Рідні вже півроку чекають звільнення українських моряків з російського полону

16 травня 2019, 07:38
У камерах Лефортовського СІЗО полоненим морякам забороняють тримати фотографії рідних, листи доходять рідко

/ Фото: AFP

Вирок у справі полонених моряків Міжнародний трибунал з морського права може винести вже 25 травня. Українська сторона представила понад 300 сторінок доказів злочинних дій Росії проти українських військових кораблів. Звільнення хлопців з московського СІЗО їх родини чекають уже півроку. "Сьогодні" продовжують цикл сюжетів "Своїх не полишаємо".

Щомісяця півторарічна Даша отримує подарунок від тата. Хоча вже півроку мічман "Яни Капу" Андрій Шевченко перебуває в російському полоні. Минулорічний листопада розділив життя дружини Андрія і Анастасії на "до" і "після".

"Я ходила сама не своя, і падає його фотографія, розбивається рамочка. Начебто і не віриш в ці знаки, але тоді Бог давав нам знати в тому, що не все добре", – розповідає Анастасія Шевченко, дружина військовополоненого моряка Андрія Шевченка.

Минулого місяця у Анастасії був день народження, Андрій привітав дружину просто з-за ґрат. Щоправда, на суди до Москви їздила сестра Андрія Тетяна. Розповідає: за цей час родичі моряків стали однією родиною.

Володимир Лісовий теж з буксира "Яни Капу". Його дружина Олена, дізнавшись про напад росіян, не повірила.

Реклама

"Як таке може бути в сучасному цивілізованому світі, що людей можуть захопити в полон", – каже Олена Лісова, дружина військовополоненого моряка Володимира Лісового.

Олена – громадянка Білорусі, але за шість років Одеса стала їй рідною. Звикла вже і до клімату, і до роботи чоловіка.

"Мені подобається, що він військовий, це професія пов'язана з обов’язком, з честю, дуже гідна професія", – каже Олена Лісова, дружина військовополоненого моряка Володимира Лісового.

Іван часто гуляв біля моря з батьком Володимиром, тепер чекає його повернення з довгого непередбачуваною відрядження. І пише листи.

У камерах Лефортовського СІЗО забороняють тримати фотографії рідних і Андрію Шевченку, і Володимиру Лісовому, втім, і всім іншим морякам. Листи доходять рідко. Як ростуть діти, бачать тільки на зустрічах з адвокатами – ті беруть свіжі фотографії з собою. І через захисників хлопці розповідають рідним, що тримаються в далекій Москві. Тому що знають: їх люблять і дуже чекають додому.

Нагадаємо, раніше цього року Управління Верховного комісара ООН з прав людини опублікувало доповідь, в якій заявило, що 24 захоплених Росією біля Керченської протоки українських моряки можуть вважатися військовополоненими.