Ігор Рець
Випусковий редактор Про те, хто такі "злодії у законі", імовірно, має уявлення майже кожен житель пострадянського простору. Закрита ієрархія тюремних спільнот давно перестала бути таємницею. Масове мистецтво показує "злодіїв у законі" по-різному: залежно від ситуації це і "благородні Робін-Гуди", і жорстокі злочинці. Як би там не було, "злодій у законі" – не пересічний злочинець. Це особа, яка свідомо протиставляє себе правосуддю, надаючи перевагу законності зведення тюремних правил вільного трактування. "Злодій у законі" має вплив на кримінальний світ, є "менеджером" найвищої ланки.
Фактично це вимираючий вид. В Україні осіб, яких обґрунтовано називають "злодіями у законі" – не сотні, а навіть десятки. Поточного тижня президент Володимир Зеленський зробив перший крокдо того, щоб дана "професія" взагалі пішла в минуле. Наскільки це вдалося – розберемося в даній публікації разом з експертами.
Шлях Грузії: на що звертають увагу експерти в "позитивному прикладі"
Говорячи про боротьбу зі "злодіями у законі", частіше згадують досвід Грузії, рідше – Росії. У Грузії, в далекому 2003 року вирішили переграти злочинців за їхніми ж правилам. Відштовхнулися від того, що такі особи, відповідно до своїх неписаних тюремних законів, не можуть заперечувати особисту приналежність до кримінального світу, тому що заперечення прирівнюється до зради. Тобто кримінальний ділок, що потрапив до рук правосуддя не міг сказати поліції, що він не "злодій у законі": за відмову від статусу його покарали б свої ж "колеги". З іншого боку – особа, що зізналася в приналежності до "королів кримінального світу", автоматично заробляла кримінальну статтю як організатор злочинного співтовариства.
Сергій Старенький понад 10 років пропрацював у Київському слідчому ізоляторі, очолював Державну пенітенціарну службу України. Коментуючи грузинський досвід, пояснює: така ініціатива мала успіх лише на самому початку. Представникам кримінального світу нескладно змінювати свої ж неписані правила, тому після перших прецедентів з зізнаннями, "авторитетам" раптово стало можна відмовлятися від приналежності до злодійської еліти. Таке виключення поширювалося на діалоги з поліцією і лише в разі загрози кримінального переслідування.
"Ініціатива, звичайно, виглядає правильною. Але є кілька підводних каменів. Коли ця ідея була реалізована в Грузії, вона була, умовно, "злодійською" країною, там було багато "злодіїв у законі", і це спрацювало. Ініціатива враховувала певні поняття "злодійського кодексу", які забороняли "злодіям у законі" заперечувати свій статус. На практиці це виглядало так: ловили злодія у законі, запитували його на камерупро його приналежність до "злодіїв у законі": якщо він підтверджував, то на такій підставі він отримував 8 років.
Надалі злодійський світ зрозумів, що ситуація спрямована проти нього, і були прийняті "поправки", згідно з якими "злодій у законі" міг в розмові з поліцією відмовитися від свого статусу. Після цього в інтернеті почали з'являтися відеозаписи затримань, де "злодії у законі" відмовляються від свого статусу.
В такому випадку з’являються труднощі в процесі доказів. У нашому випадку за законом вони (злодії – Ред.) будуть позиціонуватися як лідери злочинного співтовариства, це нове поняття в КК, і складно сказати, як воно буде доводитися", – розмірковує Старенький.
Юрист-кримінолог Ганна Маляр звертає увагу на те, що грузинська ситуація відрізнялася від поточних українських реалій:
"Йдеться про те, що грузинський досвід, з одного боку, цікавий у контексті боротьби з криміналітетом, "злодіями у законі", що стоять на вершині кримінального світу. Але є низка нюансів. Щодо самого механізму, він ключовим чином базувався на особистісних якостях самого Саакашвілі. Для того, щоб закони не тільки ухвалювалися, але й виконувалися, важливо, щоб вся вертикаль влади працювала в одному напрямку і координувалася з одного центру. Поки найбільш ідеальна форма дій влади – низка стримувань і противаг, але водночас, досвід Сінгапуру і Грузії вказує, що на початковому етапі потрібен один єдиний центр керівництва. У Грузії це був Саакашвілі, у Сінгапурі – Лі Кван Ю. Хоча це були демократи, але досить жорсткі в своєму керівництві. При цьому грузинський досвід був вдалим саме через таку модель", – говорить Ганна Маляр.
Невідкладні заходи для боротьби з "раковою пухлиною": як в Україні підійшли до проблеми
У вівторок, 3 грудня Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про кримінальну відповідальність за вчинення злочинів і за сам статус "законника". Законопроєкт отримав у парламенті номер 2513 і статус "невідкладного".
Доцільність документу описана в пояснювальній записці. Зокрема, вказується, що організована злочинність становить значну загрозу для прав та інтересів громадян, розвитку суспільства і для національної та громадської безпеки країни.
Згідно з текстом документу, в 28 статті ККУ до понять "організована злочинна група" та "злочинна організація" додасться "злочинне співтовариство". Тут же дається й визначення самого терміну "злодій у законі":
"Злодієм у законі" визнається особа, яка дотримується властивих злочинному середовищу традицій і правил поведінки, користується авторитетом серед осіб, які здійснювали кримінальні злочини, керує, координує і/або організовує діяльність злочинного співтовариства або її частини або є учасником такого співтовариства", – йдеться у законі України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинним співтовариством.
Також пропонується визначити відповідальність осіб за сам факт перебування в статусі "злодія у законі". Для цього КК потрібно доповнити низкою статей, зокрема ст.255-1 п 2, яка визначає:
"Перебування особи в статусі "злодій у законі"- карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років з конфіскацією майна"
Нині проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинним співтовариством, переданий на розгляд до комітетів ВР.
Колишній заступник глави Нацполіції, нині ректор Одеської академії МВС В'ячеслав Аброськін підтримав ініціативу Зеленського, нагадавши, що доповнюється КК за прикладом Грузії. Ініціативу він назвав "невідкладною":
"Сьогодні це дійсно невідкладний закон, тому що "злодії у законі" – ракова пухлина, яка росте і щодня поширюється на здорові частини, вражаючи і знищуючи нашу країну", – вказав ексзаступник голови Нацполіції
До посту Аброськін доклав фотографії 14 осіб, яких називають "злодіями у законі". (Минулого року називалася цифра в 40 осіб)
Його опоненти в цьому питанні також звертають увагу на грузинський досвід, вказуючи на необхідність створення інфраструктури, яка б дозволила виконати головне завдання ініціативи – усунути "королів злочинного світу" від важелів управління кримінальним світом.
"Ніхто вже не пам'ятає, але щоб цей процес не виявився "неформальним", в Грузії була побудована спеціальна в'язниця, де "злодії у законі" були ізольовані від зовнішнього світу.
Виходить, злодія не просто потрібно зловити, дати йому термін і забути про це. Зараз в Україні немає жодного СІЗО чи виправної колонії, в яких був би правопорядок. Якщо таку особу туди помістити, це буде тільки плюс до його "злодійської карми" – він зможе однаково вільно впливати там на процеси, керувати злочинними угрупованнями, які перебувають на волі, вирішувати питання з корумпованості співробітників і так далі.
Вплив злодіїв у законі на країну та економіку перебільшено. Вони, звичайно, мають певну вагу, але це не основна проблема. В Україні таких людей близько десятка. Решта – приїжджають, наприклад, з Грузії, групою в 5 осіб, грабують квартири, і через місяць їдуть. Також приїжджають умовні "переговірники" з Росії, які займаються розподілом сфер впливу в міжнародному наркотрафіку. Постійно діючих в Україні всі знають. І якщо їх посадити, вони будуть керувати процесами з колонії. За рівнем коррумірованності судів, прокурорів, пенітенціарних службовців, думаю, в цьому у них проблем не буде", – вважає ексглава пенітенціарної служби Сергій Старенький.
Нечіткі формулювання і небезпека для правозахисників: думка практикуючого юриста
Ігор Чудовський багато років очолював адвокатське об'єднання в Луганську, а тепер у Києві. Він вважає, що подібний грузинському закон необхідний. Але на даному етапі адвокат називає його суперечливим:
"Законопроєкт необхідний. Але він є суперечливим. Багато понять, які тепер криміналізовані, мають нечітке формулювання. Це може надалі спричинити за собою низку порушень основоположних принципів кримінального права.
Так, наприклад, на практиці ми часто зустрічаємо, що "злодії у законі" виступають "третейськими суддями", не обов'язково здійснюючи при цьому передбачені кримінальним законодавством злочини.
Розповім приклад: одного разу була викрадена машина. Власник звернувся до "злодія у законі" з міста Сум з проханням знайти й повернути її. Правоохоронні органи, до яких він звертався, вирішити цю проблему не могли. Після звернення, машину було протягом декількох днів повернуто. Ніхто не постраждав, злочинних дій при цьому скоєно не було. Але тепер сам факт звернення до так званого "злодія у законі" вже буде кримінально караним діянням для особи, яка до нього звернулася.
Друге – питання презумпції невинуватості. Припустимо, дідусь 80 років був визнаний злодієм у законі 40 років тому, за часів СРСР, зараз зберігає за собою такий статус, і згідно з визначенням, "користується повагою у кримінальному світі". Саме перебування в такому статусі вже його криміналізує. Але як щодо поняття того, що закон не має зворотної сили? Або, наприклад, те, що така особа багато років живе життям добропорядного громадянина?
Незрозуміло і те, що буде з доказовою базою щодо так званих "сходок". Поняття "сходки" можна декриміналізувати, назвавши його "днем народження", "весіллям", "похоронами". Виходить, осіб, які зібралися пом'янути померлого "кримінального авторитета", зможуть оголосити "сходкою"?
Закон необхідний у будь-якому випадку. Але як бути з правом на захист? Після прочитання закону я зрозумів, що мені, як адвокату, буде складно надавати юридичну допомогу й адвокатський захист особам, які мають статус "злодія у законі". Правоохоронці можуть характеризувати це як сприяння, допомогу, а мої контакти розцінювати як діяльність у злочинному співтоваристві. Адвокат з подачі правоохоронців може бути ототожнений зі своїми клієнтами, які входять в поняття "злочинне співтовариство".
Мені здається, до "злодіїв у законі" необхідно застосовувати покарання не за носіння цього титулу, а за злочинну діяльність на території нашої держави: організацію злочинів, управління спільнотою. Об'єктивна сторона злочину має бути більш виражена, потрібно точніше визначити, що саме має бути криміналізоване".
Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповідали, як захистити своє житло від злодіїв.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми