Ця операція повинна була тривати всього два дні, а затягнулася на дев'ять. Спочатку її деталями цікавилися лише родичі туристів, які застрягли в Непалі, потім – вся країна. Евакуація українців і справді була схожа на пригодницький фільм. У ролях – головний рятувальник країни Зорян Шкіряк і літак Міністерства оборони.
"ІЛ-76 – незабутній досвід! Коли ще політаєш на військовому літаку?", – каже Антон, турист.
ІЛ-76 вилетів у Катманду на четвертий день після землетрусу. На борту – рятувальники, психологи і два десятка журналістів. Керує операцією особисто Зорян Шкіряк. ІЛ приземлився на дозаправку в аеропорту Делі і більше нікуди не летить – зламався. Тепер потрібно чекати деталь з України. Головний рятувальник приймає рішення – брати курс на Катманду неповним складом. Психологів залишають. Шкіряк з частиною рятувальників і медійниками летять у Непал комерційним рейсом.
Тоді ж виявляється, що рятувати, власне, нікого. Хтось вибрався з країни самостійно, близько 40 осіб досі не вийшли на зв'язок з посольством, решта – покірливо чекають відльоту в резиденції почесного консула України в Непалі. Журналістам і рятувальникам волею-неволею довелося приєднатися. Нарешті, дозвіл на посадку отримано. Необхідну для ремонту паливного насоса деталь доставлять ось-ось. Українці збирають речі. Як раптом – новий поворот сюжету.
"Літак не відремонтували. Зараз ми не можемо вилетіти. І гарантій, що він вилетить найближчим часом, немає", – повідомив Шкіряк.
Виявилося, відправили не ту деталь, літак не заводиться. Тепер потрібно чекати нову посилку з України.
"Реально вже смішно. До абсурду дійшла ситуація. Коли обманюють, брешуть. Ми щодня збираємо валізи і розпаковуємо. Як можна надіслати не ту деталь?", – запитує Наталія Євсєєва, українка.
Соцмережі вибухають вже навіть не обуренням – істеричним реготом. Зорян Шкіряк – герой анекдотів і фотожаб. Його звинувачують у недоречному піарі – мовляв, навіщо було везти з собою журналістів, у бездарно спланованій операції вибрав не той літак, і навіть закидають йому любовну інтригу за гроші платників податків. Адже в Непал полетів разом з цивільною дружиною. Але ті, хто чекають евакуації, на Шкіряка не в образі.
"Питань до працівників МЗС і МНС немає. Вони вибили все: є дозвіл на посадку, в одному місці зібрані люди. А чому країна, в якій 40 млн. осіб, не може вивезти 5-6 десятків людей – це питання до уряду", – говорить Володимир Царенко, українець
Тим часом МЗС і сам Шкіряк намагалися запустити план Б: відправити людей чартерними або комерційними рейсами або підсаджувати їх до міжнародних рятувальників, які працюють у Непалі. Але тоді вийде, що гроші, виділені на евакуацію, вилетіли в трубу. А це – більше семи мільйонів гривень. З них – 6 з половиною отримало Міністерство оборони за свій літак, який виявився занадто важким для аеропорту в Катманду, зламався при посадці в Делі. А на зворотному шляху – до того ж, лопнуло колесо шасі.
"Виникає запитання до нашого президента: адже він знав, що в списках діти ? Чому був присланий військовий несправний літак?", – обурюється Олена, туристка.
Коли в 2011 році в Японії стався сильний землетрус, майже 200 українців вивезли двома цивільними лайнерами. Віктор Балога тоді очолював Міністерство надзвичайних ситуацій. Каже, рятувальники і військові тільки пропонують варіанти евакуації. А остаточне рішення – завжди за керівництвом.
"Я думаю, треба було всім на картки перерахувати гроші на квитки в Делі, і за 2-3 дні всі були б вдома. Це найлегший шлях", – зазначив Віктор Балога.
У Міністерстві оборони відчайдушно виправдовувалися. Запевняли, що тридцятирічний літак перед вильотом ретельно перевірили – він був повністю справний. І деталь вислали ту, що треба. А виліт затримався виключно через індійських бюрократів. Відповів командувач і на головне запитання – чому в Непал відправили саме військовий літак, та ще й вагою в півтораста тонн?
"27-го числа було прийнято рішення президентом, далі відбулася міжвідомча нарада, як я казав, на якій було прийнято рішення і нам вже прийшло, командуванню... я представляю командування повітряних сил – розпорядження готувати літак ІЛ-76. Якщо ІЛ-76 має швидкість близько 900 км на годину, то АН-26 – 350. Тобто шлях в одну сторону вже перевищує одну добу", – зазначив Сергій Дроздов, т.в.о. командувача Повітряними силами Збройних сил України.
Свою роботу військові оцінюють на "відмінно". Евакуацію провели і навіть державні гроші трохи заощадили. Зорян Шкіряк, який став на цьому тижні найпопулярнішою людиною в країні, також впевнений, що зробив все, що міг.
"Я думаю, що головна помилка полягала в тому, що не було єдиного центру управління, не було чіткої взаємодії між нами і МО", – упевнений Шкіряк.
На сьогодні ніяких оргвисновків за результатами операції не зроблено. Шкіряк вже заявив – якщо глава уряду або міністр внутрішніх справ вкажуть йому на двері – відразу ж вийде. Крім того, головний рятувальник взяв на себе відповідальність за всіх людей, які були на борту ІЛ, включаючи і журналістів, і цивільну дружину. І вже відзвітував про витрачені бюджетні кошти.
"Ні в кого не вийде зробити з мене цапа-відбувайла, я відповідаю за кожну дію працівників свого відомства. Просто всі ми стали заручниками цієї ситуації", – додав він.
Ну а самі туристи після повернення в Київ зізналися: зла на своїх рятувальників більше не тримають. А довга дорога на батьківщину стала найяскравішою пригодою в їхньому житті.
Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційної програми "События недели" на каналі "Україна".