, передав його Трампу – Авт.)", – заявив Дональд Туск на прес-конференції за підсумками саміту Україна-ЄС.

У переговорах з європейцями Україна також підняла питання виключно політичного кремлівського проекту "Північний потік-2", який після добудови в "сумі" з "Турецьким потоком" може "вимкнути" Україну з транзиту російського газу до Європи. Повну солідарність з Києвом проявив Дональд Туск, назвавши московський проект помилкою. Але, на жаль, останнє слово тут за канцлером Німеччини Ангелою Меркель, яка, на жаль, називає "Північний потік-2" виключно комерційною ініціативою.

Реформи потрібно виконувати, особливо антикорупційні

"Ми погодилися, що потрібно підтримувати темпи реформ, в тому числі протягом майбутнього передвиборного періоду". Такими словами закінчується п. 4 підсумкової декларації саміту, в якому йдеться про успіхи України в імплементації реформ. А ось в наступних пунктах перераховуються рекомендації Євросоюзу, які ще належить виконати.

"Ми з нетерпінням очікуємо швидкого прийняття необхідних поправок, які гарантують юрисдикцію щодо апеляції на рішення судів першої інстанції", – йдеться в декларації. Йдеться про поправку в законі про Вищий антикорупційний суд (яку раптово виявили вже після набуття законом чинності), за якою Антикорупційний суд не може розглядати апеляції на рішення, прийняті в судах загальної юрисдикції.

Крім цього, Україні ще раз нагадали про необхідність створення автоматизованої системи перевірки електронних декларацій і скасування е-декларування для антикорупційних активістів, натякнувши, що в тому числі від цього залежить і наш безвіз. Від прогресу реформ залежить і отримання нового пакету макрофінансової допомоги на 1 млрд євро. Чіткий перелік умов для отримання євросоюзівської допомоги сторони пропишуть в меморандумі про взаєморозуміння, який Єврокомісії ще належить узгодити з Кабміном, але терміни підтискають.

За словами віце-президента Єврокомісії Валдіса Домбровскіса, оскільки отримання нового "макрофіну" ув'язано з продовженням програми співпраці України з МВФ, дедлайн – березень 2019 року. "Програма МВФ закінчується в березні 2019 року. Тому ми розраховуємо, що все буде узгоджено, виконано і виплачено до березня 2019 року. Якщо буде політичне рішення, перший транш нового "макрофіну" Україна отримає через кілька тижнів. Але це оптимістичний сценарій. В разі поганого розвитку подій, дедлайн може зрушити на вересень (оскільки меморандум про взаєморозуміння повинна ратифікувати Рада – Авт.)", – заявив Домбровскіс.

Віце-президент Єврокомісії додав: щоб почати виплати за новим "макрофіном", ЄС повинен спочатку отримати лист від МВФ або побачити рішення ради директорів Фонду про продовження співпраці з Україною. Але, як ми знаємо, щодо лінії Фонду також є, принаймні, одна умова, на яку українська влада напередодні президентських і парламентських виборів навряд чи піде, – підвищення цін на газ для населення. І МВФ тут не Євросоюз, який відклав свою вимогу про скасування мораторію на експорт-лісу кругляка до кращих часів.

Закінчуючи на позитивній ноті, 75 млн євро від Європейського інвестиційного банку вчора ми таки отримали, підписавши відповідну фінансову угоду. Гроші підуть на підвищення безпеки на автошляхах. Проект покриє Львів, Одесу, Дніпро, Харків, Київ та Кам'янець-Подільський.