Заборона російських соцмереж: "Повернення їх колишньої популярності в Україні неможливе"

Незважаючи на блокування, користувачі можуть відвідувати російські сайти за допомогою VPN, але вплив соцмереж з РФ істотно знизився

В Україні продовжили заборону російських соцмереж. Так, днями за це на позачерговому засіданні проголосувала Верховна Рада. А потім, 14 травня, президент Володимир Зеленський надав чинності рішенню Ради національної безпеки і оборони (РНБО), яке передбачає продовження заборони російських сайтів і соцмереж. Сайт "Сьогодні" з'ясував, наскільки ефективна заборона і чи користуються зараз українці забороненими сайтами.

Чи популярні російські сайти в Україні

У травні 2017 року Україна заборонила низку російських ресурсів. Під санкції потрапили популярні на той момент "ВКонтакте", "Одноклассники", mail.ru і десятки інших сайтів і програм. У 2019 санкції для "Яндекса" продовжили до 2022 року, а ось заборона на соцмережі добігала кінця 15 травня цього року.

Реклама

Що стосується відвідуваності російських сайтів і сервісів в Україні, існують різні підрахунки. До того, як ввели санкції, "ВКонтакте", "Одноклассники", mail.ru і "Яндекс" входили до десятки найпопулярніших сайтів серед української аудиторії. За дослідженням Factum Group Ukraine для Інтернет Асоціації України, (ІнАУ) раніше "ВКонтакте" був на другому місці за відвідуваністю. А "Яндекс", "Одноклассники" і mail.ru посідали з четвертого по шосте місце відповідно.

Уже за даними за грудень 2019 видно, що "ВКонтакте" опустився на 9-е місце, а ось "Одноклассники" і "Яндекс" продовжують утримувати свої позиції. Костянтин Жакун, член правління ІнАУ, розповідає, що відвідуваність російських сайтів впала, але вони все одно залишаються популярними в Україні.

"Якщо ми порівняємо відвідуваність російських сайтів, які зараз в списку санкцій, на квітень 2017 року, до заборони, і на грудень 2019 року, то побачимо, що російські сайти "ВКонтакте", "Одноклассники" і mail.ru завжди входили до ТОП-5 за відвідуваністю. На сьогодні практично всі з них випали з ТОП-5. Аудиторія цих сайтів істотно скоротилася, але вони досі є популярними в країні, подобається нам це чи ні. Ті, хто інтегрований в російський інформаційний простір, і ті, хто не зміг відмовитися від цього, знайшли шляхи обходу. Наші користувачі стали більш уразливі для інших речей, вони почали користуватися VPN для заходу на сайти. А більшість VPN, особливо безкоштовних, це розробки російських компаній. Тобто трафік наших користувачів частково пішов в Російську Федерацію", – пояснює Жакун.

Але, за іншими дослідженнями, всі вищезгадані сайти і зовсім не увійшли навіть до ТОП-25 щонайбільш відвідуваних ресурсів в Україні. Сергій Стуканов, керівник аналітичного відділу Центру контент-аналізу, розповідає, що за станом на березень 2020 року, за даними Kantar, жодна російська соціальна мережа не входить до ТОП-25 за місячним охопленням. Соціальною мережею №1 в Україні ще в 2017 році став Facebook. У березні цього року його охоплення досягало 67%; стрімко нарощує аудиторію також Instagram (11-сходинка, 32% охоплення) і Telegram (28-й рядок).

Реклама

"Ці соціальні мережі цілком покривають потреби української аудиторії. Майже напевно можна стверджувати, що, навіть у разі відновлення доступу до російських соціальних мереж, повернення їх колишньої популярності в Україні неможливе. Безперечно, що ті українці, які спеціально шукають специфічний російський або проросійський контент в цих мережах, і зараз користуються ними за допомогою VPN-сервісів. Їх частка, ймовірно, не перевищує 20% охоплення. Решта українців переорієнтувалися на інші майданчики і в російські соціальні мережі, швидше за все, не повернуться", – каже Стуканов.

Костянтин Жакун пояснює, що різниця в підрахунках може бути через різні вибірки.

"У нас можна подивитися вибірку кожного місяця і помітити, як падало відвідування ресурсів з 2017 року. В інших дослідженнях може просто бути інша вибірка. Ми включаємо в дослідження тих, хто хоча б одноразово на місяць відвідував сайт, у нас він уже вважається користувачем", – говорить експерт.

Читайте також:

Наскільки блокування ефективне

Оцінювати ефективність блокування російських сайтів досить складно, адже заборонити щось в інтернеті – свідомо утопічна ідея, а ті, хто захоче обійти заборону, завжди знайдуть, як це зробити.

Реклама

У 2017 році пояснювали, що сайти блокувалися через цілу низку причин. Так, в умовах гібридної війни, яку проводить Росія, необхідно було максимально ізолюватися від її впливу і пропаганди, а також припинити користуватися продуктами, які наповнюють бюджет країни агресора. Крім цього, інформацією з соцмереж могло скористатися ФСБ, тому потрібно було захистити персональні дані українців.

Але, як каже Костянтин Жакун, вплив Росії та її інформаційні атаки просто перемістилися на інші платформи, наприклад, на той же Facebook або ж на телебачення або YouTube.

