Він такий же глибокий, сильний і сучасний, як і двісті років тому. Його слова допомагають тим, хто шукає правди, розради, спраглим свободи і справедливості. Сьогодні твори Тараса Шевченка знайомі не тільки українцям. Його поеми, вірші, сонети були видані 150 мовами. Їх вивчають у шкільних програмах сусідніх країн, а його вигляд на портреті з легкістю вгадують навіть в далекому зарубіжжі.
Спільними зусиллями дослідників столичного музею Кобзаря та небайдужими киянами, українськими благодійними фондами була проведена воістину колосальна робота – зібрані всі існуючі в світі точні переклади поезії Шевченка. Всі знову відкрите сьогодні презентували в честь 201-ї річниці народження українського майстра слова в Національному музеї Тараса Шевченка. Вшанувати його творчість і заявити, що він також близький не лише українцям, а й багатьом людям у всьому світі, прийшли посли низки країн, представники дипмісій. Всі вони погодилися прочитати свої улюблені твори на рідних мовах.
"Мій улюблений вірш – "Іван Підкова", його я і погодився прочитати тут румунською мовою. Треба сказати, що Тарас Шевченко знаком для нас ще з дитинства. Не можу сказати точно, скільки годин, але наші діти вивчають твори українського письменника на уроках в школі. І це добре, це робить розуміння душі українського народу більш великим, глибоким. А це важливо, адже ми сусіди", – розповів посол Румунії в Україні Корнел Іонеску.
Твори Кобзаря сьогодні в Києві звучали азербайджанською, португальською, іспанською, польською, малайзійською, узбецькою, молдавською, туркменською, сербською, чеською, німецькою, білоруською, хінді. Вперше слова Кобзаря прозвучали арабською мовою. Вірш "Реве та стогне" зачитав Надзвичайний і уповноважений посол Палестини в Україні др. Мохаммед Аль-Асаад.
"Багато поетів забуваються, стираються в пам'яті, але не наш Кобзар. Здається, з кожним роком його слава стає дедалі обширнішим. Про нього дізнаються нові країни, його відкривають для себе навіть ті, хто донедавна не знав, де ж знаходиться Україна. Це говорить про надзвичайну сучасності його творчості, актуальності. Ми дуже раді, що саме він презентує нашу країну, і ми сподіваємося, що його слова допоможуть всьому світу краще зрозуміти, хто ж такі українці і які цінності для них є пріоритетними", – сказала, відкриваючи багатомовну презентацію, заступник директора Національного музею ім. Тараса Шевченка Тетяна Чуйко.
У ці ж дні в український прокат вийшли два документальні фільми вітчизняного виробництва. Обидва – про Тараса Шевченка. Біографічні драми Костянтина Коновалова "Експедиція" і Тараса Ткаченка "Кобзар" знято в рамках відзначення річниці з дня народження поета. Як пояснили в прес-службі Держкіно, фільми розраховані на учнів шкіл та різних навчальних закладів, а їх демонстрація має на меті розширити знання молодого покоління про життя великого Кобзаря. 53-хвилинні фільми поєднують в собі документалістику з ігровим кіно.
Міністерство закордонних справ України взялося підрахувати пам'ятники Кобзареві за кордоном. За даними дипломатів, всього в світі існує 1384 пам'ятника поетові. Серед них: 1256 в Україні та 128 в 35 державах за кордоном. Перший пам'ятник Шевченку був відкритий в 1881 році до 20-річчя з дня смерті художника в м Форт-Шевченко (Казахстан) під керівництвом І.А. Ускова, який був комендантом Новопетровського укріплення, коли Шевченко перебував там на засланні. В Україні перший пам'ятник Шевченку (його бюст) був встановлений у Харкові в садибі Алчевських в 1881 році. Серед зарубіжних пам'ятників найбільш цікавими і незвичайними є аргентинський (Буенос-Айрес, 1971) та італійський (Рим, 1973). На першому – молодий Шевченко, в його постаті – напруга і пристрасне звернення до людей, поруч – скульптурна група "Гайдамаки", яка є своєрідною ілюстрацією до образу поета. Автор другого пам'ятника Уго Мацей одягнув Тараса Григоровича в римську тогу, зобразив його трибуном-оратором, який, піднявши руку, звертається до присутніх з полум'яним словом. Таке "переодягання" – образна констатація того, що Шевченко і його твори належать не тільки України, але і всьому людству, упевнені дипломати.
Відео: Олена Расенко