На її думку, для підготовки педагогів для середньої школи сьогодні не створено жодних умов, ані методологічного й кадрового забезпечення. За три роки реформування освіти система повинна була запрацювати так, щоб випускники відповідних вищих учбових закладів не потребували перепідготовки відразу після завершення навчання. Адже був витрачений час та кошти готувати їх раціонально і цільово.
"Зараз з бюджету витрачаються кошти на навчання людини у педагогічному виші, де вона здобуває профільну освіту. Потім ця ж людина приходить в школу на роботу, де їй кажуть, що потрібно піти на перенавчання", – розповіла Алла Шлапак. Такий підхід, за її словами призводить до подвійних витрат з держбюджету.
Крім того, як і у всій вищій школі є проблема мотивації професорсько-викладацького складу. "Фахівці найвищої кваліфікації одержують сьогодні смішні заробітні плати, які аж ніяк не співставні з їх інтелектуальним багажем і навичками. Таке ставлення держави до викладачів вишів яскраво свідчить про пріоритет влади. Цю ситуацію потрібно змінювати, якщо ми дійсно хочемо реформувати українську освіту, а не обмежиться косметичними покращеннями", – наголосила Шлапак. Тим більше, що українські виші фінансуються виключно з державного бюджету, в той час як заклади середньої освіти мають можливість отримувати додаткове фінансування з місцевих бюджетів.
"Нова українська школа" стане реальністю, якщо ми змінимо всю систему – від базової підготовки педагогів до методик навчання у дошкільній і шкільній освіті. Інакше всі добрі ідеї залишаться на папері", – підсумувала Шлапак.