"У 2017 році ІнАУ виступила проти того, щоб застосовувався такий метод, як блокування сайтів. Тому що технічно він неефективний на 100%. Навіть в Китаї, де витрачені мільярди доларів на створення внутрішньої системи виходу в інтернет, всі, кому потрібно, обходять ці заборони. Ми були проти тому, що тоді сайти почали забороняти просто указом президента, без рішення судів. Що було в корені неправильно. Крім першого списку санкцій були й інші, і тоді блокували абсолютно різні ресурси, аж до 1С, Бітрікс тощо. Це були чисто комерційні продукти, які мало впливали на елемент пропаганди. Ті ресурси, які були заблоковані вперше, вони, об'єктивно, наносили шкоду. Ми переживали, що після таких блокувань в країні буде запроваджена цензура. Добре, що до цього не дійшло", – каже Жакун.

Сергій Стуканов же вважає, що заборони показали свою ефективність, адже до 2017 року важко було уявити активне життя в Україні без використання "ВКонтакте".

"Сьогодні ця соціальна мережа стала маргінальною в Україні; вона втратила велике значення на переважній частині території України. Скорочувати список заборонених сайтів однозначно не треба, розширювати – ймовірно, потрібно. Думаю, уряд повинен щорічно переглядати перелік і за необхідності розширювати його, включаючи нові сайти, які з'являються", – каже Стуканов.

Він зазначив, що продовжувати заборону необхідно, тому що Російська Федерація не припиняє окупацію Криму та частини Донецької і Луганської областей, на Донбасі ведуться бойові дії. Інформаційна війна є ключовою складовою російської війни проти України.

"Росія поширює свої наративи, нав'язує своє бачення і свої інтерпретації подій в Україні. Ось лише частина з них: не Революція Гідності, а "державний заколот"; не анексія Криму, а "волевиявлення жителів півострова на референдумі"; не російська окупація Донбасу, а "громадянська війна" та ін. Загалом, дослідники виділяють півтора-два десятки меседжів, які активно просуваються Росією в Україні. У зв'язку з цим слід продовжувати заборону будь-яких каналів, за якими Росія поширює ці меседжі і наративи. Це стосується не тільки сайтів і соціальних мереж, але також і телебачення, і кіно, і представників російської естради, які підтримали агресію", – пояснює Стуканов.

Він додав, що продовжувати заборону російських соціальних мереж треба щонайменше до дня, коли Російська Федерація припинить окупацію східної частини Донбасу і півострова Крим. В ідеалі – навіть після цієї дати заборона повинна діяти ще три роки. Якщо за ці три роки можна буде переконатися, що меседжі припинили бути деструктивними і ворожими до нашої країни.

"Якщо говорити виключно в цивільному аспекті, то санкції продовжувати потрібно – це той мінімум, який ми можемо зробити. Але крім продовження санкцій потрібно створювати свій контент, потрібно стимулювати творців контекта, веб-розробників. Створювати умови, щоб щось подібне народжувалося у нас і ним можна було замінити всі ці соціальні мережі на щось національне", – підсумував Жакун.


Про те, як в Україні активізувалися інтернет-шахраї, дивіться в сюжеті "Сьогодні":

Читайте також:

Реклама на segodnya.ua Реклама
Всі новини
Останні новини
Показати ще
Реклама на segodnya.ua Реклама
Говорить президент України
Більше заяв Зеленського
ЗСУ: головне
Докладніше
Війна в Україні з космосу
Більше новин
🙏 Keep Calm
Допомога під час війни
Більше новин
Хроніка обстрілів
Більше про це
У пошуках роботи
Знайти своє місце!
🏠 Квартирне питання
Новини нерухомості
🚘 Актуалка для автовласників
Що ще нового?
"Разом нас багато"
Нас не подолати
⚽ Фан-сектор
Вболівай за футбол!
Be in Techno Trends
Слідкуй за новинами
⭐ Срачi прибули
Більше скандалів
🔮 Прогнози та гороскопи
Що ще кажуть зірки?
Герої не вмирають!

Позивний “Депутат”... Сергій Компанієць - старшина роти 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”. Воював на передовій з 2014 року. Хлопці називали 47-річного старшину батьком, бо він допомагав і вчив кожного. Загинув у бою під Ізюмом, прикриваючи побратимів. Його 16-річний син пішов вчитись у військовий коледж…

Історія героя
статистика
Курс криптовалюти сьогодні

Валюта

Ціна, usd

Bitcoin (BTC)

63950.32

Bitcoin Cash (BCH)

475.36

Binance Coin (BNB)

608.08

Ethereum (ETH)

3137.33

Litecoin (LTC)

82.88

ЗАПРАВКИ
Паливо сьогодні
95+
95
ДП
ГАЗ
53,60
53,09
50,82
27,60
55,88
53,88
54,88
26,89
56,53
55,24
55,04
27,56
56,90
54,90
54,09
28,64
56,99
55,99
56,68
28,29
59,88
56,91
56,99
28,79
59,99
57,99
57,99
28,97
59,99
57,99
57,99
28,98
60,99
59,99
59,99
29,48
-
52,21
51,06
26,81
Наша економіка
5 головних цифр
1
Споживча інфляція Споживча інфляція
18%
2
Облікова ставка Облікова ставка
25%
3
Офіційний курс євро Офіційний курс євро
29,7 грн
4
Офіційний курс долара Офіційний курс долара
29,25 грн
5
Міжнародні резерви Міжнародні резерви
$22,8 млрд
Знати більше💡
Валюта
Курс гривні сьогодні

Валюта

Ціна (грн)

Долар США ($)

39.47

Євро (€)

42.18

"Ми з України"
Наш плейлист

PROBASS ∆ HARDI

"Доброго вечора"

PROBASS ∆ HARDI

Макс Барських

"Буде весна"

Макс Барських

Олександр Пономарьов

"Україна переможе"

Олександр Пономарьов

Антитіла

"Топити за своє"

Антитіла

ТНМК и Kozak System

"Мамо"

ТНМК и Kozak System
Співаймо разом!

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти