Іллєнко розчарований рішенням 12 членів експертної комісії / Фото: Вiталiй Лазебник
Глава Держкіно Пилип Іллєнко розпустив експертну комісію агентства після того, як більшість її членів не побачили в серіалі "Не зарікайся", що транслюється на телеканалі "Україна", ознак порушення закону. Самі експерти офіційного документа про розпуск ще не бачили, але всім тим, що відбувається, здивовані – адже фактично їх звільнили за те, що вони намагалися робити свою роботу чесно і об'єктивно оцінювали серіал. Через що розгорівся конфлікт, розбиралася "Сегодня".
ПОКАРАТИ. Нагадаємо: минулого тижня користувачі соцмереж висловили бурхливе невдоволення 66 епізодом серіалу "Не зарікайся" за те, що там нібито в позитивному світлі були виставлені бойовики т.зв. "ДНР". Оперували люди при цьому окремими цитатами героїв серіалу, вирваними з контексту, а більшість обурених пізніше зізналися, що цілком серіал не дивилися. Але через суспільний резонанс Держкіно вирішило провести експертну оцінку серіалу, щоб переконатися, що його сюжет не порушує норми законодавства.
У понеділок, 18 квітня, після двогодинної дискусії, 12 з 16 членів експертної комісії Держкіно вирішили: серіал не суперечить законам України та не несе ніякої загрози. Але таке рішення експертів чому не влаштувало главу Держагентства Філіпа Іллєнко: на своїй сторінці в соцмережі він заявив, що комісія не може працювати в діючому складі. "Позитивне рішення експертів з приводу можливості показу цього серіалу стало для мене неприємною несподіванкою, і я не можу з ним погодитися, – пише Іллєнко. – З огляду на надзвичайний суспільний резонанс з цього приводу, я вважаю за необхідне припинити повноваження нинішнього складу комісії і сформувати її новий склад".
Крім того, Іллєнко додав: потрібно не просто набрати нових членів комісії, але зробити їх роботу більш "патріотичною": "Вона буде сформована відкрито, із залученням громадськості, професійного співтовариства – кінематографічного, телевізійного. Це дасть меседжі, що робота комісії прозора, прогнозована, професійна та патріотична", – пояснив глава Держкіно.
ПОШУК ВОРОГА. Що таке "патріотична комісія", працівники телеіндустрії відповісти важко. "Я не розумію терміну "патріотична комісія", – говорить керівник одного з найбільших медіахолдингів країни Володимир Бородянський. – Комусь може не подобатися художній твір. Але забороняти його за "непатріотичність", а потім "забороняти" людей, які не вважають його непатріотичним, – це варварство і неуцтво. Деякі члени комісії, які говорять, що вони патріоти, насправді такими не є. А працюють не на об'єднання країни, не на гуманітарні цінності, а на розкол, на нав'язування. Про це не можна мовчати. З цим не можна змиритися".
Члени комісії рішенням Іллєнко здивовані, а в його діях вбачають спробу створити "кишеньковий" експертний орган, який буде озвучувати не об'єктивні висновки, а тільки зручні керівництву. "Форма, в якій це зроблено, на мій погляд, з моральної, людської і навіть демократичної точки зору – неприпустима, – говорить член Експертної комісії Державного агентства України з питань кіно, театрознавець Сергій Васильєв. – Ми всі думаємо, як емансипуватися від Радянського Союзу і сталінських правил. Але за формою це нагадує саме 30-і роки і пошуки ворогів".
А виконавчий директор Асоціації Індустріальний Телевізійний Комітет (ІТК) та член Експертної комісії Держкіно Сергій Сьомкін додає: розчерком пера замінити професіоналів комісії не так просто. "Таких фахівців – одиниці, їх досить складно знайти в Україні. Ми всі професіонали. Ми робили свою роботу і висловлювали свою думку. У нас в Україні не заборонено висловлювати свої думки, крім фашистських, сепаратистських і націоналістичних. Але ніхто за це і не висловлювався – все сказали, що цей фільм, 100-серійний, може бути показаний на екранах українських ТБ", – дивується Сьомкін.
За його словами, телевізор в нашій країні дивиться близько 23 мільйонів громадян. "У них теж думки можуть бути різними – і правими, і лівими, і лівоцентристськими. Ми не можемо недооцінювати одну думку, а переоцінювати інші, ми повинні довіряти своїм громадянам. І якщо громадяни подивилися і побачили в одній серії те, що їм не сподобалося, то, можливо, подивляться другу – і побачать зовсім інше", – каже він.
РОБЛЯТЬ ІЗГОЇВ. Відомий український кінокритик Андрій Алферов позицію глави Держкіно також вважає незрозумілою. "Мені здається, що ми повинні створювати національний інформаційний простір, а не захищати його шляхом одних лише заборон і чорних списків. Це вже було з нами за часів УРСР", – пояснює Андрій Алферов.
Прецедент з розпуском комісії, з опублікуванням прізвищами списку експерти називають сумним: вони бояться, що тепер за будь-яку "іншу" думку тебе або зроблять ізгоєм, або, що ще гірше, піддадуть гонінням.
НЄМАЄ СВОБОДИ? Глибоку стурбованість культурною кризою, в яку поступово перетворилася дискусія про обмеження творців в їх праві висловлювати свої думки в художніх творах, висловили і в "Медіа Групу Україна": "Замість того щоб відстоювати фундаментальні права людини в демократичному суспільстві – свободу дотримуватися своїх поглядів, висловлювати незалежну точку зору, – частина спікерів наполегливо нав'язує суспільству ідею обмеження драматургічних прийомів і тим в сучасних українських телевізійних проектах. Таким чином, суспільству пропонується просто нова система регуляції контенту, в якій, по суті, домінуючою буде вважатися логіка: "Є моя думка і неправильна". Факт можливого розпуску експертної комісії саме через голосування викликає занепокоєння. Таке рішення може повністю дискредитувати саме існування незалежних професійних порад при державних органах: адже якщо вони повинні голосувати так, як від них очікують їх керівники, то навіщо такі ради взагалі створювати?".
Щоб уникнути подібних небезпек, необхідні відкриті дискусії, впевнені в МГУ: "Єдиною можливістю вирішення будь-яких конфліктних ситуацій може бути тільки відкрита дискусія із залученням спікерів з різними, навіть протилежними поглядами – як професіоналів, так і представників громадянського суспільства. Саме таким чином ми можемо запобігти реставрації цензури і зберегти основні цивілізаційні цінності, які вважаємо фундаментальними в демократичному суспільстві. Інакше говорити про європейський вибір немає ніякого сенсу".