Міст. Він - єдиний шлях до продуктів для Станиці Луганської.Фото: AFP
З тих пір, як на Донбасі оголосили вже друге перемир'я, минуло півтора місяця. За цей час градус конфлікту дійсно знизився, і стріляти стали не так інтенсивно. Але все таки на Сході ще залишаються міста, де канонада так і не припинилася. "Сегодня" дізналася, як живеться людям у найгарячіших точках Донбасу.
АВДІЇВКА. Місто-супутник Донецька не перестає страждати від атак бойовиків. Місцеві скаржаться, що в місті немає води, і навіть електроенергія надходить з перебоями. "Пошкоджена Ясинуватська фільтрувальна станція – води немає. У приватному секторі людям виживати простіше – там є колодязі. А от у селищі Хімік по воду доводиться ходити пішки по кілька десятків кілометрів", – розповідає авдіївчанин Андрій Притуляк.
Місцеві кажуть, що на околицях бої йдуть постійно. "Мої батьки бояться їздити додому, тому живуть прямо на роботі: вони працюють на коксохімзаводі. Живуть у кабінеті, там же їдять, а сплять на офісних стільцях", – каже жителька Яна Нефедова.
ПІСКИ. Після взяття бойовиками донецького аеропорту селище Піски, яке зараз контролюють ЗСУ, стало ще однією гарячою точкою Донбасу. "Жити там неможливо – це другий Грозний, – скаржиться мешканка селища Ганна Слащенко. – З липня там немає води. Виїхали вже майже всі – залишилася пара сімей з дітьми та люди похилого віку. Раніше у селищі жили три тисячі осіб, а зараз – і сотні не набереться. Виживають люди зі своїми старими запасами, решті допомагають волонтери. Всі будинки зруйновані, у багатьох дворах лежать снаряди, що не розірвалися. У моєї куми загинула матір від осколкових поранень, а сусід мій прямо в городі на міні підірвався".
ЛУГАНСЬК. Дуже важко живеться людям і в Луганській області: тут селища також щодня обстрілюються з важкого озброєння.
Губернатор регіону Геннадій Москаль відверто зізнався "Сегодня", що становище, в якому опинилися жителі – тяжке. "Багато населених пунктів залишилися на утриманні обладміністрації, тому що голови сільрад і місцеві депутати просто втекли, – говорить Москаль. – Та що там – навіть лікарі втекли! Зараз ми готуємо для людей гуманітарну допомогу, щоб хоча б до Великодня у людей були продукти. Намагаємося не допустити гуманітарної катастрофи, завжди тримаємо резерв для найбільш проблемних міст – адже всі магазини підприємців зруйнували "Гради", і ніхто туди не хоче везти продукти. Люди живуть у підвалах". А в Станиці Луганській у середині березня був зруйнований міст через Сіверський Донець. І тепер жителі, ризикуючи життям, за допомогою мотузок і саморобних сходів підіймаються на уламки мосту, щоб дістатися до сусіднього села, де ще продають продукти. А потім, вже з повними сумками, повертаються додому, роблячи ті ж небезпечні маневри. Хоча в Луганській ОДА попереджають, що будь-який рух по цьому мосту – небезпечний для життя. "У нас немає виходу. Коли їсти захочеш, і не на такий міст полізеш", – сумно жартує місцева мешканка Алла Бадрак.