Анастасія Іщенко
оглядач В Україні 3,3 млн дорослих людейживуть не за місцем реєстрації, що становить 12% від усього населення. Як правило, це люди, які переїжджають в інші міста, орендують квартири і не реєструються за новим місцем проживання.
У той же час, в Україні є 0,9 млн дітей, які живуть не за місцем реєстрації, 0,7 млн дорослих, які живуть взагалі без реєстрації, 1,5 млн внутрішньо переміщених осіб і 0,4 млн іноземців. Таку аналітику нещодавно надав центр CEDOS.
Експерти пояснюють, що проблема з пропискою стає загальнонаціональною, провокує корупцію і безліч проблем. Дійсно, реєстрація місця проживання залишилася важливою для доступу українців до різноманітних послуг. 21% людей, які живуть не за місцем реєстрації, вважають, що через це їхні права значно обмежені. Проте, багато хто не поспішає реєструватися або ж просто не має такої можливості.
У людей, які живуть не за місцем реєстрації є безліч проблем: їм доводиться стояти в чергах, щоб поміняти місце голосування, вони не можуть відновити загублений паспорт і віддати дитину до школи. Сайт "Сьогоднв" поспілкувався з українцями, які живуть не за пропискою, і дізнався, з якими труднощами їм доводилося через це стикатися.
Проблеми зі школою і не тільки
Ще зовсім нещодавно питання прописки було більш ніж актуальним для медобслуговування. Наша перша героїня Наталія звернулася до київської травматології з переломом пальця, але в лікарні відповіли, що можуть дати лише довідку, а ось для того, щоб відкрити лікарняний, необхідно їхати в лікарню за місцем прописки.
"Я жила на Печерську, прописка була на КПІ, і мені зі зламаним пальцем ноги було не дуже зручно їздити через весь Київ. Мене відправили до завідуючої відділення, і та сказала платити добровільний внесок – 500 грн. Мені видали квитанцію, і я заплатила цю суму прямо у них в терміналі. За це мені відкрили карту на рік, але через деякий час я знову звернулася в цю лікарню, а моєї карти там вже не було", – розповідає Наталя.
Медреформа в Україні триває, і підписання договору з сімейним лікарем (який, в свою чергу, повинен направляти пацієнтів до вузьких спеціалістів) не пов'язане з пропискою. Але це, мабуть, єдиний приклад, коли людям без прописки стало трохи легше.
Віддати дитину до школи і садка можна за місцем проживання, тільки не варто забувати, що зараз діє пріоритет для тих, у кого є реєстрація. Вже після того, як будуть зараховані всі діти з пропискою в районі навчального закладу, почнеться зарахування інших.
Тетяна з Києва розповідає, що їй довелося міняти прописку, щоб віддати дитину до найближчої школи.
"З минулого року у перший клас беруть в першу чергу за пропискою. За кожною школою є закріплена територія. Діти за пропискою потрапляють до школи 100%, якщо прописки немає, документи подаються пізніше "на вільні місця". У нас школа у дворі і наш будинок закріплений за цією школою. Донька не була взагалі ніде прописана, тому прописали її тут, щоб віддати саме до цієї школи", – каже Тетяна і додає, що прописувалися вони тільки для того, щоб віддати доньку до школи біля будинку.
Варвара з Вінниці розповідає іншу історію, коли відсутність прописки виявилася для неї проблемою. До Вінниці дівчина переїхала більше п'яти років тому, коли вступила до Національного медичного університету ім. Пирогова. З тих пір вона знімає квартиру, тому що отримати гуртожиток і прописку там досить проблемно.
Але коли Варвара хотіла взяти в оренду побуттехніку для нової квартири – всюди чула відмову.
"Ми з сусідкою по квартирі хотіли взяти в оренду пральну машинку. Дзвонили за всіма оголошеннях на сайтах, але всюди вимагали прописку і говорили, якщо немає прописки – немає і техніки. Пояснювали це тим, що, якщо у нас немає місцевої прописки, ми зможемо просто забрати машинку собі, а орендодавці не будуть потім знати, де її шукати", – ділиться історією дівчина.
Не можна назвати такі відмови законними, але орендувати техніку пропонували приватники, які самі і встановлювали правила.
А що щодо участі у виборах
Напевно, одна з найбільших складнощів життя не за пропискою – це вибори і необхідність зміни місця реєстрації. Для того, щоб голосувати на всеукраїнських (парламентських або президентських) виборах, українці можуть просто прийти на найближчу виборчу дільницю і написати заяву. Правда, потрібно надати документ, який підтверджує, що ви живете саме в цьому місті. Це може бути довідка з роботи, договір про оренду квартири тощо.
Олена розповіла нам, що вперше їй вдалося проголосувати лише нещодавно. Вона переїхала до Києва і намагалася змінити місце голосування, але через те, що вона працює як як фізична особа-підприємець, довідку з роботи, яка б підтверджувала, що вона живе в Києві, взяти не може. А всі ФОП реєструються лише за місцем прописки, адже всі податки від них відраховуються до місцевих бюджетів.
"Довідку з роботи взяти не можу, тому що працюю, як ФОП. Квартиру орендую, але договір оформлений на мого хлопця, тому підтвердити, що я живу в Києві не виходить. Зараз "забила" на це і катаюся до батьків, щоб проголосувати, а їхати до них більше 500 км", – коментує дівчина.
Ще гіршою є ситуація, якщо у тебе зовсім немає прописки. І таких людей в Україні 700 тис. Опинитися в такому становищі простіше простого: так, при вступі до інституту і заселенні в гуртожиток всіх змушують прописуватися саме там. А після виписки з гуртожитку після закінчення навчання багатьом просто не з руки їздити за сотні кілометрів до рідного міста, щоб заново прописатися.
"У мене були проблеми навіть не з тим, що я жила не за пропискою, а з тим, що прописка у мене взагалі була відсутня. Коли ти вступаєш до іншого міста і доводиться жити у гуртожитку, тобі доводиться міняти прописку незрозуміло для чого. Випускаючись, ти знімаєшся з цієї реєстрації. І ось після випуску я залишилася без прописки. У той час я вже офіційно працювала і труднощі виникли при оформленні зарплатної картки. Для банківської карти необхідна хоч якась прописка, а у мене ж не було ніякої. Добре, що погодилися оформити карту за договором про оренду квартири, хоч він і був підписаний не на мене, а на співмешканку", – пояснює Ольга.
Дівчина додає, що життя не за пропискою додає проблем з голосуванням, тому що навіть у цьому році на перший тур виборів вона поїхала голосувати за місцем прописки, а на другий не пішла.
"Змінити місце голосування проблематично через страшні черги, в яких не дуже хочеться стояти після робочого дня", – каже Ольга.
У схожій ситуації опинився і Кирило з Житомирщини. Хлопець розповідає, що після закінчення інституту залишився без прописки.
"Взагалі не планував прописуватися у гуртожитку, але вибору нам особливо не давали. Коли закінчив інститут, змусили виписатися, тому довелося витратити кілька днів, щоб відстояти в чергах в адміністрації. Виписувався для того, щоб знову прописатися у рідному місті, тому що хотів проголосувати на місцевих виборах. На щастя, додому їжджу часто, тому особливою проблемою це не було. Але все одно не розумію, навіщо була прописка у гуртожитку і зайва витрата часу", – підсумував Кирило.
Вже давно йдеться про те, щоб почати реформу реєстрації місця проживання, адже українці, які живуть не там, де зареєстровані, стикаються з безліччю труднощів, починаючи з того, що не можуть віддати дітей до шкіл і дитячих садків, і закінчуючи оформленням субсидій і пенсій.
Нагадаємо у Верховній Раді нещодавно був зареєстрований законопроект 9218 "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні". Законопроект передбачає, що для реєстрації або зняття з реєстрації буде подаватися лише заява-декларація, яку навіть можна буде подати онлайн. А внесення відміток в паспорт про місце проживання буде необов'язковим і буде здійснюватися тільки за бажанням особи. Разом з тим, законопроект пропонує ввести нові штрафи. Подробиці читайте у матеріалі сайту "Сьогодні" "Чому все більше українців відмовляються від прописки і на що це впливає".
Раніше "Сьогодні" розповідали про історію двох переселенок у Харкові, яких позбавили статусу внутрішньо переміщених осіб через нібито неправдиві відомості в документах.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми