Книги від "Корбуш" достойні президентів

1/8

Книги видавництва "Корбуш" можна впевнено назвати витворами мистецтва, адже всі вони без виключення зроблені з любов'ю та бездоганним смаком. Гортаючи сторінки фоліантів видавництва, одразу відчуваєш розкіш у всьому. Елегантний шрифт на обкладинці, коштовне мерехтіння соковитої шкіряної палітурки, дзюрчання сторінок з виразними літерами та насиченими, вишуканими ілюстраціями, що перевершують уяву... На диво, за роки своєї плідної діяльності на книжковій ниві, власниця та засновник видавництва "Корбуш" навіть не задалася метою перерахувати кількість випущених у світ видань. За словами Олени Корбуш, вона передусім, у своїй нелегкій видавничій справі займається творчістю, плекаючи кожне видання. Цей процес подекуди триває роками, але воно того варте! Не вірите на слово –  welcome to the "Art Arsenal", який незабаром збере під склепіннями не менш вишуканого "Мистецького арсеналу" вітчизняних видавців на чергову професійну подію. На стенді видавництва "Корбуш" вас чекатимуть унікальні книги, а ще – можливість поспілкуватися із письменниками та автограф-сесії.

Цього літа, видавництво "Корбуш" відзначатиме своє 15-річчя. І йому є чим похвалитися перед вибагливою читацькою аудиторією. Секрети своєї улюбленої справи – бізнесу з любов’ю читачам "Сьогодні" розкриває видавець Олена Корбуш.

Яким чином видавництво "Корбуш" здобуло свій почесний статус?

Видання "Корбуш" належать до коштовного, колекційного сегменту. Нашими виданнями перші особи держави представляю країну. Їх почесно дарують президентам. Ми робимо такі книги, які не соромно презентувати іноземним делегаціям під час закордонних візитів. Крім того, наш колектив намагається підтримувати традиції створення та накопичення персональної та суспільної бібліотеки у наших клієнтів. Пам’ятаєте слова відомого французького письменника, есеїста та філософа Поля Валері: "Книга є досконалою лиш тоді, коли перехід від споглядання до читання приносить однакову насолоду "? Ця цитата ідеально окреслює наше завдання.

Як ви можете охарактеризувати читацьку аудиторію вашого видавництва?

У першу чергу — це дуже вибагливі до естетичної складової книжкових видань люди. В нас багато постійних клієнтів, які купують книгу не тільки для читання, але й для задоволення спілкування з нею. До нас приходять підготовлені читачі, які знають, що хочуть. У більшості з них, в особистих бібліотеках вже є видання "Корбуш", такі як:  "Енеїда" Котляревського, "Державець" Макіавеллі, "Історія запорізьких козаків" Дмитра Яворницького, "Історія України" Михайла Грушевського, "Історія України-Русі" Миколи Аркаса, казковий опус "Тисяча та одна ніч".... Більш того, я вважаю, що в них вже є "Енеїда", ілюстрована Анатолієм Базилевичем, що вийшла в cвіт у радянський період. І тим не менше вони віддають перевагу нашій версії, адже ілюстрації Оксани Тернавської – це вже зовсім інша естетика, продиктована сучасністю. Ми видаємо твори, які є значущими для країни, авторів які окреслили Україну, як державу. Тому до кола наших постійних клієнтів належать багато наукових діячів та дослідників історії. Крім того, традиційно у нас купують книжки для статусних, представницьких подарунків. Колеги та постійні клієнти називають "Корбуш"  видавництвом для президентів, адже більшість з виданих нами книжок займають почесні позиції в робочих кабінетах перших осіб та державних діячів багатьох країн світу.

Цікаво, чи відрізняється колекційна книга від подарункової?

Такі видання звісно відрізняються. Навіть дуже. Завдання колекційної книги, крім накопичення безцінного інформаційного матеріалу, полягає у тому, щоб вона могла зберегтися як предмет мистецтва, в якості сімейної реліквії. Колекційні видання виходять фіксованим, обмеженим накладом. Вони всі номерні. Тому, їх вартість із часом лише зростає.

Цікаво, як довго та завдяки яким властивостям такі видання зберігаються?

