Розвідка. Студенти КПІ розробили безпілотник для ЗСУ, який літає зі швидкістю 120 км/год / Фото: Олександр Яремчук
Скоро української армії активно допомагатимуть студенти. Днями держконцерн "Укроборонпром" підписав меморандум про співпрацю з кількома вузами Західної України, щоб учні могли безпосередньо передавати свої розробки армії, а навчальні програми підкоригують під дисципліни, які в майбутньому допоможуть створити більш досконалу техніку для ВПК. "Сегодня" розібралася, що можуть запропонувати для ЗСУ українські внз і які розробки студентів вже використовують військові.
ОПТИКА І ЕЛЕКТРОТЕПЛО. Так, Інститут фізичної оптики імені Влоха, який був серед підписантів документа, готовий постачати армії сучасну оптичні прилади, що використовуються і в авіації, і в артилерії. За словами директора інституту Ростислава Влоха, конкретних замовлень від концерну поки не надходило. "Якщо наш інститут відчує, що ми можемо щось конкретне зробити для концерну, тоді потрібно буде ще раз зустрічатися, уточнювати деталі, дивитися, чи підійдуть армії наші розробки. Ми вже розробили оптичні системи наведення. Наші будуть дешевше, ніж імпортні", – розповів нам Влох.
У свою чергу, на базі Нацуніверситету "Львівська політехніка" розробляються популярні в розвідці безпілотники. Як зазначили в самому виші, саме вони особливо зацікавили замдиректора "Укроборонпрому" Юрія Пащенко. А ось Прикарпатський нацуніверситет імені Стефаника представив на суд концерну відразу три проекти. Проректор з наукової роботи вищого навчального закладу Андрій Загороднюк розповідає, що першим стали суперконденсатори великого заряду. Цей прилад, за його словами, дозволить дуже швидко накопичувати і віддавати енергію. Встановлювати їх в концерні планують на танки або БТР. Це зробить наші танки більш маневреними. Крім того, цікаві "Укроборонпрому" і розробки студентів університету в області термоелектрики. "Ми розробили такі спеціальні матеріали, які якщо нагрівати – вони відразу стають джерелами електричного струму. І навпаки – якщо на них подавати електрику, то це їх буде охолоджувати. З одного боку, їх можна використовувати як сонячні і теплові генератори енергії. З іншого боку, можна робити мобільні холодильники – технологія хороша для маленьких переносних холодильників. Вони потрібні, наприклад, в медичних цілях – перевозити кров або препарати", – розповів він "Сегодня", додавши, що матеріали ці розробляються за рахунок грантів програми НАТО "Наука заради миру".
ВЖЕ В СТРОЮ. У самому "Укроборонпрому" нам пояснили, що підписання меморандуму – лише черговий крок у питанні співпраці концерну з вітчизняними науковими інститутами і вишами. Так, на сьогоднішній день підприємство співпрацює з більш ніж 50 закладами, включаючи Харківський політех, Києво-Могилянську академію і Нацуніверситет "КПІ". До слова, саме студенти останнього брали участь в розробці безпілотників Spectator, якими планують спорядити українську розвідку. Безпілотник унікальний тим, що для його роботи не потрібна стартовий майданчик – доросла людина може запустити його прямо з руки. При цьому максимальна швидкість апарату – 120 км/год, а літати він може протягом двох годин. Передавати інформацію безпілотник може на відстань до 30 км.
Студенти: чому навчатимуть
У підписаному меморандумі важливим пунктом значиться і питання сучасної підготовки студентів. Так, делегати від "Укроборонпрому" відзначили, що це дозволить не тільки поліпшити програму вузів, підігнати її під сучасні вимоги підприємств, але і дозволить студентам проходити стажування та навчальну практику безпосередньо в концерні. Крім того, фахівці концерну будуть залучатися до курсових і дипломних робіт вишів, які уклали цю угоду.
Проректор ПНУ ім. Стефаника Андрій Загороднюк, який брав участь в підписанні меморандуму, додає: "Укроборонпром" вже питав, які напрямки підготовки може запропонувати виш, але своїх рекомендацій поки не подавав. "Ми запропонували докладніше ознайомитися їм з нашим факультетом математики, де є спеціалізації інформатики, інформаційної інженерії та комп'ютерної захисту. Озираючись на наші проекти, які зацікавили концерн, я порадив також біохімію і прикладну фізику. Думаю, якщо буде пропозиція з боку підприємств, якщо будуть чітко сформульовані вимоги – ми зможемо впровадити і нові дисципліни, і навіть нові курси запустити", – поділився він з нами своїми міркуваннями.
У Тернопільському національному техуніверситеті ім. Пулюя кажуть, що такі зміни навчальних програм сьогодні цілком реальні. Цьому сприяє нещодавно прийнятий Верховною Радою Закон "Про вищу освіту" з більшою автономією для навчальних закладів. Він передбачає, в тому числі, що вузи можуть самі складати навчальну програму. Деякий певний стандарт буде встановлюватися Міністерством освіти, але він буде досить м'яким, і вуз вже сам визначить, що буде отримувати студент на виході. "Якщо в концерні запропонують якісь реальні зміни в програмі навчання студентів, ми можемо самі вирішити – впроваджувати їх чи ні. Раніше це було проблематично", – пояснили нам в виші.