Сума застави залежить від рішення с
Застави в десятки і навіть сотні мільйонів гривень в Україні давно не новинка . Зараз кожна гучна справа , яка доходить до обрання судом запобіжного заходу для затриманого , закінчується призначенням нечуваної суми грошей . " Сегодня" згадала найбільші застави в Україні і дізналася , чи заробляє на цих грошах держава .
БУКВА ЗАКОНУ.Фактично за Кримінально-процесуальним кодексом України, застава є зобов'язанням підозрюваного. Тобто суд визначає запобіжний захід (наприклад, два місяці під вартою) і суму застави. Внісши його, підозрюваний виходить з-під варти, але бере на себе зобов'язання перед судом (наприклад, не виїжджати з країни). Згідно із законом є три кордони для суми застави: у злочинів середньої тяжкості це 72 тис. грн, у тяжких – 288 тис. грн, а для особливо тяжких – 1 млн 80 тис. грн. Але при цьому, виходячи із законодавства, суддя може підвищити планку, призначивши будь-яку суму, якщо він вважає за потрібне. "Виходить, що максимум в статтях КПК не встановлено. Його в кожному окремому випадку визначає суддя, – пояснила нам юрист-кримінолог Ганна Маляр. – Теоретично це може бути будь-яка сума, навіть мільярд".
РЕКОРДИ.На сьогоднішній день абсолютним рекордсменом за сумою застави залишається екс-заступник голови "Нафтогазу" Олександр Кацуба – 450 млн грн. Його затримали в червні минулого року за підозрою в причетності до махінацій навколо скрапленого газу на суму в 2,2 млрд грн. Але, уклавши угоду зі слідством, Кацуба вийшов, сплативши "лише" 100 млн грн. Другу суперзаставу призначили організатору будівельної афери "Еліта-Центр" Олександру Шахову. У квітні 2016 року його випустили з СІЗО, визначивши заставу в 384 млн грн. Однак Шахов заявив, що грошей таких у нього немає, а під варту повернути його так і не змогли – по "закону Савченко" він відсидів максимальний термін по інкримінованій статті. Пізніше він втік з-під домашнього арешту. Найбільша застава, яку було сплачено в цьому році, – 100 млн грн. Її внесла готівкою дружина екс-глави ДФС Романа Насірова Катерина Глімбовська. Така сума важить трохи менше 230 кг, а якщо купюри покласти одну на іншу, то башта буде заввишки з триповерховий будинок.
Чимало запросив суд і за свободу нардепа Михайла Добкіна , якого підозрюють у зловживанні службовим становищем . Прокурори вимагали 150 млн грн , однак суд призначив 50 млн грн . На сьогоднішній день застава вже внесена . Нарешті , велику заставу в 7 млн грн визначили парламентарію Бориславу Розенблату . Правда , він говорить , що не готовий внести таку суму і не знає , чи є люди , які йому допоможуть .
Анатомія застави: з активів в казну і оборот
За словами адвоката Івана Ліберамана, в КПК дійсно є розмитість в питанні розмірів застави. Він пояснює, що суддя, визначаючи цю гарантію, виходить з доходів підозрюваного і враховує його активи: "Суддя оцінює реальні можливості затриманого, наприклад, втекти від правосуддя. І суму визначає для того, щоб останньому було що втратити, щоб хоч щось тримало його в країні". Ліберман каже, що фігурант вносить кошти на рахунок суду, зазначений в постанові. При цьому переклад повинен пройти протягом п'яти днів. "Фактично ми цих грошей не бачимо – вони потрапляють на рахунок в суд, а потім – до резервного фонду Держбюджету. Так що в суді їх, звичайно, немає, – пояснює експерт. – Але на цих грошах держава цілком може заробляти. Наприклад, вносити їх у вигляді бліц-вкладів на сторонні рахунки". У свою чергу юрист Віктор Чевгуз каже, що в кінцевому рахунку всі застави потрапляють на рахунки Державної служби казначейства. "Звичайно, вони не лежать там в якомусь сейфі. Як і будь-які гроші, які знаходяться в Держказначействі, вони йдуть в оборот, держава працює з ними. Знеособлені, вони – як цемент в бетономішалці, завжди знаходяться в обороті. Куди саме вкладати ці кошти, визначає Нацбанк та інші профільні інстанції. Правда, є два моменти: в будь-який час гроші можуть повернути власнику, і друге – це не настільки великі суми, щоб держава встигала на них серйозно заробити. Але гроші все одно в роботі", – резюмує Чевгуз.