Відомо, що книга боїться вологи, пилу і комах. Тому, для створення колекційних видань використовуються особливі матеріали та особливі технології виготовлення. Дуже часто ми працюємо із папером ручної роботи. Цей папір має водовідштовхувальні властивості. У багатьох з видів подібних паперів архівна риса сягає 300-500 років. Ми можемо ставити під сумнів такий довгий термін зберігання. Але те, що цей папір не вбирає вологу, можемо переконатися шляхом банального експерименту. Проливаємо воду, вона скочується, а папір залишається абсолютно неушкодженим. Він набагато краще передає фарби, ніж звичайний крейдований. Це просто неймовірно, якщо в мороз розкрити книгу, папір і сама книга залишаються теплими. Нам було дуже приємно працювати з папером, який варили в Україні. Хлопці з Коростишева вивчили стародавню технологію виготовлення паперу в Чехії та успішно втілили її на батьківщині. Певний період ми співпрацювали з ними та шляхом, знову ж таки, експериментів, винайшли оптимальний рецепт варіння, за яким папір ставав менш ворсистим, а зображення, видруковані на ньому шляхом цифрового друку, -насиченими та яскравими. На вітчизняному папері ми випустили кілька колекційних "Енеїд", велика частка з яких потрапила до президентських колекцій. Крім того, ми працюємо із відомими світовими марками паперу, які здебільшого використовують художники.

Розкажіть будь-ласка, про технології, які забезпечують захист колекційним виданням.

Ми робимо палітурку для наших видань за двома технологіями: французькою та німецькою. Французька передбачає круглий корінець, німецька  - прямокутний, більш жорсткий корінець. Усі наші книги збираються вручну. При цьому, обкладинка книги щільно прилягає до блоку, відповідно в середину нічого не потрапить. Видання добре зберігається. Додатковий захист забезпечується завдяки корінцю книги, створеному у спеціальний спосіб, який не згинається під час відкривання книги, а від’їжджає. Такий корінець не деформується. А ще зберігаючими властивостями володіє емаль, якою покривають корінці книги. Зазвичай вона срібна чи золота.

Чи є в Україні інші видавництва з подібним профілем діяльності?

Здається, ми єдині. Видавців, які настільки трепетно підходять до своєї роботи, так старанно "вилизують" свої творіння, в Україні більше немає. Є колеги, які "вдягають" у шкіряну палітурку текстову (блокову) частину книги, надруковану в офсетний спосіб на крейдованому папері. Як на мене, це не цікаво. Таким чином, шкіра втрачає свій колорит, а видання -унікальність. Ці видання відносяться до подарункового сегменту й аж ніяк не до колекційного.

Ви вже декілька разів згадали  про "Енеїду" , створену вашим видавництвом спільно із художницею Оксаною Тарнавською. В чому, на вашу думку, винятковість видання? Як його сприйняла культурна спільнота?

Від початку виходу у 2011 році наше видання "Енеїди", яке народжувалося три роки, було досить негативно сприйнято підготовленою публікою, вітчизняним культурним бомондом. Але ми швидко розібралися, хто задав тон для цієї дискусії, заспокоїлися й стали працювати далі, організовувати лекції та презентації. І поступово книга набула свою аудиторію. Люди почали цікавитися нашою "Енеїдою". Зокрема, вона добре "розходилася" зі стенду видавництва "Корбуш" під час проведення професійних виставкових подій продовж декількох років. Ми усвідомили, що рухаємось у вірному напрямку. І коли професор, мовознавець та мистецтвознавець Павло Юхимович Гриценко, звертаючись до нас, в серцях підкреслив: "Діти, ви самі не розумієте, що насправді створили", ми остаточно "розправили крила".

Тож, врешті культурна спільнота вдячно сприйняла вашу "Енеїду"?

