Тема захисту прав і свобод людини не нова для України. Ще в 2015 році президент України Петро Порошенко підписав закон, згідно з яким Україна приєдналася до конвенції про захист осіб від насильницьких зникнень. Тим самим Україна взяла на себе ряд зобов'язань, як і інші держави-учасники. Наприклад, залучати до кримінальної відповідальності за дії насильницького зникнення, гарантувати жертвам права на отримання швидкого, справедливого і адекватного відшкодування завданої їм шкоди і компенсації.
Наступним кроком, що сприяє імплементації конвенції в національну правову систему, стало підписання президентом 30 жовтня Закону "Про ратифікацію Протоколів №15 та №16 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод". У протоколі №16 визначається, що вищий суд, який зможе звертатися до Європейського суду з прав людини, – це Верховний Суд. Станом на початок вересня протокол №15 підписали 45 держав, а протокол №16 – 18 держав. У пояснювальній записці до закону зазначено, що "ратифікація зазначених протоколів покаже прихильність України ідеям і цілям Конвенції".
"Якщо говорити по суті, то насправді за ратифікацією Україною цих протоколів до Конвенції стоїть бажання розвантажити Європейський суд від масових позовів до України. В останні роки бажаючих судитися з Україною в Страсбурзі стало більше в 10 разів, хоча, звичайно, після перших консультацій значна їх частина відсіюється.
Найчастіше до Євросуду українці йдуть у кримінальних справах і матеріальних спорах. Намагаються довести, що українські суди не розглянули якісь докази, а тому і несправедливо винесли вирок. Також дуже багато звернень про невиконання якихось рішень, вказівок, розпоряджень співробітниками органів влади. Наприклад, є рішення українського суду, що місцева влада повинна відшкодувати якийсь матеріальний збиток. Але держава каже, що немає зараз грошей. Решта звернень – по цивільних, господарських спорах, але їх не так багато. Багато звернень, пов'язаних з нерухомістю в Криму і на Донбасі. Також останнім часом стало багато звернень, пов'язаних з АТО – наприклад, коли комусь не дають статус учасника бойових дій. Ця проблема характерна для родин учасників добровольчих батальйонів, які загинули на початку АТО. Довгий час влада їх не визнавала", – прокоментував Артур Прузовський.
Активіст зазначив, що на сьогодні Україна – лідер за кількістю позовів в Європейському суді. І це незважаючи на те що, Євросуд дуже багато справ відсіває за ознакою невідповідності справи профілю суду, а ті, що бере на розгляд – розглядає нешвидко – з моменту подачі заяви до моменту реального розгляду проходить від 6 місяців до року. Але українці готові чекати, так як приблизно в 80% випадків ЄСПЛ стає на бік людини.
"Тому ратифікація цих протоколів – це вимушений захід для розвантаження переобтяженого справами Європейського суду і, як наслідок, підвищення оперативності розгляду справ та підвищення якості його роботи. Крім цього, давно назріла потреба у реформуванні української судової системи та імплементації в неї норм міжнародного права. І підписання цього закону – це необхідний крок у даному напрямку. Планується, що в ході судової реформи в Україні створять представництво ЄСПЛ. Це виключить можливість українцям подавати скарги на свої порушені права за кордон. Судді представництва будуть приїжджати в Україну і регулярно змінюватися. Розгляд справ буде набагато швидшим", – резюмував активіст.