"Жінка-маніяк просто помстилася усім чоловікам": як експерти ловлять серійних вбивць в Україні

Ми продовжуємо публікації про роботу головної судово-експертної установи України – КНДІСЕ Мін'юсту (початок читайте в матеріалі: "Листи жертв "перевертнів" складав один член банди": як в Україні проводять судові експертизи). Розмовляємо з начальником психологічного відділу інституту Юрієм Ірхіним, з яким побували в дуже цікавому музеї інституту. Сьогодні мова про роль судових психологів у затриманні найжахливіших маніяків у країні, а також педофілів.

- Маніяками я став займатися в кінці 90-х, коли служив у МВС, – згадує Юрій Борисович, – після того, як спливла інформація про найкривавішого душогуба України, Анатолія Онопрієнка (він вже був спійманий, довели 52 вбивства), що, мовляв, вбивця не тільки позбавляв десятки жертв життя, але деяких ще й ґвалтував. Спочатку його просто вважали серійним вбивцею, а некропатосексуальний вектор йому не приписувався. Ми з колегами спочатку подивилися матеріали, потім виїхали на місце подій, поспілкувалися з тими, хто міг щось знати. І місцевий патологоанатом нам врешті зізнався, що, так, двоє жертв, чоловік і жінка були відразу після смерті зґвалтовані Онопрієнком. Однак рідня жертв попросила медика це приховати, і він це прохання виконав, мовляв, навіщо ганьбити мертвих.

Зацікавленість маніяка

Судячи з усього Онопрієнко просто намагався обзавестися новим досвідом, проте йому, швидше за все, не сподобалося, на відміну від інших маніяків, на кшталт Сергія Ткача чи Юрія Кузьменка, ґвалтувати мертвих. Сам він  розмов на цю тему уникав, видно, якось соромився того, що зробив. Вбивств він не соромився, відверто про все розповідав, а ось про зґвалтування мовчав ...

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Взагалі, говорити з ним було складно, бо він, звичайно, був шизофреніком, хоча й осудним на момент скоєння злочинів, що встановили експертиза і суд. Мені й пізніше доводилося спілкуватися з Онопрієнком, наприклад, коли ловили "харцизького" маніяка і опитували всіх вже спійманих душогубів, яким вони собі його уявляють (а може, й знають). Звертався я до Онопрієнка завжди шанобливо, по імені та по батькові, йому це подобалося, і він йшов на контакт.
Взагалі, є такий психологічний прийом: не починати розмову зі злочинцем з того, що він вчинив, це відштовхує.

Треба його чимось зацікавити, виявити увагу, запитати його думку про щось, наприклад, про політику або екологію ... Йому треба дати зрозуміти, що в даному випадку він – експерт і я приїхав до нього по допомогу (як в тому ж випадку з "харцизьким" маніяком). Це спрацьовує, по декількох позиціях. По-перше, тому ж Онопрієнку сидіти було нудно, а тут начебто можна відволіктися, по-друге, підспудно йому приємно, що ловлять не тільки його, ще й інші потраплять, чому можна посприяти.

Втім, жоден маніяк з числа тих, з ким ми розмовляли на предмет виявлення особистості "харцизького" вбивці, реально нам майже не допомогли. Хоча згадка в листі Онопрієнка про електрички (див. фото. – Авт.) співпала з дійсністю. Маніяк дійсно часто їздив в електричках, як і припустив Онопрієнко, навіть до Росії добирався таким чином, там кілька років працював, тому й була перерва в його діях в Україні. А ось спілкування з жертвами, що вижили,  нам дуже допомогло, і ми врешті склали психологічний портрет маніяка, який співпав зі справжнім вбивцею на 99% (це з'ясувалося пізніше). При цьому зовнішності насильника жертви толком не бачили. Перша, що вижила, Валентина Г., провела з маніяком майже всю ніч під дощем, умовляючи не вбивати, як сама потім висловилася, "замовляла зуби". А на другу, яка вижила, Аліну (ім'я змінене), він напав, одягнений в капюшон, теж в темряві. Правда, вона зуміла описати складки навколо рота, зобразила потім на фотороботі. І все.

Записка. Онопрієнко пропонує, як шукати "харцизького" вбивцю. Фото: з архіву Ю. Ірхіна

Запах вбивці

А от про специфічний запах від маніяка говорили обидві. Аля сказала: затхлий запах, як у старій хаті. Ми довго перевіряли, звідки міг бути запах, ці подробиці, до речі, розповідаю вперше. Ми возили Аліну три тижні по старих хатах-мазанках, кублах наркоманів і бомжів, проводили унікальні заходи зі звільнення "свіжих" камер в СІЗО (тобто таких, де тільки були "в'язні"), а це дуже непросто зробити, тут і бюрократія, і необхідність терміново кудись перемістити зеків ... Були в паровозній топці (раптом кочегар?), на шахті, внизу і навіть в роздягальні ... Але жоден запах не здався потерпілій знайомим.

Після того, як стало ясно, хто маніяк, розгадка запаху виявилася простою: його мама працювала в секонд-хенді! Знаєте, там такий специфічний запах дезінфекції старих речей ... Я потім себе довго картав, що не впізнав "аромат", адже я в той час активно займався спортом, бігав по 10-15 км з обтяженнями, як кінь ... І купував біговий одяг у секонді, бо не шкода було через місяць викинути й купити інший. Тож міг би здогадатися, аж ні ...

Взагалі, як потім з'ясувалося, проколів у слідства було чимало. Наприклад, першою жертвою маніяка стала його ж перша кохана Юля, яка майбутньому маніяку відмовила. І він помстився, вбив, зґвалтував, ще й познущався, загнав їй туфлю на високих підборах в пошматоване тіло. Якби тоді ретельно відпрацювали коло спілкування Юлі, він би відразу попався, не було б нових жертв. До однієї з них він навіть приходив на похорон, і його, як і всіх, хто там був, знімала відеокамера (слідчі тоді правильно вирішили про всяк випадок всіх зняти). Але, як на зло, на той момент, виявилося, в камері змінювалася плівка, він не зафіксувався. Як і в іншому випадку, коли ми проводили відтворення вбивства Юлі, до нас близько підходив чоловік, цікавився тим, що відбувається, і теж не закарбувався на відеоплівці! Касета заїла ... Рок якийсь! А підходив саме маніяк, я в цьому глибоко переконаний, та й мої колеги теж. І навіть мені заглянув в очі, побажав удачі ...

Бесіда. Валентина Г. розповідає експертам про зустріч з маніяком. Фото: з архіву Ю. Ірхіна

Санта-Барбара

Маніяк врешті попався на тесті ДНК. У нього 28 серпня 2013 року відібрали зразок слини з куточка рота (тоді це робили в масовому порядку, щоб активізувати пошуки маніяка), вбивця зрозумів, що це кінець і 7 вересня повісився. А навесні 2014 року, коли ми звузили коло підозрюваних спочатку з 16 тисяч до сотні, а потім (за ознаками нашого психологічного портрета) й до 20 осіб, куди потрапив і маніяк, його аналіз "вистрілив". Ми зрозуміли, що це був якийсь К.

Однак треба було переконатися, що міліція при відборі аналізу нічого не переплутала, що повісився саме вбивця. На той час адже його вже поховали. Було два варіанти: або ексгумація тіла, або взяти пробу ДНК у близьких родичів, що простіше. Його мама навідріз відмовилася співпрацювати зі слідством. Залишався варіант з донькою. Так і зробили. Виявилася, правда, зовсім непроста історія, прямо Санта-Барбара ...

Взяли ми пробу у доньки, направили в Донецьк, де ще працювала потужна ДНК-лабораторія, 16-факторна, її, на жаль, потім не встигли вивезти, так і залишилася у бойовиків ... Результат нам видали за ніч, причому приголомшливий: збігу немає! Виходить, що цей К. ні маніяк? Вирішили, про всяк випадок, піти до кінця і ексгумувати тіло. Поставили ящик горілки місцевим бомжам, вони розкопали могилу, взяли пробу стовбурової клітини з хребта. На гелікоптер – і до лабораторії. Є збіг! Тобто повісився К. все ж був тим маніяком, сліди якого залишилися на численних місцях злочинів. А як же з донькою? Коли ми повідомили про це дружині К., вона спочатку здивувалася, мовляв, не від нього, а від кого ж? Потім повеселішала, а донька і зовсім зраділа: вона – не паріст мерзенного вбивці і ґвалтівника, її тато зовсім інша людина ... Тим більше що насправді останні 15 років К. з дружиною не жив, хоча шлюб не був розірваний. Перебував у матері, звідки і з'явився запах.

Музей. Тут зібрані експонати за вікову історію КНДІСЕ. Фото: А. Корчинський / Фото: Сьогодні

Монстри, але різні

"Харцизький" вбивця К. — це класичний патосексуальний маніяк-некрофіл, у якого виробилася залежність, він отримував задоволення від маніпуляцій з вмираючим або мертвим тілом жертви. А ось як чоловік він був ніякий, слабкий, з жодною із жертв у нього не було нормального сексуального контакту. Задовольнявся лише таким страшним чином ... Але сліди ДНК залишав майже завжди, наскільки пам'ятаю, було відібрано 8 епізодів з такими слідами, обже помилки тут бути не може: вбивав саме К. Є ще 7 епізодів, де сліди не вдалося знайти (за давністю подій або з інших причин), проте спосіб дій вказує на К. А взагалі ми підозрювали, що таких випадків могло бути набагато більше, просто не всі тіла безвісти зниклих жінок знайшли. Це ж Донбас, там на кожному кроці "копанки", звідки кустарним способом добували вугілля і продавали на базарі відрами. У таких штольнях можна було багато чого заховати, все ж не перевіриш, особливо тепер ...

Онопрієнко ж, якщо не брати той єдиний епізод зі зґвалтуванням, який став, швидше за все, спробою, що не сподобалася, це маніяк-вбивця. Взагалі, маніяк (від слова манія) – людина, залежна від цієї згубної пристрасті, він від неї отримує задоволення. Ось для Онопрієнка таким задоволенням було просто вбивати. Тим маніяк відрізняється, скажімо, від кілера, для якого вбивство – робота, за яку платять гроші.

Якщо маніяк судом визнається психічнохворим, його поміщають до єдиної в своєму роді спеціальної медичної установи в Україні – психіатричної лікарні закритого типу в Дніпропетровську. Там вбивця і відбуває покарання, і примусово лікується. На мій погляд, похмурий заклад, психічно здоровим звідти вийти нереально. Тому мало хто, навіть з тих, кому світить довічне ув'язнення, не хочуть туди потрапляти ...

Леді-маніяк та педофіли

В ході "турне" по серійних вбивцях для полегшення пошуку "харцизького" насильника я познайомився з єдиною в Україні жінкою-маніяком К-ною. Вона "прославилася" тим, що відрізала своїм жертвам геніталії. Жінка виробила такий підхід: знайомилася з чоловіком, зазвичай нижче середнього рівня достатку (такою й сама була), але й не жебраком, розвивала стосунки, з півроку жила за його рахунок, коли набридав – вбивала. Зазвичай била ножем сплячого і п'яного, крові не боялася. Геніталії відрізала, останки просто розвозила по різним звалищам. Їх знаходили, але на неї довго ніхто й подумати не міг. Ми з нею розмовляли, я зрозумів, що рушійним мотивом був такий підхід: "Всі чоловіки – сволоти і козли, я вам помщуся, але спочатку покористуються тим, що можете надати". Але такий підхід виробився не відразу, за її словами, спочатку вона щиро закохувалася, але її багато разів обманювали, кидали ... Ось вона й перетворилася на такого монстра. Однак з точки зору психіки, я вважаю, у неї все нормально. Просто життя сильно образила, вона стала мстити ...

Таке ж "турне" через рік ми зробили по педофілах, які відбувають покарання, з тієї ж причини, що і з маніяком. Шукали, як підступитися до пошуків педофіла, який орудував у Горлівці. Склали можливий психологічний портрет злочинця. У Горлівці пропала дівчинка, по-моєму, 7-8 років, бачили, що дорослий дядько в помаранчевому комбінезоні, як у будівельників, вів її за руку ... А потім тіло знайшли на смітнику, причому там злочинець просто викинув останки, до того десь зберігав в іншому місці. Через день – ще один страшний епізод неподалік. Дівчинка-підліток вийшла з маршрутки зовсім близько від свого будинку. По телефону з автобуса сказала мамі, мовляв, я вже виходжу, зараз буду вдома. Мама чекала-чекала, дочки немає. Кинулися шукати, але було вже темно. Знайшли тіло на ранок, в кущах поруч з дорогою прямо біля зупинки маршрутки... Маніяк-педофіл ґвалтував дівчаток і душив. Був ще й третій подібний епізод, після чого ми і почали шукати шляхи, як зловити вбивцю-педофіла. Ми опитали 82 педофілів, які відбувають покарання, почали складати психологічний портрет насильника, але відбулися події 2014 року, Революція гідності, війна і на цьому наша праця припинилася. Десь лежать наші матеріали ...

"Вбивцю і ґвалтівника всі звали просто Вова..."

Ось що розповіла "Сьогодні" Аліна, яка вижила після нападу "харцизького маніяка":

- Мені зателефонували з міліції і повідомили, що маніяка знайшли, але, на жаль, він повісився. І попросили прибути до Харцизька на його впізнання. За мною заїхали і відвезли в це місто, однак самого тіла не показали. Привезли до міліції Харцизька та показали декілька фотографій підозрюваного, зроблених при його житті. Хотіли ще привезти мене додому до самогубці, щоб я принюхалася, може, впізнаю властивий йому запах ... Однак зі мною в Харцизьк їздив мій старший брат, так він категорично проти цього: мовляв, якщо експертиза ДНК показала, що підозрюваний К. і маніяк -вбивця – одна особа, то до чого ці зайві хвилювання і душевні травми. Розповіли мені про самогубця дуже мало, лише те, що всі звали його Вова, працював на простих роботах ...

Чим займаються (часттна 2)

Судові психологи визначають, чи підсудна людина, і судять про схильність особистості до самогубства.

1. Експертно-психологічні дослідження щодо встановлення ступеня підсудності особи.
2. Експертно-психологічні дослідження щодо встановлення ступеня здатності особи усвідомлювати і контролювати власні дії при складанні договірних відносин або угод.
3. Експертно-психологічні дослідження в справах про визнання угоди недійсною.
4. Експертно-психологічні дослідження з виявлення ознак наслідків застосування психологічного впливу на особистість з метою зміни її поведінки.
5. Експертно-психологічні дослідження обставин злочину.
6. Судова психологічна експертиза щодо визначення в інформаційній продукції ознак насильства і жорстокості, а також віктимологічних ознак в поведінці жертви.
7. Визначення ознак належності друкованої, аудіовізуальної, електронної та іншої продукції, а також переданих та отриманих по комунікаційних лініях повідомлень та матеріалів до продукції, яка пропагує культ насильства і жорстокості.
8. Встановлення орієнтовного розміру завданої моральної шкоди.
9. Експертно-психологічні дослідження щодо встановлення віку.
10. Посмертні експертно-психологічні дослідження психічного стану особи з метою: – встановлення ступеня здатності особи усвідомлювати і контролювати власні дії в період життя, що передували смерті;
11. Встановлення суїцидальної предиспозиції (готовності) щодо здійснення акту самогубства.
12. Експертний супровід ст. 166 КК України (злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов'язків з догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлено опіку чи піклування, що спричинило за собою тяжкі наслідки у вигляді педагогічної занедбаності).
13. Встановлення психологічного віку та психологічного розвитку дитини.
14. Встановлення дійсних мотивів скоєння дітьми правопорушень.
15. Експертний супровід кримінальних проваджень щодо статевої недоторканності дітей.
16. Превентивна (упереджувальна) психологічна діагностика причин виникнення і розвитку девіантної (що відхиляється від норми, але зазвичай не тягне кримінального покарання) або делінквентної (вид девіантної, часто тягне кримінальне покарання) поведінки у дітей та підлітків.
17. Превентивна (упереджувальна) психологічна діагностика різних видів залежностей у дітей і підлітків.
18. Превентивна (упереджувальна) психологічна діагностика ознак соціопатії у дітей і підлітків.
19. Експертні дослідження в рамках судових проваджень, які стосуються поділу дітей між батьками при розлученні.

Джерело даних: КНДІСЕ

Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розбиралися в тому, звідки беруться маніяки і як їх ловлять. За словами експертів попередити вбивства не зможе жодна поліція світу.