Нажаль, усе не так просто. Згодом,  розпочалася друга хвиля рефлексій. Окремі мистецтвознавці почали публічно підкреслювати, що після Анатолія Базилевича (редакція: ілюстратор "Енеїди" Івана Котляревського видавництва "Дніпро", Київ, 1968 рік, який отримав звання "Заслужений діяч мистецтв УРСР"), ніхто нічого подібного не малював. Безперечно, Базилевич – класик, тому деякі експерти вирішили що ми прагнемо нівелювати його значення. Тоді, ми знову звернулися до аудиторії із поясненням про те, що не плануємо конкурувати із класиком, але готові розвиватися далі, розкривати історію, викладену в книзі, очима сучасних художників. Адже книга – це не тільки інформаційний носій, але й відображення часу. До речі, ця теорія лежить в основі створення бібліотек багатьох колекціонерів, які збирають окремі книги, видані в різні періоди, в різних видавництвах. Таким чином вони спостерігають трансформацію поняття краси та естетики на прикладі однієї книги.

Ми не "сперечалися" із Базилевичем. Нажаль, він був стиснутий межами радянського часу, йому було лячно переступити межу та бути звинуваченим в українському буржуазному націоналізмі. За радянський період графіка превалювала в книжкових ілюстраціях, вона була стримана та лаконічна. Тому ілюстрації Базилевича для "Енеїди" були на часі. Твір Котляревського зблизив історію Древньої Греції, Риму та історію України. Кожен художник, до нас, намагався відтворити окрему культуру. Ми ж спробували об'єднати всі три. А ще, ми прагнули показати, що українська культура має глибокі коріння і є вагомою складовою світової. Ця книга вийшла у нашому видавництві у чотирьох різних категоріях: велика колекційна, подарункова у шкіряній та звичайній палітурці та маленька у звичайній твердій палітурці. Ми часто експериментуємо із нашими виданнями, в тому числі з огляду на вимоги наших замовників.

Цікаво, чому ви вирішили спеціалізувати свою діяльність на дорогому, кропіткому видавничому процесі?

У 2008 році ми дійшли висновку, що книга, як паперовий носій інформації, відходить на другий план. Її призначення з часом повністю зміниться. Книги почнуть переміщатися в Інтернет. Тож, ми зрозуміли, що вона має зберегтися як предмет мистецтва. Тому і зосередилися на сегменті подарункових та колекційних видань. А ще ми працюємо з нашими клієнтами, надаючи послугу видання на замовлення. Одна з перших  була книга олімпійської чемпіонки Катерини Серебрянської "Жіночі секрети", ця книга була найкращою у  подарунковому сегменті в компанії "Ейвон". Взагалі видавництво "Корбуш" розпочало свою діяльність у 2002 році з надавання послуг додрукарської підготовки. Але вже у 2008 до нас звернувся замовник, який попросив видати унікального "Кобзаря" Тараса Шевченка. Так ми вийшли на абсолютно новий рівень. Перший колекційний "Кобзар" був надрукований накладом у 50 примірників. Сьогодні він має вже іншу цінність, його вторинна вартість відчутно зросла.

В якому ціновому діапазоні ви працюєте?

Найдорожче видання видавництва "Корбуш" коштує 49 тис. грн. Йдеться про колекційну версію тритомника Яворницького "Історія запорізьких козаків". Подарунковий варіант "Кобзаря", як і інших наших видань, коливається від 1500 до 2000 грн. Це, в принципі, і є ціна сегменту добротної подарункової книги. До речі, "Тисяча і одна ніч" у футлярі коштує  усього 1000 грн. Цю книгу дуже люблять наші клієнти.

Розкажіть, будь-ласка, більше про книги на замовлення. Це ж рівноцінний з іншими напрямок вашої діяльності?

Абсолютно. На "Книжковому Арсеналі" ми представлятимемо книги декількох наших авторів, а саме – твір "Крихта та її блискавичні мрії" Маши Брильової  та "Слово Майдану" Олега Віноградова. Доречі, ця книга взагалі не редагована, адже ми намагалися підкреслити риторику Майдану, його учасників. Текст коментаторів поданий в оригіналі. Та найновішу книгу, що вийшла у нашому видавництві,  — "Amor fati" Євгена Хмиля. Ми планували провести презентацію Євгена, який прилітає з Лондону в Київ лише на один день,  під час Арсеналу. Але на жаль, через обставини, що виникли, обмежилися лише автограф-сесією. Тим не менше, ми будемо раді бачити наших читачів та відвідувачів на стенді видавництва "Корбуш" під час великої столичної книжкової події. Там буде цікаво та весело. Завітайте та переконайтеся особисто...