Жертви злочинів в Україні опиняються за гратами: чого не можна робити в рамках самозахисту

Жертву, яка знешкодила нападника, в Україні швидше за все відправлять за ґрати – за перевищення меж оборони. "Ранок з Україною" розбирався, як захистити себе і близьких, щоб самому не потрапити за ґрати.

Число нападів з використанням вогнепальної або холодної зброї в країні зростає – за сім місяців цього року таких випадків нарахували вже 800, хоча за весь минулий рік було всього 955.

Місяць тому в Житомирі через непорозуміння в автобусі на інструктора із самозахисту Антона Фарба напали троє агресивних чоловіків. Антона били по голові; щоб захистити себе він дістав ніж і поранив двох.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Законом передбачено три підстави, коли це може бути: якщо людина захищається від озброєного нападника, якщо в його житло увірвалися і якщо нападає група людей", – відзначають юрист Анна Маляр. Але, незважаючи на докази, суд спочатку засудив Антона до 10 років в'язниці. І тільки за клопотанням адвокатів його відпустили під особисте зобов'язання.

Більше тижня тому в Харківській області жінка застрелила чоловіка, який увірвався до неї в будинок і погрожував ножем. Чоловіка потерпілої не було вдома, жінка була сама з дітьми. Вона дістала мисливську зброю чоловіка і закрилася в іншій кімнаті, але нападник вибив двері і наближався до неї з погрозами. "Я попередила – гумовими кулями вистрілила. Але його це розлютило, він сказав що тепер мене вб'є. Далі стріляла як могла", – розповідає Леся Ємельяненко.

Правозахисники однозначні – жінка не перевищила меж самозахисту. "Якщо я беру ніж, заходжу в квартиру, а там дівчина і у неї в руках зброя, то я повинен розуміти, що вона буде застосовувати її", – зазначає правозахисник Едуард Багіров.

Але за українськими законами все інакше – не дивлячись на те що нападник переліз через високий паркан, увірвався в чужий будинок і погрожував зброєю, кримінальне провадження відкрили проти жертви. "За такий злочин передбачено покарання на строк до двох років", – говорить заступник голови Зміївського райвідділу поліції Тетяна Проуторова. Завдяки резонансу в ЗМІ та роботи адвокатів справу проти Лесі Ємельяненко поступово згортає в сторону справедливості – з жінки готуються зняти звинувачення.

Розпливчасті норми самозахисту перекочували в українське законодавство ще з радянського. Тоді вважалося, що якщо людина дає відсіч злочинцеві, він забирає повноваження у міліції. Але тепер захиститися все-таки можна – правда, оборона вважається достатньою, якщо вона відповідає за тяжкістю самій загрозі.

"Якщо нападник з ножем, ви не можете відповідати мачете, якщо нападник з мачете, ви не можете – з вогнепальної зброї. Це непорівнянно: він махає мачете а я його сечу на відстані", – розповідають фахівці.

І навряд чи жертву визнають правою, якщо, обороняючись, вона перейшла в наступ. "Якщо своїм ножем б'є нападника не один раз, а 10-15, то, зрозуміло, самообороною це назвати складно", – попереджають фахівці.

Не можна наздоганяти нападника і бити йому в спину, навіть якщо він увірвався до вас додому.

Кордон перевищення самозахисту досить розпливчастий, і довести факт самозахисту іноді складніше, ніж розкрити умисне вбивство. Саме тому, стверджують експерти, прокуратурі найпростіше звинуватити вас у перевищенні заходів самозахисту.

"Ось цей момент – чи мав на меті вбити – це і є відповідь на питання. Цю відповідь можна отримати лише під гіпнозом і тільки з детектором брехні", – говорить адвокат Іван Ліберман.

Але і не діяти в разі нападу, щоб залишатися чесним перед законом, адвокати теж не радять. Кажуть, найкраще – прорахувати всі можливі дії наперед: "Краще залишитися живим, своїх дітей не залишити сиротами, а потім відстоювати своє право в суді".