Державне регулювання вартості продуктів не виконувало своєї функції, ціна у регіонах, де воно діє і де ні – майже однакова
В Україні у стадії обговорення перебуває проект "Про реалізацію пілотного проекту щодо ціноутворення на товари і послуги у сфері виробництва та реалізації продовольчих товарів".
Тобто, двадцятирічну дію Постанови КМУ 1548, про необхідність відміни якої виробники говорять вже 10 років, планують призупинити на 3 місяці.
"Суть Постанови у державному регулюванні цін на найуживаніші продукти. І, у нашому суспільстві сформувалася думка – якщо відмінять регулювання цін на хліб чи крупи, то виробник сам встановить таку ціну, що гаманця не вистачить навіть на найнеобхідніше", – зазначає Президент Всеукраїнської асоціації пекарів Череда Володимир Вікторович. Державне регулювання вартості продуктів харчування не виконувало своєї функції, ціна у регіонах де воно діє і де ні – майже не відрізняється. Обов’язок бізнесу – сплачувати податок до бюджету та виробляти якісний продукт для споживача. "На прикладі лише хлібопекарської галузі, ми спостерігаємо за тим як бізнес повинен забезпечувати населення продуктом за ціною збитковою для підприємства. Виникає враження, що сьогодні одне з першочергових завдань будь-якої місцевої влади – нізащо не допустити зростання цін на так звані "соціальні хліби". Для початку варто було б визначити, що таке "соціальний хліб", але цей термін, законодавчо ніде не прописаний. Якщо взяти постанову №1548 (Постанова КМУ "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів),- РЕ)", то там написано "хліб простої рецептури масою не менше 0,5 кг, який виробляється з води, борошна, солі і дріжджів"" – говорить Володимир Череда.
До того ж, в Україні лише у хлібопекарській галузі 70% виробників працюють за спрощеною системою оподаткування, а споживач часто залишається незадоволеним якістю хліба масових сортів. Через держрегулювання підприємства не мають змоги модернізувати виробництво, впроваджувати енергозберігаючі технології, залучати інвестиції чи хоча б отримувати кредити на розвиток.
І врешті, на численні вимоги підприємців дію постанови призупиняють на три місяці. Чому Всеукраїнська асоціація пекарів не підтримує цей проект? Тому що якщо взяти буханець хліба й розглянути його на ціноутворення – отримаємо такі результати: 38% – сировина; 15% – витрати на збут; 11% – газ та електроенергія; 8% – накладні витрати; 7% – ПДВ; 6% – прибуток; 5% -націнка магазину; 5% – фонд оплати праці; 5% – фінансові витрати. Основна сировина – борошно, ціна на нього формується на початку нового маркетингового року, який припадає на осінь – початок дії проекту, і експерти говорять, що яким би гарним не був врожай, ціна на борошно не буде нижчою; ціна на енергоресурси у 2016 році зростала вже двічі, третя хвиля очікується 1 вересня. Тобто, за три місяці виробники хліба не втримають ціну хліба, за всіма прогнозами вона, хоч і не значно, але зросте. Як далі розгортатиметься сюжет? – виробника звинуватять у ініціативі відміни держрегулювання задля наживи. Саме тому, цей проект, якщо й приймати, то мінімум на рік, щоб бачити об’єктивні результати.
Вести прозорий бізнес в Україні непросто. У 2016 році наша країна займає 83 місце в світовому рейтингу легкості ведення бізнесу. За усі роки незалежності для хлібопекарської галузі не було створено сприятливих умов розвитку, і три місяці – дуже малий термін, навіть для початку. ВАП, до складу якої входить 28 підприємств з 12 тисячами працівників, розуміє, що саме у період формування ціни, експеримент з відміною постанови буде невдалим, хоча, дивлячись для кого, владі буде зручно сказати, що чергове підвищення ціни – рішення виробника і все одно, що ціни диктує ринок.