Як правильно і ефективно навчити дитину правил безпеки? Як повинні поводитися діти при зустрічі з незнайомцями і знайомими? Де і з якими небезпечними ситуаціями може зіткнутися дитина і як їх уникнути? На ці та багато інших запитань змогли отримати відповіді діти і їх батьки на тренінгу, який організувала програма "Сирітству – ні!" Фонду Ріната Ахметова. Його провела психолог, засновниця Школи дитячої безпеки Ганна Носач. Учасниками заходу стали родини, які взяли на виховання дітей.
"Особливість дітей, які прийшли до нас з інтернатних установ, в тому, що їм здається, ніби весь світ – це друзі! Вони настільки потребують тепла, що готові обійняти будь-кого, хто проявить до них увагу. Я неодноразово стикалася з подібними ситуаціями, і вони шокують. Тому питання, як навчити дітей правил безпеки, для нас надзвичайно важливе", – вважає Наталія Бассараб, мама-вихователь дитячого будинку сімейного типу.
Одна з головних помилок, яку допускають дорослі, кажучи з дітьми про безпеку, залякування. Розповіді про те, що саме може зробити "поганий незнайомець", викликають страх і паралізують сприйняття інформації. Не треба лякати дитини страшними історіями, досить сказати: "Чужа людина може зробити так, що ти мене більше ніколи не побачиш". Ця фраза дієвіша. Крім того, багато хто використовує формулювання "підозрілий незнайомець". Будь-який дорослий, навіть красивий і усміхнений, не має права звертатися за допомогою до дитини. Дорослі повинні просити про допомогу тільки у дорослих. У дітей – не мають права! Крапка. Навіть якщо це людина в формі і представилася поліцейським або медиком.
На запитання незнайомця відповідати слід ввічливо, щоб не викликати агресії, швидко йти до безпечного людного місця і обов'язково розповісти дорослим про те, що сталося (причому треба, щоб дитина заздалегідь знала, де саме можна сховатися в разі подібної зустрічі – в найближчому магазині, банку тощо). А триматися від незнайомої людини необхідно на відстані двох метрів, щоб вона не змогла дотягнутися і схопити дитину. Втім, нашкодити може і добре знайомий. Тому Ганна Носач рекомендувала присутнім ввести в практику техніку "Світлофор довіри". Її суть в тому, щоб розподілити всіх людей, з якими може спілкуватися дитина, за трьома категоріями:
- "Зелений". У цій категорії найрідніші та найближчі – ті люди, яким можна довіряти. Їх телефонні номери дитина повинна твердо знати.
- "Жовтий". До цього кола можуть входити вчителі, сусіди, друзі – ті люди, з якими дитина може спілкуватися, куди-небудь з ними піти, але ТІЛЬКИ з дозволу батьків.
- "Червоний" – всі інші люди. Слід відразу ЙТИ!
Крім того, безліч дітей, які знають правила безпеки, в стресовій ситуації часто не можуть покликати на допомогу. Вони губляться і бояться дати відсіч. Тому, провівши кілька годин теоретичних занять для дорослих, психолог Ганна Носач влаштувала практичне заняття для дітей. В ігровій формі вчила хлопців чинити опір і кричати, розігруючи ситуацію зустрічі зі злодієм. Так, дітлахи веселилися, верещали і реготали. Але ця інформація обов'язково відкладеться у них в пам'яті, вважає психолог, і рекомендує всім батькам не тільки навчати дітей правил, а й обов'язково грати з дитиною, імітуючи небезпечні ситуації. Причому навику кликати на допомогу необхідно навчити і малюка, і підлітка. А порепетирувати можна, наприклад, в розважальному центрі або супермаркеті. Для початку нехай дитина спробує через весь зал кричати і кликати маму і тата. У парку або лісі можна відпрацювати фрази "Допоможіть!", "Я його не знаю!" і "Це чужий!"
І не страшно, якщо все відбуватиметься в присутності сторонніх. Адже одного разу така навичка може врятувати дитині життя.
"Практично всі діти знають правила безпеки, але більшість не вміє їх використовувати, – розповідає Ганна Носач, психолог, тренер з безпеки. – Батьки сьогодні отримали практичні інструменти як не тільки говорити з дітьми про безпеку, але й практикувати, як це ввести в свою побутове життя. Як перетворити навчання на захоплюючу гру для дітей. Щоб вони могли це застосовувати, а не тільки знати. Будь-якій дитині зручніше і цікавіше ситуація, коли вона не просто почула, але і зробила. Особливо якщо проводити час разом з батьками. Діти цьому раді і вдячні. І будь-яку увагу вони оцінюють. Тим більше, коли знання подаються не у вигляді настанови, а як гра".
У фіналі тренінгу всі його учасники стали гостями свята на честь 10-річчя програми "Сирітству – ні!", за підтримки якої свої родини знайшли понад дев'ять тисяч дітей.
"Величезне щастя, коли дитину беруть до родини. Але це лише початок довгого і нелегкого шляху. Тому програма "Сирітству – ні!" і після влаштування дитини до родини продовжує надавати підтримку родині – проводить тренінги, консультації, вебінари. Щоб допомогти впоратися з проблемами , які з'являються в період адаптації. Щоб знайти відповіді на найважливіші питання, що виникають в процесі виховання. Щоб кожна родина, яка прийняла дитину, була щасливою", – зазначила Наталія Баришпольська, керівник програми Фонду Ріната Ахметова.